ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 квітня 2007 року м. Київ
Колегія суддів
Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого - Харченка В.В., суддів - Васильченко Н.В.,
Гончар Л.Я. Кравченко О.О., Матолича С.В., при секретарі Мельник
I.М., за участі представників позивача Логвинського Г.В. та
Резніка В.З., представника Глухівської митниці Мандрика О.П. та
представника Центрального митного управління лабораторних
досліджень та експертної роботи Держмитслужби України Iвашко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Глухівської митниці на постанову Господарського суду Сумської
області від 31 жовтня 2005 року та ухвалу Харківського
апеляційного господарського суду від 22 грудня 2005 року у справі
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Глатпром" до
Глухівської митниці та Центрального митного управління
лабораторних досліджень та експертної роботи Держмитслужби України
про спонукання до вчинення дій, -
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Господарського суду Сумської області від 31 жовтня
2005 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного
господарського суду від 22 грудня 2005 року було частково
задоволено позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю
"Глатпром" до Глухівської митниці та Центрального митного
управління лабораторних досліджень та експертної роботи
Держмитслужби України.
Скасовано висновок № 29/2- 5/5500-ЕП по коду готової
продукції, виданий Центральним митним управлінням лабораторних
досліджень та експертної роботи 13.10.05 року. Скасовано рішення
Глухівської митниці 09/1-4778 від 19.10.2005 року щодо скасування
рішення про дозвіл на переробку сировини. Зобов'язано Глухівську
митницю проводити митне оформлення та приймати всі рішення
стосовно перебування на митній території України готової
продукції, що виробляється відповідно до угоди між ТОВ "Глатпром"
та компанією "IМАСОМ LLС" № 770 від 7 липня 2005 року керуючись
висновками ЦМУЛДЕР від 20.07.2005 № 29/1-16/3186, від 4.10.2005 №
29/1-5/5238-ЕП, висновком Сумської ТПП від 02.09.2005 № В4-317,
висновком КНДIСЕ від 06.09.2005 № 7722 та висновком
"Держзовнішінформ" від 23.09.2005 № 8/441. Визнано продукцію, що
виробляється за ТУ У 15.1-25590250-001:2005 та ТУ У
15.1-25590250-002:2005 такою, що набула достатнього ступеню
переробки для визначення країни походження - Україна.
В основу зазначених судових рішень покладено висновки про те,
що норми Митного кодексу України ( 92-15 ) (92-15)
(ч.2 статті 230) не
передбачають можливості скасування раніше виданого дозволу на
розміщення товару у митному режимі переробки на митній території
України, з підстав зазначених Глухівською митницею.
На підставі викладеного суди першої та апеляційної інстанцій
дійшли висновку, що визначених Законом підстав для скасування
дозволу у митниці не було.
Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями Глухівська
митниця звернулася з касаційною скаргою, у якій просить постанову
Господарського суду Сумської області від 31 жовтня 2005 року та
ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 22 грудня
2005 року скасувати та прийняти рішення про відмову у задоволенні
позовних вимог.
Касаційна скарга грунтується на порушенні норм матеріального
права судами першої та апеляційної інстанцій, зокрема норм Закону
України "Про єдиний митний тариф" ( 2097-12 ) (2097-12)
та норм статті 312,
313 Митного кодексу України ( 92-15 ) (92-15)
.
Зокрема скаржник вказує на те, що товар, стосовно якого
прийняті спірні рішення має класифікуватися саме за встановленою
відповідачем позицією, оскільки не пройшов достатньої стадії
обробки.
Також скаржник посилається на перевищення судами повноважень
при визнанні продукції такою, що набула достатнього ступеню
переробки для визначення країни походження.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи на
предмет всебічності та повноти їх дослідження, вивчивши доводи
касаційної скарги, судова колегія вважає, що вона підлягає
частковому задоволенню із наступних міркувань.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України № 11
( v0011700-76 ) (v0011700-76)
від 29.12.1976 р. "Про судове рішення" рішення є
законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального
законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у
відповідності з нормами матеріального права, що підлягають
застосуванню до даних правовідносин.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають
зазначеним вимогам, оскільки не грунтуються на всебічному, повному
і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи
в їх сукупності.
