ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 травня 2007 року
м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
Головуючого
Цуркана М.I.
Суддів:
Амєліна С.Є.
Гуріна М.I.
Ліпського Д.В.
Юрченка В.В.
при секретарі судового засідання Полинько Д.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну
справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду в
Овруцькому районі Житомирської області, Обласного центру з
нарахування та виплати пенсій та допомоги Головного управління
праці та соціального захисту населення Житомирської обласної
державної адміністрації про стягнення коштів, яка переглядається
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду
Житомирської області від 19 квітня 2006 року
у с т а н о в и л а :
У листопаді 2005 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до
Обласного центру з нарахування та виплати пенсій та допомоги
Головного управління праці та соціального захисту населення
Житомирської облдержадміністрації про стягнення за період з 1
серпня 2002 року по 31 липня 2005 року виплат передбачених статтею
37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які
постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ) (796-12)
в сумі
2972 грн., стягнення з УПФ України в Овруцькому районі за той же
період виплат передбачених статтями 39, 51 згаданого Закону в сумі
14 333,29 грн.
Зазначав, що проживає в м. Овручі Житомирської області,
віднесеному до зони гарантованого добровільного відселення, є
пенсіонером і потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи 2
категорії.
Посилаючись не те, що встановлені Законом компенсації
виплачувались не у кратному розмірі мінімальної заробітної плати,
а у твердих сумах запроваджених постановою Кабінету Міністрів
України № 836 ( 836-96-п ) (836-96-п)
від 26.07. 1996р. "Про компенсаційні
виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи" і цим порушено його право - просив стягнути з
відповідачів утворену заборгованість.
Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 6
грудня 2005 року, позов задоволено частково.
Постановою апеляційного суду Житомирської області від 19
квітня 2006 року рішення суду першої інстанції скасовано, в
задоволені позову відмовлено.
У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на
неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального
права, просить рішення останнього скасувати та залишити в силі
рішення суду першої інстанції.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги,
матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає
частковому задоволенню з таких підстав.
Рішення суду першої інстанції ухвалено 6 грудня 2005 року,
тобто у період дії Кодексу адміністративного судочинства України,
за правилами цивільного судочинства.
Апеляційний перегляд справи здійснено за нормами Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Згідно з частинами 1, 2 статті 184 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
судом апеляційної інстанції в
адміністративних справах є апеляційний адміністративний суд, у
межах територіальної юрисдикції якого знаходиться місцевий
адміністративний суд (місцевий загальний суд як адміністративний
суд чи окружний адміністративний суд), що ухвалив рішення. У
випадку, визначеному частиною шостою статті 177 цього Кодексу,
судом апеляційної інстанції є Вищий адміністративний суд України.
Пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу
встановлено, що до початку діяльності окружних та апеляційних
адміністративних судів підсудні їм справи вирішують у першій та
апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні загальні
суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України
( 2747-15 ) (2747-15)
.
Це означає, що судова колегія у цивільних справах
апеляційного суду, як адміністративний суд, може переглядати у
апеляційному порядку справи адміністративної юрисдикції і в такому
статусі не може виступати апеляційним судом щодо рішень ухвалених
за правилами іншого судочинства.
Оскільки апеляційним судом зазначені вимоги порушені, то
ухвалене ним рішення підлягає скасуванню, а справа направленню до
апеляційного суду для розгляду за правилами цивільного
судочинства.
На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 227, 230
Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
,
колегія суддів
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову апеляційного суду Житомирської області від 19
квітня 2006 року скасувати, а справу направити на новий
апеляційний розгляд у порядку цивільного судочинства.
Ухвала оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та
у порядку визначеними ст.ст. 237 - 239 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий М.I. Цуркан
Судді: С.Є. Амєлін
М.I.Гурін
Д.В. Ліпський
В.В. Юрченко