УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08"травня 2007 р. Вищий адміністративний суд України у
складі колегії суддів:
Головуючого Федорова М.О.
Суддів Брайка А.I.
Голубєвої Г.К.
Усенка Є.А.
Рибченка А.О.
секретар судового засідання Гончаренко Р.С.
за участю представників згідно протоколу судового засіданні
від 08.05.07р. (в матеріалах справи)
розглянувши касаційну скаргу Відкритого акціонерного
товариства "Харцизький трубний завод" на рішення господарського
суду Донецької області від 20.01.2005 року та на постанову
Донецького апеляційного господарського суду від 28.03.2005 року
у справі № 7/297-А
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Харцизький
трубний завод"
до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
ВАТ "Харцизький трубний завод" звернулось до господарського
суду Донецької області з позовом до Державної податкової інспекції
у м. Харцизьку про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення №0000152241/0 від 28.07.2004 року в частині
нарахування податку на прибуток підприємства в сумі 18474,06 грн.
та штрафних санкцій в сумі 36948,12 грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 20.01.2005
року у справі №7/297а позов Відкритого акціонерного товариства
"Харцизький трубний завод" задоволено частково: визнано недійсним
вказане податкове повідомлення-рішення в частині нарахування
податку на доходи нерезидентів в сумі 16273,58 грн. та штрафних
санкцій в сумі 32547,15 грн. В решті позову відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
28.03.2005 року рішення місцевого господарського суду частково
скасовано: відмовлено у задоволенні позову Відкритого акціонерного
товариства "Харцизький трубний завод" до Державної податкової
інспекції у м. Харцизьку про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення №0000152241/0 в частині нарахування податку
на доходи нерезидентів в сумі 16273,58 гри. та штрафних санкцій в
сумі 32547,15 грн.
Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та
апеляційної інстанцій, позивач оскаржив їх у касаційному порядку.
В своїй скарзі просить скасувати постанову Донецького апеляційного
господарського суду від 28.03.2005 року та рішення господарського
суду Донецької області ввід 20.01.2005 року в частині
донарахування податку на прибуток в 2200,48 грн. і застосування
штрафних санкцій в розмірі 4400,96 грн. В іншій частині рішення
місцевого господарського суду - залишити без змін.
Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та
апеляційної інстанцій при вирішені спору у даній справі порушено
норми матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши надані письмові
докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає,
що касаційна скарга Відкритого акціонерного товариства "Харцизький
трубний завод" задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що за результатами
планової комплексної документальної перевірки позивача з питання
оподаткування доходів нерезидентів за період з 01.02.2003 року по
31.12.2003 року складено акт №1317/23-2-00191135 від 26.07.2004
року.
В акті констатовано порушення позивачем пунктів 13.1, 13.2
статті 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
(№237-97ВР із подальшими змінами), при виплаті
доходу нерезидентам, Товариству з обмеженою відповідальністю
"ВНИИГАЗ" (Росія) та Акціонерному товариству "ВНИИСТ" (Росія) за
надані послуги типу "інжиніринг" за контрактами відповідно від
12.12.2002 року №128.42.23/1180 та від 29.10.2001 року
№3183-01/1176 не утримано та не сплачено до бюджету податок з
доходу з джерелом його походження з України у сумі 16273,58 грн.;
при виплаті 19.03.2003 року Аmегісаn Реtroleum Instіtute (США)
(далі АРI) не утримано та не сплачено до бюджету податок з доходу
у вигляді "роялті" у сумі 2200,48 грн.
Відповідач в акті перевірки вказує, що доходи у нерезидентів,
ТОВ "ВНИИГАЗ" і АТ "ВНИИСТ" за контрактами від 12.12.2002 року
№128.42.23/1180 та від 29.10.2001 року №3183-01/1176 виникли від
послуг типа "інжиніринг". Джерелом походження таких доходів є
Україна.
На підставі висновків акту перевірки відповідачем було
прийняте податкове повідомлення-рішення від 28.07.2004 року
№0000152241/0, яким позивачеві визначене податкове зобов'язання з
податку на прибуток у сумі 55422, 18 грн., у тому числі основний
платіж - 18474, 06 грн., штрафні санкції - 36948, 12 грн.
Судом апеляційної інстанції також встановлено, що 29.10.2001
року позивачем з Акціонерним товариством "ВНИИСТ" (Російська
федерація) був укладений договір №3183-01/1176, предметом якого
сторони визначили розробку та узгодження виконавцем (нерезидентом)
з Госгортехнадзором Російської Федерації технічних умов на труби
стальні електрозварювальні прямошовні діаметром 530-1420 мм з
внутрішнім гладким покриттям.
Фактичне виконання та приймання позивачем робіт за договором
підтверджено актом приймання-передачі від 26.06.03 року. Оплата
виконаних робіт, здійснена позивачем нерезиденту в розмірі 180 000
рос. руб. (еквівалент 31320 грн.) платіжним дорученням від
10.09.2003 року №287.
Предметом контракту від 12.12.2002 року №128.42.23/1180,
укладеним позивачем з ТОВ "ВНИИГАЗ" є надання інжинірингових
послуг по розробці, узгодженню з ВАТ "Газпром" технічних умов на
зовнішнє антикорозійне покриття газонафтопроводних труб діаметром
508-1422 мм на ВАТ "ХТЗ" і розробці рекомендацій з нанесення
покриття (п. 1.1 контракту).