Судами не враховано, що відповідно до ст. 313 Митного кодексу
України ( 92-15 ) (92-15)
митні органи класифікують товари, тобто
відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в
УКТЗЕД. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для
митних цілей є обов'язковими для підприємств і громадян.
Згідно з частиною першою статті 230 Митного кодексу України
( 92-15 ) (92-15)
ввезення та переробка на митній території України
товарів, що походять з інших країн, здійснюються з дозволу митного
органу відповідно до положень цього Кодексу та інших законів
України.
Відповідно до вимог п.п. 1.4, 2.4, 2.5 "Порядку роботи
відділу номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці,
відділу контролю митної вартості та номенклатури митниці при
вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через
митний кордон України", затвердженого Наказом Державної митної
служби України від 01.10.2003 № 646 ( z0996-03 ) (z0996-03)
, зареєстровано в
Міністерстві юстиції України від 31.10.2003 за № 996/8317 (далі -
"Порядок") до компетенції відділів номенклатури та класифікації
товарів регіональної митниці (далі - ВНК) й відділу контролю
митної вартості та номенклатури митниці (далі - ВКМВ та Н) згідно
з напрямом діяльності та цим Порядком належить, зокрема, вирішення
складних та спірних питань з класифікації товарів та інших
предметів, які виникають при здійсненні їх митного оформлення і не
можуть бути вирішені підрозділом митного органу, що здійснює митне
оформлення цих товарів; прийняття рішень про визначення коду
товару щодо товарів, перелік яких установлюється нормативними
актами Держмитслужби України.
Вирішення питань класифікації товарів здійснюється посадовими
особами ВНК (ВКМВ та Н) згідно з чинним законодавством на основі
поданих до митного оформлення документів, які передаються до ВНК
(ВКМВ та Н) разом із запитом.
Згідно з підпунктом 3.2. вищезазначеного порядку залучення
Центральної митної лабораторії, митних лабораторій (далі - митна
лабораторія) для вирішення питань класифікації товарів
здійснюється: у разі виникнення сумнівів щодо відповідності
задекларов аних у ВМД характеристик товару, визначальних для його
класифікації; у разі проведення лабораторних досліджень як
обов'язкової форми контролю для товарів групи ризику.
Пунктом 3.7. Порядку встановлено, що за результатами
проведеного дослідження та аналізу документації на товар митна
лабораторія направляє до ВНК (ВКМВ та Н) відповідну інформацію,
яка повинна містити відповідь на поставлені питання.
Абзацом другим даного пункту встановлено, що пропозиції
митної лабораторії щодо класифікації товару не є визначальними для
класифікації товару, а носять інформаційний (довідковий) характер.
Отже, висновок № 29/2- 5/5500-ЕП по коду готової продукції,
виданий Центральним митним управлінням лабораторних досліджень та
експертної роботи 13.10.05 року (а.с. 121 т.I) фактично є листом -
пропозицією митної лабораторії, адресований митному органу, та не
носить обов'язкового характеру, тому не може бути предметом
судового оскарження в межах адміністративного позову.
Відповідно до п.1 ст. 17 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
спори
юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження
його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів
індивідуальної дії), дій чи бездіяльності відносяться до
компетенції адміністративних судів і розглядаються за правилами
КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Згідно п.7 ст.3 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
суб'єкт владних
вповноважень - це орган державної влади, орган місцевого
самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при
здійсненні ними владних управлінських функцій на основі
законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Підпунктом 2.9 вказаного Порядку визначено, що рішення про
визначення коду товару приймається ВНК (ВКМВ та Н) на підставі
встановлених характеристик товару, які є визначальними для
класифікації товару згідно з вимогами УКТЗЕД. Код товару,
зазначений у будь-яких документах, наданих разом із запитом, не є
визначальним для класифікації при митному оформленні товарів, а
носить інформативний (довідковий) характер.
