ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 квітня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
Головуючого - судді Цуркана М.I.,
суддів: Амєліна С.Є., Кобилянського М.Г., Ліпського Д.В.,
Федорова М.О.,
розглянувши у попередньому розгляді касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 07
листопада 2003 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області
від 05 лютого 2004 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Озерської
сільської ради Ківерцівського району Волинської області,
виконавчого комітету Озерської сільської ради Ківерцівського
району Волинської області про зміну запису дати звільнення,
стягнення середньомісячного заробітку за час затримки розрахунку
при звільненні, працевлаштування та стягнення моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И Л А :
У листопаді 2002 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до
Озерської сільської ради Ківерцівського району Волинської області,
виконавчого комітету Озерської сільської ради Ківерцівського
району Волинської області про зміну запису дати звільнення,
стягнення середньомісячного заробітку за час затримки розрахунку
при звільненні, працевлаштування та стягнення моральної шкоди.
Зазначала, що вона до 23 травня 2000 року працювала на посаді
IНФОРМАЦIЯ_1 виконкому Озерської сільської ради, а 23 травня 2000
року її було звільнено від роботи внаслідок обрання на виборну
посаду, а саме IНФОРМАЦIЯ_1, з посади якої у зв'язку із
закінченням строку повноважень вона була звільнена 14 жовтня 2002
року, хоча про це їй стало відомо лише 30 жовтня 2002 року,
трудову книжку відповідач видав їй 31 жовтня 2002 року. Після
закінчення строку її повноважень на виборній посаді їй не була
надана попередня робота або інша рівноцінна робота, хоча така
гарантія передбачена ст. 118 КЗпП України ( 322-08 ) (322-08)
. А тому
позивач просила змінити в трудовій книжці дату звільнення з 14
жовтня на 30 жовтня 2002 року, стягнути середній заробіток за весь
час затримки розрахунку при звільненні, зобов'язати відповідача
надати їй роботу, а також стягнути на її користь судові витрати по
справі.
ОСОБА_1 доповнила свої позовні вимоги і просила стягнути з
відповідача на її користь 1200 гривень моральної шкоди, оскільки
вважає, що порушення її законних прав призвели до моральних
страждань.
Рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від
07 листопада 2003 року позовні вимоги задоволені частково.
Стягнуто з Озерської сільської ради на користь ОСОБА_1
середньомісячний заробіток за час затримки розрахунку при
звільненні в сумі 536 грн. 56 коп., а в дохід держави мито в сумі
51 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 05 лютого
2004 року рішення місцевого Ківерцівського районного суду від 07
листопада 2003 року залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення
Ківерцівського районного суду Волинської області від 07 листопада
2003 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 05
лютого 2004 року, посилаючись на порушення норм матеріального
права.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду
України, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність
застосування судами норм матеріального та процесуального права,
правильність правової оцінки обставин у справі у межах, визначених
ст. 220 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів вважає, що
касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові
рішення без змін з таких підстав.
Як видно із матеріалів справи, позивач працювала на посаді
IНФОРМАЦIЯ_1 виконкому Озерської сільської ради, 23 травня 2000
року була звільнена із займаної посади IНФОРМАЦIЯ_1 у зв'язку з
обранням на виборну посаду, а саме на посаду IНФОРМАЦIЯ_2
Озерської сільської ради. Розпорядженням сільського голови від 14
жовтня 2002 року її звільнили з роботи у зв'язку із закінченням
строку повноважень ради на підставі п. I ст. 50 Закону "Про
місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
.
У судовому засіданні було також встановлено, що 19 вересня
2002 року рішенням сесії Озерської сільської ради ліквідовано
централізовану бухгалтерію Озерської сільської ради, у зв'язку з
чим була ліквідована посада IНФОРМАЦIЯ_1, яку займала позивач до
обрання її на виборну посаду, а на заміщення посади спеціаліста з
бухгалтерського обліку проводився конкурс, за результатами якого
позивач не була рекомендована конкурсною комісією для зайняття
вакантної посади спеціаліста з бухгалтерського обліку.
Отже, позивачу після закінчення ї повноважень за виборною
посадою неможливо було надати попередню або рівноцінну роботу, від
посади землевпорядника позивач відмовилася, у зв'язку з чим суд
першої інстанції правильно дійшов висновку про відмову у позові в
частині надання позивачу попередньої роботи.
Крім того, судами встановлено, що позивач була звільнена з
роботи 14 жовтня 2002 року, а належні їй в день звільнення суми
були виплачені лише 05 грудня 2002 року, а тому суди першої та
апеляційної інстанцій правильно стягнули з відповідача на користь
позивача середній заробіток за весь час затримки розрахунку при
звільненні.
Вимоги позивача про зміну дати звільнення з роботи із-за
затримки видачі трудової книжки не грунтується на законі.
Статтею 237-1 КЗпП України ( 322-08 ) (322-08)
передбачено, що
відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної
шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних
прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих
зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації
свого життя.
Проте, у судовому засіданні позивач не довела, що їй
відповідачем була заподіяна моральна шкода, а тому суди першої та
апеляційної інстанцій правильно відмовили позивачу у відшкодуванні
моральної шкоди.
Оскільки судові рішення постановлені з додержанням норм
матеріального і процесуального права, підстави для задоволення
касаційної скарги відсутні, а самі судові рішення підлягають
залишенню без зміни.
Керуючись ст.ст. 160, 220, 230 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів Вищого
адміністративного суду України, -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення
Ківерцівського районного суду Волинської області від 07 листопада
2003 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 05
лютого 2004 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді :