ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 травня 2007 року № К-11087/06
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.
суддів: Брайка А.I.
Голубєвої Г.К.
Конюшка К.В.
Федорова М.О.
при секретарі судового засідання: Гончаренку Р.С.
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився;
відповідача: Прудко О.В., дов. № 68/9/10-016 від 10.01.2007
р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Дніпро"
на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 14.06.2005 р.
у справі № 17/66 господарського суду Дніпропетровської
області
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
"Альфа-Дніпро"
до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.
Дніпропетровська
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
31.03.2005 р. у справі № 17/66 задоволені позовні вимоги ТОВ
"Альфа-Дніпро" про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення ДПI у Кіровському районі м. Дніпропетровська
№ 0003012302/0 від 08.12.2004 р.
Судове рішення суду першої інстанції мотивовано
неправомірністю висновку податкової інспекції щодо завищення
позивачем податкового кредиту за травень 2004 року в сумі 166
667,47 грн. за попередньою оплатою по договору поставки
нафтопродуктів вимогам пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 5 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 14.06.2005 р. рішення місцевого господарського суду
скасовано та в позові відмовлено з посиланням на відсутність факту
поставки позивачу товару за договором, що виключає право у
контрагента позивача на видачу податкової накладної. Відповідно
включення позивачем до складу податкового кредиту в травні 2004
року суми податку на додану вартість відповідно до такої
податкової накладної та за наслідками попередньої оплати вартості
товарів є, на думку суду апеляційної інчтнації, неправомірним.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, ТОВ
"Альфа-Дніпро" оскаржило її в касаційному порядку.
В касаційній скарзі скаржник просить скасувати постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
14.06.2005 р. з мотивів порушення судом норм матеріального та
процесуального права та залишити в силі рішення господарського
суду Дніпропетровської області від 31.03.2005 р.
Представник позивача в судове засідання суду касаційної
інстанції не з'явився, своїм процесуальним правом, що передбачене
ст. 49 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
не скористався, про причини не явки
суду не вказав, не зважаючи на те, що про час і місце судового
засідання був повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 4 ст. 221 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
неприбуття
сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином
повідомлених про дату, час і місце касаційного розгляду справи, не
перешкоджає судовому розгляду справи.
В судовому засіданні представник відповідача заперечив проти
вимог касаційної скарги, просив залишити її без задоволення.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх
інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної
оцінки обставин справи, заслухавши пояснення представника
відповідача, колегія суддів Вищого адміністративного суду України
приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню,
виходячи з наступного.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій
встановлено, що на підставі висновків акту № 2320000138 від
08.12.2004 р. "Про результати документальної перевірки дотримання
вимог валютного законодавства ТОВ "Альфа-Дніпро" за період з
01.01.2003 р. по 30.06.2004 р." ДПI у Кіровському районі м.
Дніпропетровська було прийнято податкове повідомлення-рішення №
0003012302/0 від 08.12.2004 р., яким позивачу визначено податкове
зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в сумі 250
001,21 грн., з яких 166 667,47 грн. - основний платіж та 83 333,74
грн. - штрафні (фінансові) санкції.
Перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 7.2.3 та 7.2.6
п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, внаслідок чого завищено податковий кредит з ПДВ в
травні 2004 р. на 166 667,47 грн.
Судами також встановлено, що 15.05.2004 р. ТОВ "Альфа-Дніпро"
було укладено договір № Д128-4 на поставку нафтопродуктів з ТОВ НК
"Альфа-Нафта". Загальна суму договору склала 15 000 000 грн.
17.05.2004 р. вказана сума була сплачена позивачем на
розрахунковий рахунок ТОВ НК "Альфа-Нафта" в повному обсязі.
ТОВ НК "Альфа-Нафта" на суму отриманої передплати 15 000
004,8 грн., в тому числі ПДВ - 2 500 000,8 грн., було видано
податкову накладну № 4498 від 17.05.2004 р.
Додатковою угодою № 1 від 28.05.2004 р. до договору № Д128-4
від 17.05.2004 р., у зв'язку з ростом цін на нафтопродукти та
неможливістю поставки товарів у повному обсязі, сторони прийшли до
згоди зменшити вартість товарів, що підлягають до поставки на 14
000 000 грн.
28.05.2004 р. передплата в сумі 14 000 000 грн. була
повернута на розрахунковий рахунок ТОВ "Альфа-Дніпро".
На підставі розрахунку № 1/4498 коригування кількісних та
вартісних показників до податкової накладної № 4498 від 17.05.2004
р. ТОВ "Альфа-Дніпро" було зменшено суму податкового кредиту
звітного місяця на 2 333 333,33 грн.
Додатковою угодою № 2 від 15.06.2004 р. договір № Д128-4 від
17.05.2004 р. було розірвано і попередня оплата в сумі 1 000 004,8
грн. 16.06.2004 р. була повернута на рахунок ТОВ "Альфа-Дніпро".
В зв'язку з цим, ТОВ НК "Альфа-Нафта" виписало розрахунок №
2/4498 коригування до податкової накладної від 17.05.2004 р. №
4498.
Господарський суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення
місцевого господарського суду та відмовляючи у задоволенні
позовних вимог, виходив з того, що позивач не мав права на
включення в травні 2004 р. до податкового кредиту суми податку на
додану вартість в розмірі 2 500 000,08 грн., підтверджену
податковою накладною ТОВ НК "Альфа-Нафта", оскільки останнє не
мало права на її видачу в зв'язку з відсутністю поставки товару з
його боку.
Проте, судова колегія Вищого адміністративного суду України
вважає такий висновок суду апеляційної інстанції нормативно
необгрунтованим, з огляду на слідуюче.
Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, податковий кредит
звітного періоду складається із сум податків, сплачених
(нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з
придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до
складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи
нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Датою виникнення права на податковий кредит, згідно пп. 7.5.1
п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, вважається дата здійснення першої з подій: або дата
списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату
товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної,
що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт,
послуг).
При цьому суми податку на додану вартість, що ввійшли до
складу податкового кредиту повинні бути підтверджені податковими
накладними, оформленими належним чином (пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7
Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
).
Згідно пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
податкова накладна складається у
момент виникнення податкових зобов'язань продавця товарів (робіт,
послуг).
Крім того, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок
на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
передбачено, що датою виникнення
податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг)
вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого
відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата
зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок
платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають
продажу; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) -
дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт
(послуг) платником податку.
Податкова накладна видається у разі продажу товарів (робіт,
послуг) покупцю на його вимогу. У будь-якому випадку видається
товарний чек, інший розрахунковий документ, що підтверджує
передачу товарів (робіт, послуг) та/або прийняття платежу із
зазначенням суми податку (пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України
"Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
).
Під продажем товарів маються на увазі - будь-які операції, що
здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки
та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу
прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків
її надання (п. 1.4 ст. 1 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
). Тобто, законодавець вказує на здійснення
операцій, які передбачають передачу прав власності на товари, а не
підтверджують факт передачі права власності на такі товари.
Виходячи з юридичного змісту наведених норм закону, судова
колегія Вищого адміністративного суду України поділяє правову
позицію суду першої інстанції, що позивачем були виконані всі
умови для віднесення сум податку на додану вартість до податкового
кредиту в травні 2004 р., а саме, здійснено списання коштів з
банківського рахунку в оплату товару, що підтверджено податковою
накладною ТОВ НК "Альфа-Нафта", оформленою належним чином.
Відповідно до п. 4.5 ст. 4 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
в разі, коли після продажу товарів
(робіт, послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації за
продаж товарів (робіт, послуг) податок, нарахований у зв'язку з
таким пр одажем, перераховується відповідно до змін бази
оподаткування. При цьому продавець зменшує суму податкового
зобов'язання на суму надмірно нарахованого податку, а покупець
відповідно збільшує суму податкового зобов'язання на таку ж суму в
період, протягом якого була зменшена сума компенсацій продавцю.
Як встановлено судом першої інстанції, позивачем в зв'язку з
поверненням 28.05.2004 р. ТОВ НК "Альфа-Нафта" попередньої оплати
в сумі 14 000 000 грн. було зменшено суму податкового кредиту
звітного місяця на 2 333 333,33 грн.
В зв'язку з розірванням договору № Д128-4 від 17.05.204 р.
додатковою угодою від 15.06.2004 р. № 2 та отриманням позивачем
від ТОВ НК "Альфа-Нафта" в червні 2004 р. решти суми попередньої
оплати в розмірі 1 000 004,08 грн. ним, відповідно до п. 4.5 ст. 4
Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, в
червні 2004 р. було проведено коригування податкового кредиту на
суму податку на додану вартість від повернутої передоплати - 166
667,47 грн.
Підстави для коригування податкового кредиту на суму 166
667,47 грн., як вірно зазначено судом першої інстанції, виникли у
позивача в червні 2004 р.
Таким чином, колегія суддів Вищого адміністративного суду
України повністю підтримує правову позицію суду першої інстанції
щодо неправомірності висновків податкового органу про зменшення
позивачу податкового кредиту на суму 166 667,47 грн. за травень
2004 р. та донарахування штрафних санкцій в розмірі 83 333,74 грн.
За таких обставин, судова колегія Вищого адміністративного
суду України вважає, що господарський суд Дніпропетровської
області дійшов правильних юридичних висновків щодо встановлених
обставин справи і відповідним чином застосував до спірних
правовідносин норми матеріального права.
В зв'язку з цим, судова колегія Вищого адміністративного суду
України, встановивши наявність підстав, передбачених
нормативно-правовим приписом ст. 226 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, скасовує судове рішення суду
апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої
інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване
помилково.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 226, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд, -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
"Альфа-Дніпро" задовольнити.
Скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 14.06.2005 р., а рішення господарського
суду Дніпропетровської області від 31.03.2005 р. залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може
бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку,
передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий
(підпис)
Рибченко А.О.
Судді
(підпис)
Брайко А.I.
(підпис)
Голубєва Г.К.
(підпис)
Конюшко К.В.
(підпис)
Федоров М.О.
З оригіналом згідно
Суддя Рибченко А.О.