Виконання та приймання позивачем робіт, обумовлених
контрактом, підтверджено актом приймання-передачі від 12.11.2003
року №2. Оплата виконаних робіт здійснена позивачем нерезиденту в
сумі 450 000 рос. руб. (еквівалент 77170,50 грн.) платіжним
дорученням від 23.04.03р. №146.
Приймаючи постанову про часткове скасування рішення місцевого
господарського суду, Донецький апеляційний господарський суд
виходив з того, що
по-перше, сторони у контракті від 12.12.02р. №128.42.23/1180
визначили його предмет саме як надання інжинірингових послуг по
розробці технічних умов і ніякі зміни у встановленому порядку до
контракту не вносилися;
по-друге, визначення Законом України "Про стандартизацію"
( 2408-14 ) (2408-14)
технічних умов як нормативного документу, не робить
його таким, що не відноситься до поняття "технічна документація"
("Документація - обгрунтування чого-небудь документами". "Новий
тлумачний словник української мови" Київ, "Аконіт", 2001р.
"Технічний - пов'язаний з технікою; з вивченням, упровадженням і
науковою розробкою техніки; який зумовлює ці процеси. "Словник
української мови", Київ "Наукова думка", 1979р.)
по-третє, послуги нерезидентами надавались саме для
споживання на території України, тому твердження господарського
суду про відсутність обов'язкової умови для застосування п. 13.1
Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
є
помилковим.
До того ж, оскільки перевіркою було встановлено, що з
валютного рахунку позивача, на підставі інвойсу №537075 від
30.12.02р., 19.03.03р. (заява на переказ №94 від 19.03.02р.) був
перерахований щорічний внесок у сумі 2750 доларів США (в
еквіваленті - 14669 грн. 88 коп.) за право використання позивачем
сертифіката та ліцензії АРI, на право маркірування продукції
монограмою за вимогами стандарту АРI, апеляційна інстанція прийшла
до висновку, що платіж за право використання позивачем сертифіката
та ліцензії АРI, на право маркірування продукції монограмою є
роялті в розумінні пункту 1.30 Закону "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України
погоджується з висновками Донецького апеляційного господарського
суду України виходячи з наступного.
У відповідності із з пунктом 13.1 статті 13 Закону України
"Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
будь-які
доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України,
від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки
нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за
ставками, визначеними цією статтею.
При виплаті доходів, перелічених у вказаному підпункті, на
користь нерезидента, резидент, що здійснює таку виплату, повинен
відповідно до пункту 13.2. статті 13 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
утримати податок
з такого доходу за ставкою 15 % від суми виплати та перерахувати
його до бюджету під час такої виплати.
Відповідно до пункту 1.21 статті 1 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
доходами з
джерелом їх походження з України є, в тому числі, будь-які доходи,
отримані резидентами або нерезидентами від будь-яких видів їх
діяльності на території України, включаючи проценти, дивіденди,
роялті та будь-які інші види пасивних доходів, сплачених
резидентами України..., інші доходи від господарської діяльності
на митній території України або на територіях, що перебувають під
контролем митних служб України (у зонах митного контролю, на
спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо).
Під терміном "інжиніринг" у законі (п.1.36 статті 1)
розуміється надання послуг (виконання робіт) і складання технічних
завдань, проведення наукових досліджень, складання проектних
пропозицій, проведення техніко-економічних обстежень та
інженерно-розвідувальних робіт з будівництва об'єктів, розробка
технічної документації, проектування та конструкторське
опрацювання об'єктів техніки і технології, консультації та
авторський нагляд під час монтажних та пусконалагоджувальних
робіт, також консультації економічного, фінансового або іншого
характеру, пов'язані з такими послугами (роботами).
Згідно з пунктом 1.30 Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
роялті - платежі будь-якого
виду, одержані як винагорода за користування або за надання права
на користування будь-яким авторським правом на літературні твори,
твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші
записи на носіях Iнформації, відео- або аудіокасети,
кінематографічні фільми або плівки для радіо чи телевізійного
мовлення; за придбання будь-якого патенту, зареєстрованого знака
на товари I послуги чи торгової марки, дизайну, секретного
креслення, моделі, формули, процесу, права на інформацію щодо
промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).
Як вказувалося вище, пункти 13.1, 13.2 Закону "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
встановлюють
обов'язок платника податків при виплаті з доходу, у тому числі з
роялті, утримати і перерахувати до бюджету податок з доходу
нерезидента за ставкою 15 % від суми доходу.
Доводи касаційної скарги не спростовують правильності
зазначених висновків суду, зроблених у відповідності з
вищеназваними нормами матеріального права, у зв'язку з чим підстав
для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення не
встановлено.
За змістом ч.1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції залишає касаційну
скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає,
що суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального
права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України
дійшов висновку про те, що касаційна скарга ВАТ "Харцизький
трубний завод"задоволенню не підлягає, а постанова Донецького
апеляційного господарського суду від 28.03.2005 року у справі №
7/297-А залишається без змін.
Керуючись ст.ст. 220, 221,223,230 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства
"Харцизький трубний завод" залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від
28.03.2005 року у справі № 7/297-А залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237
Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий
(підпис)
Федоров М.О.
Судді
(підпис)
Брайко А.I.
(підпис)
Голубєва Г.К.
(підпис)
Усенко Є.А.
(підпис)
Рибченко А.О.
З оригіналом згідно
Суддя
Вищого адміністративного суду М.О.Федоров