Підпунктом 2.11 визначено, що рішення про визначення коду
товару оформлюється за встановленою формою (додаток 2), доводиться
до підрозділу і є обов'язковим для виконання при митному
оформленні товару. У розділі 4 "Висновки" Рішення про визначення
коду товару обов'язково зазначається інформація, яка має міститись
у графі 31 ВМД згідно з вимогами нормативних актів Держмитслужби,
та встановлений десятизначний код товару за УКТЗЕД. Рішення про
визначення коду товару підписує і проставляє на ньому відбиток
номерного штампа посадова особа ВНК (ВКМВ та Н), яка готувала
Рішення, та начальник ВНК (ВКМВ та Н), якщо Рішення складається
безпосередньо у ВНК (ВКМВ та Н), або начальник підрозділу, якщо
воно складається в підрозділі вповноваженою особою ВНК (ВКМВ та
Н), чи підписується особами, що їх заміщують. Якщо ВНК (ВКМВ та Н)
приймається Рішення про визначення коду товару, яке не відповідає
інформації, заявленій декларантом у ВМД, то ВМД не може
використовуватися для митного оформлення класифікованого товару.
ВМД скасовується у встановленому порядку, а для митного оформлення
класифікованого товару може складатися нова ВМД, у якій у графі 44
у розділі "0" під кодом "0029" проставляються номер та дата
Рішення про визначення коду товару, а інформація у графах 31 та 33
повинна відповідати інформації, зазначеній у Рішенні про
визначення коду товару.
Матеріали справи (а.с. 120 т. II) містять таке рішення №
КТ-80105/014/05, прийняте Глухівською митницею 5 листопада 2005
року, якому не надано належної правової оцінки.
Згідно з частиною другою статті 230 Митного кодексу України
( 92-15 ) (92-15)
дозвіл на переробку товарів на митній території України
може бути скасовано митним органом, якщо його видано на підставі
недостовірних даних, що мали істотне значення для прийняття
рішення, або у разі коли підприємство-резидент, якому видано такий
дозвіл, не дотримується положень цього Кодексу та інших актів
законодавства України.
Пунктом 2.10 затвердженого наказом Державної митної служби
України від 13 вересня 2003 р. № 609 ( z0897-03 ) (z0897-03)
та
зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 6 жовтня 2003 р. за
N 897/8218 Порядку застосування митних режимів переробки на митній
території України та переробки за межами митної території України
визначено, що дозвіл на розміщення товарів у режим переробки може
бути скасований митним органом, якщо його видано на підставі
недостовірних даних, що мали істотне значення для прийняття
рішення про видачу дозволу, або якщо підприємство, якому видано
такий дозвіл, не дотримує положень Митного кодексу ( 92-15 ) (92-15)
й
інших актів законодавства України. Митний орган письмово
повідомляє підприємство про скасування дозволу на розміщення
товарів у режим переробки із зазначенням причини його скасування.
З огляду на викладене є передчасними посилання судів першої
та апеляційної інстанції на порушення митного законодавства при
визначенні митного режиму та коду УКТ ЗЕД, заявленого до митного
оформлення вантажу.
Отже ухвалені по справі рішення не встановили дійсний
характер спірних правовідносин, що виникли між сторонами, судами
невірно застосовані норми матеріального права до вирішення
вказаних правовідносин.
Враховуючи, що касаційна інстанція відповідно до ст. 220
Кодексу адміністративного судочинства не має права встановлювати
або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні
або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про
достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів
над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази,
колегія суддів Вищого адміністративного суду України вбачає за
необхідне скасувати судові рішення та постанову, а справу
направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи суду необхідно повно та
всебічно з'ясувати всі обставини справи і в залежності від
встановленого правильно застосувати норми матеріального права, що
регулюють спірні правовідносини та ухвалити законне і обгрунтоване
рішення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 220, 221, 227, 230,
231 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів -
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу Глухівської митниці задовольнити частково.
Постанову Господарського суду Сумської області від 31 жовтня
2005 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду
від 22 грудня 2005 року по справі № АС/17-574-05 скасувати, справу
направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає крім як з підстав, у строки та порядку,
визначеними ст.ст. 237 - 239 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий /підпис/ В.В.Харченко
Судді /підпис/ С.В. Матолич
/підпис/ Л.Я. Гончар
/підпис/ Н.В. Васильченко
/підпис/ О.О.Кравченко
З оригіналом вірно
суддя Н.В.Васильченко