ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 квітня 2007 року м.Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
суддів: Бим М.Є., Гончар Л.Я., Гордійчук М.П., Леонтович
К.Г., Чалого С.Я.
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за
касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю
"Стахановський комбінат хлібопродуктів" на постанову Луганського
апеляційного господарського суду від 15 серпня 2005 року, у справі
№ 12/194 за позовом ТОВ "Стахановський комбінат хлібопродуктів" до
Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції та
відділення Державного казначейства у м.Стаханов, про стягнення
бюджетної заборгованості, -
ВСТАНОВИЛА:
ТОВ "Стахановський комбінат хлібопродуктів" звернулось до
суду з позовом до Стахановської ОДПI та ВДК у м.Стаханов про
стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість по
уточнюючому розрахунку за січень 2004 року у сумі 26834 грн.
Рішенням господарського суду Луганської області від 17 червня
2005 року позов задоволено. Постановою Луганського апеляційного
господарського суду від 15 серпня 2005 року рішення суду першої
інстанції скасовано, в задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ТОВ "Стахановський комбінат
хлібопродуктів" просить скасувати постанову суду апеляційної
інстанції та ухвалити нове рішення, посилаючись на порушення норм
матеріального права.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом
апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права,
колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає
виходячи з наступного.
Як встановлено судом, ТОВ "Стахановський комбінат
хлібопродуктів" зареєстровано в якості суб'єкта підприємницької
діяльності виконавчим комітетом Стахановської міської Ради
16.10.03, про що видане свідоцтво про державну реєстрацію
юридичної особи, та є платником податку на додану вартість, про що
свідчить свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану
вартість від 22.10.03 № 16188643.
10.02.05 позивачем наданий уточнюючий розрахунок податкових
зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням
самостійно виявлених помилок за січень 2004 року, в якому
задекларовано від'ємне значення податку на додану вартість,
нарахованого на вартість товарів (робіт, послуг), вироблених в
Україні у розмірі 26811 грн. В рядку 11 вказаного розрахунку
позивачем відображено намір отримати суму від'ємного значення з
ПДВ після погашення податкових зобов'язань платника протягом трьох
наступних звітних періодів.
За результатами позапланової невиїзної перевірки ТОВ
"Стахановський комбінат хлібопродуктів" з питань правильності
заявлених до відшкодування з бюджету сум ПДВ за січень, лютий,
травень, червень 2004 року (довідка від 05.08.05 № НОМЕР_1)
Стахановською ОДПI встановлено, що сума податкового кредиту,
заявленого у декларації за січень 2004 року, склалась у зв'язку з
придбанням позивачем товарів у суб'єктів підприємницької
діяльності ОСОБА_1, ОСОБА_2, які не є виробниками цього товару та
придбали його, в свою чергу, у ТОВ "Юг Прод Торг", яке перевірити
неможливо у зв'язку з тим, що воно не звітує з листопада 2004
року. Оплата за отриманий товар (роботи, послуги) грошовими
коштами не здійснювалась, розрахунки проводились шляхом
взаємозаліку.
Відповідно до п.1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
бюджетне відшкодування - це сума,
що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з
надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Згідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
крім визначених обов'язкових
підстав виникнення у платника права на податковий кредит з податку
на додану вартість, передбачена обов'язкова наявність ще й такої
підстави, як сплата платником податку у звітному періоді
відповідних сум податку.
Відповідно до п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
суми податку на додану
вартість зараховуються до Державного бюджету України, а зараховані
суми використовуються у першу чергу для бюджетного відшкодування
податку на додану вартість згідно з цим Законом.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком
суду апеляційної інстанції про те, що право на відшкодування
виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану
вартість, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті
податку на додану вартість в ціні товару.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не
спростовують та не дають підстав вважати, що судом апеляційної
інстанції при розгляді справи допущені порушення норм
матеріального чи процесуального права.
Оскаржуване судове рішення ухвалені з додержанням норм
матеріального і процесуального права.
Згідно ч.1 ст.214 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції залишає касаційну
скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає,
що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм
матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень
чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст.220-1, 223, 224, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів, -
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю
"Стахановський комбінат хлібопродуктів" відхилити, а постанову
Луганського апеляційного господарського суду від 15 серпня 2005
року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає, крім із випадків, у строки та порядку,
визначених ст.ст. 237-239 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Судді: