ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 квітня 2007 року м.Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
суддів: Бим М.Є., Гончар Л.Я., Гордійчук М.П., Леонтович
К.Г., Чалого С.Я.
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за
касаційною скаргою Управління Міністерства внутрішніх справ
України у Львівській області на постанову Галицького районного
суду м.Львова від 20 січня 2006 року та ухвалу апеляційного суду
Львівської області від 20 березня 2006 року, у справі № 2а-75/06
за позовом ВАТ "Львівсільмаш" до Управління МВС України у
Львівській області, третя особа - приватне підприємство "Зарва"
про визнання неправомірними дій, -
ВСТАНОВИЛА:
ВАТ "Львівсільмаш" звернулось до суду з позовом до Управління
МВС України у Львівській області, третя особа ПП "Зарва", про
визнання неправомірними дій посадових осіб та заборону вчиняти
певні дії.
Постановою Галицького районного суду м.Львова від 20 січня
2006 року, яка залишена без змін ухвалою апеляційного суду
Львівської області від 20 березня 2006 року, позов задоволено
частково. Визнано неправомірними дії працівників Управління по
боротьбі з організованою злочинністю Управління міністерства
внутрішніх справ України у Львівській області стосовно вилучення
10.11.2005 року майна з території Ряснянського ПК Відкритого
акціонерного товариства "Завод Львівсільмаш". В задоволенні решти
позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі Управління МВС України у Львівській
області просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення,
посилаючись на порушення норм матеріального права.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування
судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, слідчим в ОВС
УМВС України у Львівській області Михайлівим Б.I. та працівниками
Управління по боротьбі з організованою злочинністю Управління
Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області при
вилученні 10.11.2005 року майна з території Ряснянського ПК ВАТ
"Завод Львівсільмаш" було порушено правила проведення
інвентаризації майна, оскільки ПП "Зарва" не представлено суду
даних про створення інвентаризаційної комісії, майно, що підлягає
інвентаризації було вивезено за межі території, де воно
зберігалося та реалізовано, виїмка проведена без складання
вмотивованої постанови слідчого, без складання протоколу, для
полегшення процедури виїзду вантажного автомобіля з металобрухтом
застосовано спецпідрозділ міліції "Сокіл".
Дані обставини підтверджені показаннями свідків ОСОБА_1,
ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4.
Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх
інстанції про те, що зазначеним діями працівників відповідача
порушено вимоги ст.13 Закону України "Про міліцію" ( 565-12 ) (565-12)
,
п.11.1, 11.8 Наказу Міністерства фінансів України "Про Iнструкцію
по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів,
товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та
розрахунків" ( z0202-94 ) (z0202-94)
від 11.08.1994 року, а тому є
неправомірними.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не
спростовують та не дають підстав вважати, що судами першої та
апеляційної інстанцій при розгляді справи допущені порушення норм
матеріального чи процесуального права.
Оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм
матеріального і процесуального права.
Згідно ч.1 ст.214 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції залишає касаційну
скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає,
що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм
матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень
чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст.220-1, 223, 224, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ
України у Львівській області відхилити, а постанову Галицького
районного суду м.Львова від 20 січня 2006 року та ухвалу
апеляційного суду Львівської області від 20 березня 2006 року
залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає, крім із випадків, у строки та порядку,
визначених ст.ст. 237-239 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Судді: