Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Співака В.I.,

суддів: Білуги С.В.,

Гаманка О.I.,

Загороднього А.Ф.,

Заїки М.М.,

при секретарі Дашківській О.Є.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Сумської області від 30.03.2005 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Сумського обласного військового комісаріату про стягнення своєчасно не отриманої суми пенсії військовослужбовця, -

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2004 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до Сумського обласного військового комісаріату про стягнення своєчасно не отриманої суми пенсії військовослужбовця, мотивуючи свої вимоги тим, що IНФОРМАЦIЯ_1. помер його батько ОСОБА_1., військовий пенсіонер, спадкоємцем якого є позивач. Вважав, що поточні перерахунки пенсії його батьку здійснено невірно, і на підставі чинних нормативних актів необхідно зробити новий перерахунок, просив стягнути з Сумського обласного військового комісаріату суму недоплат пенсії за 40 місяців в розмірі 1004,39 грн., врахувавши при цьому 8% надбавку за класність, 35% надбавку за особливі умови служби, стягнути компенсацію проіндексованої заборгованості по виплаті пенсії за період з 01.04.2000 р. по IНФОРМАЦIЯ_1.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 12.01.2005 р. у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1. відмовлено у зв'язку з закінченням строків позовної давності.

Рішенням апеляційного суду Сумської області від 30.03.2005 р. вказане судове рішення скасовано та постановлено нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову у зв'язку з необгрунтованістю.

У касаційній скарзі ОСОБА_1., не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судом апеляційної інстанції порушення норм матеріального права, просить скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та направити справу на новий апеляційний розгляд.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки судове рішення суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, доводи касаційної скарги є необгрунтованими, підстав для скасування судового рішення відповідно до статей 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , не має.

Статтею 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (2262-12) передбачено, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. В разі смерті пенсіонера членам його сім'ї або особі, яка здійснила його поховання, виплачується для цього допомога в розмірі тримісячної пенсії, але не менше п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.

З аналізу розділу VII Цивільного кодексу України в редакції (1501-06) 1963 року вбачається, що спадковим майном є майно, яке при житті належало спадкодавцю.

Судом апеляційної інстанції правильно зроблено висновок, що оскільки спірна сума недоотриманої пенсії не була нарахована та не підлягала виплаті покійному батькові позивача, тому вимоги про отримання позивачем, як спадкоємцем, заявленої суми не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були доведені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення апеляційного суду Сумської області від 30.03.2005 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Сумського обласного військового комісаріату про стягнення своєчасно не отриманої суми пенсії військовослужбовця - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.