ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 квітня 2007 року К-9805/06
№2-15/3782-2005
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
суддів: Васильченко Н.В.,
Гончар Л.Я.,
Кравченко О.О.,
Матолича С.В.
Харченко В.В.,
розглянувши в порядку попереднього провадження касаційну
скаргу Закритого акціонерного товариства "Курорт "Золотий пляж" на
рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 26
квітня 2005 року та постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 21 липня 2005 року у справі за позовом
Закритого акціонерного товариства "Курорт "Золотий пляж" до
Управління Пенсійного фонду України в місті Феодосії Автономної
Республіки Крим про скасування рішення та спонукання до виконання
певних дій,-
встановила
У січні 2005 року Закрите акціонерне товариство "Курорт
"Золотий пляж" (далі по тексту - Позивач, ЗАТ "Курорт "Золотий
пляж") звернулось до господарського суду Автономної Республіки
Крим з позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті
Феодосії Автономної Республіки Крим (далі по тексту - Відповідач,
УПФУ в м. Феодосії) про визнання неправомірними дій УПФ в м.
Феодосія, скасування рішення УПФУ в м. Феодосія від 1 березня 2004
року та про спонукання Відповідача виконати рішення господарського
суду Автономної Республіки Крим по справі №2-19/4663-2003 від 28
лютого 2003 року та зняти ЗАТ "Курорт "Золотий пляж" з обліку.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від
26 квітня 2005 року у позові ЗАТ "Курорт "Золотий пляж"
відмовлено.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 21 липня 2005 року рішення господарського суду Автономної
Республіки Крим від 26 квітня 2005 року залишено без змін.
Ухвалені у справі судові рішення мотивовані тим, що Позивач
має заборгованість перед Пенсійним фондом України в м. Феодосія у
вигляді штрафних (фінансових) санкцій і процедура, встановлена
чинним законодавством України по здійсненню заходів по ліквідації
товариства та зняттю з обліку як платника страхових внесків,
Позивачем не дотримана.
Не погоджуючись з ухваленими у справі судовими рішеннями, ЗАТ
"Курорт "Золотий пляж" звернулось з касаційною скаргою, в якій
просить суд рішення господарського суду Автономної Республіки Крим
від 26 квітня 2005 року і постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 21 липня 2005 року скасувати та ухвалити
нове судове рішення, яким позов ЗАТ "Курорт "Золотий пляж"
задовольнити.
В касаційній скарзі Позивач стверджує, що ним втрачено статус
суб"єкта господарської діяльності на якого покладений обов"язок
сплачувати податки і збори (обов"язкові платежі), пеню і штрафні
санкції.
Окрім того, скаржник стверджує, що з 1 січня 2004 року органи
Пенсійного фонду України не мають можливості застосовувати штрафні
санкції на підставі Закону України "Про порядок погашення
зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи,
судова колегія Вищого адміністративного суду України встановила
наступне.
Статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України
передбачено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність
застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм
матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у
справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати
доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні,
та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені наступні
фактичні обставини справи.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від
28 лютого 2003 року по справі № 2-19/4663-2003 скасовано державну
реєстрацію ЗАТ "Курорт "Золотий пляж", зареєстрованого
розпорядженням виконавчого комітету Феодосійської міської Ради №
974-р від 01.11.94р.; на директора підприємства Мусаєва В.М.
покладено обов"язок провести ліквідацію ЗАТ "Курорт "Золотий пляж"
відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 25
травня 1998року № 740 ( 740-98-п ) (740-98-п)
.
УПФУ в м. Феодосії проведено планову перевірку ЗАТ "Курорт
"Золотий пляж" з питань своєчасності, достовірності, повноти
нарахування збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за
період з 01 жовтня 2001року по 11 липня 2003року, за результатами
якої складено акт №180 від 15 липня 2003 року.
Проведеною перевіркою встановлено, що за Позивачем значиться
сума збору, строку сплати якого не наступив у зв"язку з не
виплатою заробітної плати в розмірі 13171,21 грн.
Листом від 15 липня 2003 року за №07-01-5/4187 УПФУ в м.
