Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі :

суддів : Бутенка В.I.(доповідач),

Лиски Т.О.,

Панченка О.I.,

Сороки М.О.,

Штульмана I.В.

розглянувши в порядку письмового касаційного провадження адміністративну справу за скаргою ОСОБА_1на неправомірну бездіяльність Шполянського відділення Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області, -

в с т а н о в и л а :

У червні 2004 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаною скаргою, в якій зазначала, що вона у липні 2003 року та у грудні того ж року зверталась до суб'єкта оскарження із заявою про відмову від ідентифікаційного номеру та збереження раніше встановленої форми обліку, як це передбачено Законом України "Про державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів" (320/94-ВР) , однак в цьому їй було відмовлено.

Посилаючись на вказані обставини, просила визнати такі дії суб'єкта оскарження неправомірними та зобов'язати Шполянське відділення Смілянської ОДПI зробити в її паспорті відмітку про право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.

Рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 13 липня 2004 року скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 31 серпня 2004 року рішення районного суду залишено без змін.

Не погоджуючись із судовими рішеннями, Шполянське відділення Смілянської ОДПI подала касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Задовольняючи скаргу ОСОБА_1, суди першої та апеляційної інстанцій обгрунтовано виходили з того, що за змістом ч. 2 ст. 1 Закону України "Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших платежів" (320/94-ВР) (зі змінами внесеними Законом України від 16 липня 1999 року №1003 (1003-14) ) для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номеру та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номеру, а відповідно із ч. 2 ст. 5 цього Закону до Державного реєстру не вноситься інформація про осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номеру та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи.

Посилання про відсутність, на час розгляду справи, механізму внесення відповідного запису в паспорт громадянина за умови врегулювання питання обліку платників податків та інших обов'язкових платежів наведеними правовими нормами не могли бути підставою для невиконання вимог Закону податковими органами.

Доводи касаційної скарги зроблених судами висновків не спростовують, а тому підстав для скасування або зміни оскаржуваних судових рішень не вбачається.

За правилами ч.1 ст. 222, ч.1 ст.224 КАС України (2747-15) , якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230 КАС України (2747-15) , колегія суддів -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Шполянського відділення Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області залишити без задоволення, а рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 13 липня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 31 серпня 2004 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Згідно ст. ст. 236, 237 КАС України (2747-15) рішення суду касаційної інстанції може бути оскаржено до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

С у д д і :