У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.05.2007р.
Вищий адміністративний суд України у складі:
головуючого-судді Брайка А. I.,
суддів Голубєвої Г. К.,
Рибченка А. О.,
Федорова М. О.,
Шипуліної Т. М.,
секретар судового засідання - Міненко О. М.,
розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Жовтневому районі м. Харкова
на постанову Господарського суду Харківської області від
06.03.2006р. та ухвалу Харківського апеляційного господарського
суду від 26.04.2006р. у справі № АС-03/41-06
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
"Бонус-плюс"
до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.
Харкова
про зобов'язання вчинити дії,
за участю представників:
позивача - не з'явились,
відповідача - Демчан А. В., Хворост Л. А.,
встановив:
Товариством з обмеженою відповідальністю "Бонус-плюс" подано
позов про зобов'язання відповідача внести зміни до особового
рахунку позивача, відобразивши в обліковій картці особового
рахунку переплату вартості торгових патентів на право здійснення
операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу, яка була
сплачена за період з першого кварталу 2004р. по третій квартал
2005р. в сумі 61 848 грн. 67 коп.
Постановою Господарського суду Харківської області від
06.03.2006р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного
господарського суду від 26.04.2006р., у справі № АС-03/41-06 позов
задоволено; стягнуто з державного бюджету на користь позивача 85
грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу.
Судові рішення мотивовані тим, що всього за перший квартал
2004р. по третій квартал 2005р. позивачем сплачено 104 867 грн. 33
коп. вартості торгових патентів, що на 61 848 грн. 67 коп. більше,
ніж передбачено Законом України "Про патентування деяких видів
підприємницької діяльності" ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
в редакції станом на
22.05.2003р.; відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України "Про систему
оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
зміни податкових ставок і механізм
справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) не можуть
запроваджуватись Законом України "Про державний бюджет України" на
відповідний рік; позивач звернувся до відповідача листом з
проханням зробити залік переплати вартості торгових патентів в
рахунок майбутніх платежів в задоволенні якого останній відмовив;
у платника податків є матеріально-правовий інтерес в тому, щоб
дані карток особових рахунків правильно відображали фактичний стан
платежів до бюджету.
Відповідач, не погоджуючись з вказаними рішеннями судів
першої та апеляційної інстанцій, подав касаційну скаргу в якій
просить їх скасувати, в задоволенні позову відмовити посилаючись
на порушення норм матеріального права, зокрема, ст. 2, п. 5 ч. 1,
ч. 2 ст. 64, ст. 116 Бюджетного кодексу України ( 2542-14 ) (2542-14)
,
Законів України "Про Державний бюджет України на 2004 рік"
( 1344-15 ) (1344-15)
та " Про Державний бюджет України на 2005 рік".
Позивач заперечення на касаційну скаргу не надав.
Перевіривши правильність застосування судами першої та
апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права,
правової оцінки обставин справи, заслухавши пояснення присутніх
представників відповідача, Вищий адміністративний суд України
приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому
задоволенню по слідуючим доводам та мотивам.
Статтею 96 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
передбачено, що доказами в
адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на
підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин,
що обгрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у
справі, та інші обставини, що мають значення для правильного
вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі
пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань
свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази
суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може
запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові
докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з
власної ініціативи.
Згідно ст. 159 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
судове рішення повинно
бути законним і обгрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно
до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального
права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в
адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були
досліджені в судовому засіданні.
Оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій
вказаним вимогам не відповідають.
Відповідно до ч. 5 ст. 5 Закону України "Про патентування
деяких видів підприємницької діяльності" ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
оплата
вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг
у сфері грального бізнесу провадиться щоквартально до 15 числа
місяця, що передує звітному кварталу; під час придбання торгового
патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального
бізнесу суб'єкт підприємницької діяльності вносить одноразову
плату у розмірі вартості торгового патенту за 3 місяці; на суму,
сплачену під час придбання торгового патенту, зменшується розмір
плати за торговий патент, яка підлягає внесенню в останній квартал
його дії; суб'єкт підприємницької діяльності може здійснити
попередню оплату вартості торгового патенту на здійснення операцій
з надання послуг у сфері грального бізнесу за весь термін дії
торгового патенту, при цьому він звільняється від обов'язків
додаткового внесення вартості торгового патенту у разі, якщо
прийнятими після цього актами законодавства збільшується його
вартість.
Докази які свідчать про загальну кількість оспорюваних
позивачем патентів, розмежування їх за реквізитами, термінами дії,
своєчасності щоквартальної оплати їх вартості, внесення по ним
одноразової плати чи попередньої оплати вартості за весь термін
дії, неврахування одноразових плат при визначенні щоквартальної
оплати вартості цих патентів, судами попередніх інстанцій не
досліджувались.
Аналіз та застосування судами положень Законів України "Про
систему оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
, "Про патентування деяких видів
підприємницької діяльності", "Про Державний бюджет України на 2004
рік", " Про Державний бюджет України на 2005 рік" та Бюджетного
кодексу України ( 2542-14 ) (2542-14)
при розгляді даного спору можливі лише
до встановлених вказаних фактичних даних, а не до узагальненої
сторонами інформації пов'язаної з наявними у позивача патентами.
Крім того, стягнення з бюджету на користь позивача державного
мита в сумі 85 грн. та витрат на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. не відповідають
вимогам Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито"
( 7-93 ) (7-93)
, ст. 87, п. 2 розділу VII Прикінцеві та перехідні
положення КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
За вказаних обставин, зважаючи на межі перегляду, Вищий
адміністративний суд України приходить до висновку про
необхідність скасування рішень судів попередніх інстанцій та
передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді слід взяти до уваги вищезазначене та
прийняти законне і обгрунтоване рішення відповідно до норм
матеріального та процесуального права.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 227,
230, 231, 254 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, -
ухвалив:
1. Касаційну скаргу задовольнити частково.
2. Скасувати постанову Господарського суду Харківської
області від 06.03.2006р. та ухвалу Харківського апеляційного
господарського суду від 26.04.2006р. у справі № АС-03/41-06.
3. Справу № АС-03/41-06 направити на новий розгляд до
Господарського суду Харківської області.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та
може бути оскаржена відповідно до вимог ст. ст. 235 - 237, ч. 1
ст. 238 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий-суддя (підпис) Брайко А. I.
Судді (підпис) Голубєва Г. К.
(підпис) Рибченко А. О.
(підпис) Федоров М. О.
(підпис) Шипуліна Т. М.
З оригіналом згідно
Суддя Вищого адміністративного
суду України Брайко А. I.