У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.05.2007р.
Вищий адміністративний суд України у складі:
головуючого-судді Брайка А. I.,
суддів Голубєвої Г. К.,
Рибченка А. О.,
Федорова М. О.,
Шипуліної Т. М.,
секретар судового засідання - Міненко О. М.,
розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Московському районі м. Харкова
на постанову Господарського суду Харківської області від
23.01.2006р. та ухвалу Харківського апеляційного господарського
суду від 05.04.2006р. у справі № АС-42/465-05
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранітні
технології"
до Державної податкової інспекції у Московському районі м.
Харкова
про скасування податкового повідомлення-рішення,
за участю представників:
позивача - не з'явились,
відповідача - Варич Б. В.,
встановив:
Товариством з обмеженою відповідальністю "Гранітні
технології" подано позов про скасування податкового
повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському
районі м. Харкова від 29.09.2005р. № 0001472310/2 про визначення
суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість в
розмірі 6 043 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Постановою Господарського суду Харківської області від
23.01.2006р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного
господарського суду від 05.04.2006р., у справі № АС-42/465-05
позов задоволено.
Судові рішення обгрунтовані тим, що заниження позивачем своїх
зобов'язань з ПДВ у вересні-жовтні 2004р. не призвело до
ненадходження до Державного бюджету вказаного податку, оскільки
дана сума була меншою, ніж та, на яку позивачем збільшені свої
зобов'язання у червні-липні 2004р.; на момент проведення перевірки
у позивача рахувалася переплата з податку на додану вартість; в
разі коли податковий орган не донараховує податкове зобов'язання,
то не можуть застосовуватись штрафні санкції.
Відповідач, не погоджуючись з вказаними рішеннями судів
першої та апеляційної інстанцій, подав касаційну скаргу в якій
просить їх скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні
позовних вимог відмовити повністю посилаючись на порушення норм
матеріального права, зокрема: пп. 17.1.3. п. 17.1. ст. 17 Закону
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, пп.
6.1.3. п. 6 Iнструкції про порядок застосування штрафних
(фінансових) санкцій органами державної податкової служби,
затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України №
110 ( z0268-01 ) (z0268-01)
від 17.03.2001р.
Позивач заперечення на касаційну скаргу не надав.
Перевіривши правильність застосування судами першої та
апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права,
правової оцінки обставин справи, заслухавши пояснення присутнього
представника відповідача, Вищий адміністративний суд України
приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню
по слідуючим доводам та мотивам.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, в результаті
проведеної планової документальної перевірки дотримання вимог
податкового та валютного законодавства за період з 01.04 по
31.12.2004р. Державною податковою інспекцією у Московському районі
м. Харкова виявлено заниження позивачем податку на додану вартість
за вересень-жовтень 2004р. в розмірі 12 086 грн. та складено акт №
379/23/31644520 від 30.05.2005р. При цьому в акті зазначено, що
позивачем за червень-липень 2004р. завищено суму податкового
зобов'язання по ПДВ в розмірі 26 086 грн.
01.06.2005р. на підставі зазначеного акту відповідачем
прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001472310/0 про
визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану
вартість в розмірі 18 129 грн., в т. ч. 12 086 грн. основного
платежу та 6 043 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
В подальшому в ході процедури адміністративного оскарження на
підставі вказаного акту та рішення Державної податкової
адміністрації у Харківській області № 3775/10/25-010 від
19.09.2005р. Державною податковою інспекцією у Московському районі
м. Харкова прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001472310/2
від 29.09.2005р. про визначення суми податкового зобов'язання по
податку на додану вартість в розмірі 6 043 грн. штрафних
(фінансових) санкцій.
Аналізуючи положення пп. "б" пп. 4.2.2. п. 4.2. ст. 4, пп.
17.1.3. п. 17.1. ст. 17 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, пп. 6.1.3. п. 6 Iнструкції про
порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами
державної податкової служби, затвердженої наказом Державної
податкової адміністрації України № 110 ( z0268-01 ) (z0268-01)
від
17.03.2001р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України
23.03.2001р. за № 268/5459, Вищий адміністративний суд України
приходить до висновку, що контролюючий орган самостійно визначає
суму податкового зобов'язання виходячи із загального розміру
податкових зобов'язань за період, що перевіряється, та враховує
суми завищених платником податків податкових зобов'язань за
вказаний період, а штрафні санкції накладаються на платника
податків лише в разі фактичного правомірного визначення самостійно
контролюючим органом податкового зобов'язання.
В даному випадку, як вірно зазначено місцевим та апеляційним
господарськими судами, спірним податковим повідомленням-рішенням
позивачу фактично не донараховані податкові зобов'язання по
податку на додану вартість, а заниження позивачем своїх
зобов'язань з ПДВ у вересні-жовтні 2004р. не призвело до
ненадходження до Державного бюджету вказаного податку у зв'язку із
завищенням податкових зобов'язань у червні-липні 2004р.
За вказаних обставин, зважаючи на відсутність порушень норм
матеріального та процесуального права, висновок судів першої та
апеляційної інстанцій про задоволення позову є вірним, постанова
та ухвала прийняті відповідно вимог чинного законодавства, а
вимоги відповідача є необгрунтованими та задоволенню не
підлягають.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224,
230, 231, 254 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, -
ухвалив:
1. Залишити касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Московському районі м. Харкова без задоволення, а постанову
Господарського суду Харківської області від 23.01.2006р. та ухвалу
Харківського апеляційного господарського суду від 05.04.2006р. у
справі № АС-42/465-05 - без змін.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та
може бути оскаржена відповідно до вимог ст. ст. 235 - 237, ч. 1
ст. 238 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий-суддя (підпис) Брайко А. I.
Судді (підпис) Голубєва Г. К.
(підпис) Рибченко А. О.
(підпис) Федоров М. О.
(підпис) Шипуліна Т. М.
З оригіналом згідно
Суддя Вищого адміністративного
суду України Брайко А. I.