Феодосії "Про кредиторські вимоги" повідомило ліквідаційну комісію
ЗАТ "Курорт "Золотий пляж" про відсутність законних підстав для
списання суми збору на обов"язкове державне пенсійне страхування в
розмірі 13 171,14 грн., строк сплати якого не наступив і доведено
до відома ліквідаційної комісії про необхідність виплати
заборгованості по заробітній платі працівникам ЗАТ "Курорт
"Золотий пляж" і перерахування збору на обов'язкове державне
пенсійне страхування в сумі 13171,14 грн.
Згідно положень пункту 4.3 Iнструкції про порядок нарахування
та сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами
збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших
платежів, а також обліку їхнього надходження в Пенсійний Фонд
України, затвердженої постановою Правління ПФУ від 19 жовтня
2001року № 16-6 та пункту 3.4 Iнструкції про порядок обчислення і
сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного
фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду
України від 19 грудня 2003р. № 21-1 ( z0064-04 ) (z0064-04)
і зареєстрованої
в Міністерстві юстиції України 16.01.04р. за № 64/8663, у зв"язку
з ліквідацією платника, орган Пенсійного Фонду України проводить
документальну перевірку розрахунків по платежам. На підставі акту
перевірки платник розраховується з органом ПФУ. Якщо підприємство,
що ліквідується, має заборгованість по виплаті заробітної плати, у
зв"язку із чим строк внесення нарахованого збору ще не наступив,
то ліквідаційна комісія включає підлягаючу до сплати суму в
ліквідаційний баланс.
Підпунктом 3.4.3 пункту 3.4 Iнструкції про порядок обчислення
і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного
фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду
України від 19 грудня 2003 року N 21-1 ( z0064-04 ) (z0064-04)
,
зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за
N 64/8663
, подаються до відповідного органу Пенсійного фонду
за місцем реєстрації підприємства, що підлягає ліквідації, і
правонаступника. Якщо належна сума платежів, що мають уноситися
підприємством, яке ліквідовується, перевищує суму, зазначену в
акті, то правонаступник зобов'язаний внести повністю всю належну
суму і одночасно внести відповідні зміни до балансу, одержаного
від ліквідаційної комісії.
Підпунктом 3.4.4 пункту 3.4 Iнструкції встановлено, що орган
Пенсійного фонду закриває справу платника після остаточного
погашення ним недоїмки зі сплати страхових внесків та інших
платежів до бюджету Пенсійного фонду. Реєстраційний номер
ліквідованого платника страхових внесків надалі не
використовується, його платежі враховуються в базі даних до кінця
поточного року.
Попередніми судовими інстанціями встановлено, що Позивач не
надав Відповідачу відповідний ліквідаційний баланс і не включив
підлягаючу до сплати суму збору в ліквідаційний баланс, не надав
відповідний акт.
Окрім того, попередніми судовими інстанціями встановлено, що
на час розгляду справи Позивач був юридичною особою та був
зобов"язаний, в тому числі, подавати відповідну звітність до
Пенсійного фонду України.
З матеріалів справи вбачається, що Позивач не надавав
звітність (розрахунки) до Пенсійного фонду України, в результаті
чого Відповідач застосував до ЗАТ "Курорт "Золотий пляж" штрафні
санкції.
Оскільки судами першої та апеляційної інстанції встановлені
фактичні обставини справи, які свідчать про те, що у Позивача є
заборгованість перед Пенсійним фондом України у вигляді штрафних
(фінансових) санкцій і процедура, установлена чинним
законодавством України по здійсненню мер по ліквідації товариства
та зняттю з обліку як платника страхових внесків, Позивачем не
дотримана, а, в силу положень статті 220 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції не може досліджувати докази,
встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були
встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про
достовірність того чи іншого доказу, судова колегія Вищого
адміністративного суду України вважає правильним висновок
попередніх судових інстанцій про відсутність підстав для
задоволення позовних вимог.
Враховуючи викладене, судова колегія Вищого адміністративного
суду України приходить до висновку про те, що місцевий та
апеляційний суди повно з'ясували обставини справи і дали їм
правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування
норм матеріального чи процесуального права, які потягли б за собою
скасування чи зміну прийнятих у справі судових рішень, судовою
колегією не встановлено.
Керуючись ст.ст. 220-1, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів
Вищого адміністративного суду України
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Курорт
"Золотий пляж" відхилити.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 26
квітня 2005 року та постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 21 липня 2005 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і
оскарженню не підлягає крім як з підстав у строки та порядку,
передбаченому ст.ст. 237 - 239 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Суддя
Вищого адміністративного суду Матолич С.В.
України