Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Співака В.I.,

суддів: Білуги С.В.,

Гаманка О.I.,

Загороднього А.Ф.,

Заїки М.М.,

при секретарі Дашківській О.Є.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 28.02.2006 р. та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 12.05.2006 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту фінансових ресурсів та економіки Міністерства внутрішніх справ України та Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області про призначення пенсії за вислугу років, -

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2005 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до Департаменту фінансових ресурсів та економіки МВС України та УМВС України в Черкаській області про призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункт "б" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (2262-12) (в редакції Закону від 04.07.2002 р. N 51, який набув чинності 06.08.2002 р.)

Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 28.02.2006 р. позовні вимоги ОСОБА_1. задоволено частково. Зобов'язано УМВС України в Черкаській області призначити ОСОБА_1. пенсію за вислугу років у відповідному розмірі згідно положень пункту "б" статті 12 та статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (2262-12) з 17.08.2005 р. В задоволенні вимог до Департаменту фінансових ресурсів та економіки МВС України - відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 12.05.2006 р. вказане судове рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі УМВС України в Черкаській області, не погоджуючись з рішенням судів першої та апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального права, просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки судові рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, доводи касаційної скарги є необгрунтованими, підстав для скасування судових рішень відповідно до статей 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України, не має.

Судами вірно встановлено, що на час звернення за призначенням пенсії за вислугу років військової служби ОСОБА_1. виповнилося 45 років, загальний трудовий стаж складає більше 25 років, з яких 13 років 19 днів становить служба в органах внутрішніх справ (з 09.09.1985 р. по 28.09.1998 р.), що відповідає вимогам, необхідним для призначення пенсії.

У серпні 2005 р. ОСОБА_1. звернувся із заявою до УМВС України в Черкаській області про призначення йому пенсії із врахуванням трудового стажу згідно пункту "б" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (2262-12) . Листом УМВС України в Черкаській області від 07.09.2005 р. № 12/Я-136 відмовлено в задоволенні його заяви.

Відповідно до пункту "б" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (2262-12) (в редакції Закону від 4 липня 2002 р. N 51-IV (51-15) , який набув чинності 6 серпня 2002 р.) особи звільнені зі служби незалежно від підстав та часу звільнення і досягли 45 років і які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років, з яких не менше 12 календарних років і шість місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ чи в державній пожежній охороні мають право на призначення пенсії відповідно до цього Закону.

Суди заробили правильний висновок, що оскільки ОСОБА_1. на час звернення за призначенням пенсії мав вік 45 років, загальний трудовий стаж складає більше 25 років, з яких 13 років 19 днів становить служба в органах внутрішніх справ (з 09.09.1985 р. по 28.09.1998 р.), він має право на призначення пенсії за вислугу років, оскільки пункт "б" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (2262-12) (в редакції Закону від 04.07.2002 р. N 51 (51-15) , який набув чинності 06.08.2002 р.) не пов'язує призначення пенсії із часом звільнення зі служби і досягнення саме на момент звільнення 45-річного віку.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були доведені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Києва від 28.02.2006 р. та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 12.05.2006 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту фінансових ресурсів та економіки Міністерства внутрішніх справ України та Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області про призначення пенсії за вислугу років - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.