ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 квітня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
Цуркана М.I. - головуючий,
Амєліна С.Є. - суддя-доповідач,
Федорова М.О.,
Ліпського Д.В.,
Юрченка В.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну
справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на
постанову Приморського районного суду міста Одеси від 26 грудня
2005 року та ухвалу судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Одеської області від 06 червня 2006 року в
справі за позовом ОСОБА_2 до Одеського обласного військового
комісаріату про перерахунок пенсії,
в с т а н о в и л а :
У жовтні 2005 року представник позивача звернувся в суд з
вказаним позовом.
Зазначав, що з 1998 року позивач є пенсіонером із числа
військовослужбовців і як учасник бойових має право на підвищення
пенсії в розмірі 150 відсотків мінімальної пенсії за віком.
В порушення вимог законодавства відповідач в період з 1998
року підвищив пенсію на суму 24,93 грн., а з січня 2003 року - на
суму 29,87 грн.
Посилаючись на порушення пенсійних прав просив провести
перерахунок пенсії за період з 2000 року по 2005 рік з урахуванням
підвищення до пенсії за участь у бойових діях, яке обрахувати
виходячи з розміру прожиткового мінімуму, який встановлюється
відповідними Законами України "Про затвердження прожиткового
мінімуму" на певний рік та Закону України "Про Державний бюджет
України на 2005 рік" ( 2285-15 ) (2285-15)
.
Постановою Приморського районного суду міста Одеси від 26
грудня 2005 року, залишеною без змін ухвалою судової палати у
цивільних справах Апеляційного суду Одеської області від 06 червня
2006 року, в задоволенні позову відмовлено.
В касаційній скарзі представник позивача, посилаючись на
порушення норм матеріального та процесуального права, просить
скасувати судові рішення та постановити нове про задоволення
позову.
Перевіривши правильність застосування судами норм
матеріального й процесуального права колегія суддів приходить до
висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з
таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що в 1998 році
позивачу призначено пенсію за вислугу років на підставі Закону
України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб
начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та
деяких інших осіб" ( 2262-12 ) (2262-12)
з урахуванням його статусу як
учасника бойових дій.
Відповідно до вимог частини 4 статті 12 Закону України "Про
статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"
( 3551-12 ) (3551-12)
та статті 15 Закону України "Про пенсійне забезпечення
військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів
внутрішніх справ та деяких інших осіб" ( 2262-12 ) (2262-12)
(в редакції, що
була чинною на час виникнення спірних правовідносин) пенсії за
вислугу років учасникам бойових дій підвищуються на 150 процентів
мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальних пенсій за віком, фінансування яких
здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, встановлюються
Кабінетом Міністрів України.
Зокрема, постановою Кабінету Міністрів України "Про
підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим
категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок
коштів державного бюджету" від 03 січня 2002 року №1 ( 1-2002-п ) (1-2002-п)
, встановлено, що розрахунок пенсії позивачу повинен здійснюватися
виходячи з розміру 19 гривень 91 копійка.
Відмовляючи в задоволенні позову районний суд, з висновками
якого погодився апеляційний суд, обгрунтовано виходили з того, що
розмір пенсії, яку одержував позивач з 1998 року, не був нижчий
від прожиткового мінімуму, встановленого законом. А його вимоги
про те, що базова мінімальна пенсія за віком при нарахуванні
пенсії та підвищень до неї на підставі вказаних Законів повинна
визначатися згідно із Законами України "Про затвердження
прожиткового мінімуму" на певний рік та "Про Державний бюджет
України на 2005 рік" ( 2285-15 ) (2285-15)
суперечать законодавству, що
підлягає застосуванню до спірних правовідносин. Відповідно до
вимог вказаного законодавства немає правових підстав для
перерахунку пенсії у бік збільшення на підставі зазначених
позивачем нормативно-правових актів.
Судові рішення ухвалено з додержанням норм процесуального та
матеріального права, передбачених статтею 229 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
підстав для їх
скасування і ухвалення нового рішення не вбачається.
Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів Вищого
адміністративного суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 залишити без
задоволення, а постанову Приморського районного суду міста Одеси
від 26 грудня 2005 року та ухвалу судової палати у цивільних
справах Апеляційного суду Одеської області від 06 червня 2006
року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може
бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими
обставинами протягом одного місяця з дня їх відкриття.
Судді:
М.I. Цуркан С.Є. Амєлін М.О. Федоров Д.В. Ліпський В.В.
Юрченко