Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Цуркана М.I. -  головуючий,

Амєліна С.Є.  -  суддя-доповідач,

Гуріна М.I.,

Ліпського Д.В.,

Юрченка В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду міста Вінниці від 24 лютого 2004 року та ухвалу судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області від 08 червня 2004 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Вінниці про перерахунок пенсії,

в с т а н о в и л а :

В касаційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, позивач ставить питання про скасування судових рішень, якими відмовлено в задоволенні позову про визнання нечинними дій та зобов'язання провести перерахунок пенсії. Просить направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач з 1988 року отримує пенсію по вислузі років як працівник льотно-випробного складу цивільної авіації на підставі статті 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) . ОСОБА_1 є працюючим пенсіонером.

Протягом 1999-2002 років Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Вінниці проводило перерахунок пенсії позивача за минулий час, при якому допустило помилку - застосувало коефіцієнт зростання середньої заробітної плати працівників народного господарства на момент звернення за перерахунком, а не на момент призначення пенсії, що призвело до завищеня розміру пенсії.

У лютому 2003 року помилка була виправлена відповідачем, розмір пенсії приведено у відповідність до вимог законодавства.

Позивач вважаючи, що суб'єкт владних повноважень незаконно зменшив розмір пенсії, звернувся у квітні 2003 року в суд з позовом про захист пенсійних прав.

Перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга  не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 10 лютого 2000 року №264 (264-2000-п) "Про порядок обчислення заробітку для призначення пенсій особам льотних екіпажів повітряних суден" заробіток для обчислення і виплати пенсій зазначеним особам визначається згідно з пунктом 7 Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 1992 року №418 (418-92-п) .

Підпунктом "в" пункту 7 зазначеного Порядку, в редакції, чинній на час проведення перерахунку пенсії позивача, під час підвищення пенсій відповідно до рішень Уряду України середньомісячний заробіток, з якого призначається (перераховується) пенсія відповідно до підпунктів "а" і "б" цього пункту, збільшується на коефіцієнт зростання середньої заробітної плати працівників народного господарства за місяць, що передує місяцю, з якого перераховуються пенсії, порівняно з середньою заробітною платою працівників народного господарства, яка враховувалася під час призначення (перерахунку) пенсії.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2002 року №374 (374-2002-п) "Про підвищення розмірів пенсій, призначених відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) , а також пенсій, призначених відповідно до інших законів України, які раніше не підвищувались", збільшено з 1 квітня 2002 року, зокрема, непрацюючим пенсіонерам на 12 відсотків пенсії, призначені працівникам льотно-випробного складу авіації та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації відповідно до частини третьої статті 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12)

При прийнятті рішень з урахуванням вказаних норм права суди прийшли до обгрунтованого висновку про те, що оскільки у спірний період до 1 квітня 2002 року Кабінетом Міністрів України не приймались рішення про підвищення розміру пенсій пенсіонерам із числа колишніх працівників льотно-випробного складу цивільної авіації, а з 1 квітня 2002 року підвищено розмір таких пенсій лише непрацюючим пенсіонерам, до яких позивач не відноситься, тому у відповідача не було законних підстав для перерахунку пенсії позивача. Виправляючи помилку та приводячи розмір пенсії позивача у відповідність до вимог чинного законодавства суб'єкт владних повноважень діяв в межах наданої компетенції і не порушив права позивача.

Судові рішення ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, передбачених статтею 227 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) підстав для їх скасування і направлення справи на новий судовий розгляд не вбачається.

Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів Вищого адміністративного суду України

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Ленінського районного суду міста Вінниці від 24 лютого 2004 року та ухвалу судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області від 08 червня 2004 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня їх відкриття.