ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 квітня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого Співака В.I.
суддів Білуги С.В.,
Гаманка О.I.,
Загороднього А.Ф.,
Заїки М.М.,
при секретарі Дашківській О.Є.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу
ДПА в Рівненській області на рішення Рівненського міського суду
від 09.02.2005 р. та ухвалу апеляційного суду Рівненської області
від 05.04.2005 р. по справі за скаргою ОСОБА_1на неправомірні дії
ДПА в Рівненській області, -
встановила:
У січні 2005 р. ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на
неправомірні дії ДПА в Рівненській області. В обгрунтування свої
вимог зазначав, що наказом ДПА в Рівненській області від
03.08.2004 р. буз звільнений з посади старшого оперуповноваженого
відділу оперативних заходів ГВПМ ДПI у м. Рівне через хворобу,
інвалідність 3 групи через захворювання, одержане у період
проходження служби при виконанні службових обов'язків. Для
отримання страхових виплат у зв'язку із настанням страхового
випадку, звернувся до ДПА в Рівненській області із заявою про
виплату страхових сум, яку мав намір згодом подати до Національної
акціонерної страхової компанії "Оранта" та в якій ДПА в
Рівненській області повинно було підтвердити настання страхової
події при виконанні службових обов'язків, пов'язаних із
безпосередньою участю в охороні громадського порядку. Після цього
отримав відмову ДПА в Рівненській області у погодженні заяви.
Вважає, що бездіяльність ДПА в Рівненській області перешкоджає
йому подати до НАСК "Оранта" необхідний та належним чином
оформлений документ - заяву про виплату страхової суми.
Рішенням Рівненського міського суду від 09.02.2005 р. скаргу
ОСОБА_1 задоволено. Зобов'язано ДПА в Рівненській області прийняти
заяву про виплату страхової суми ОСОБА_1 та здійснити відмітку про
погодження указаної заяви та підтвердження того, що страхова подія
сталася з ОСОБА_1 при виконанні службових обов'язків, пов'язаних
із безпосередньою участю в охороні громадського порядку. Рішення
допущено до негайного виконання.
Ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 05.04.2005
р. судове рішення залишено без змін.
На зазначені судові рішення надійшла касаційна скарга ДПА в
Рівненській області, в якій ставиться питання про їх скасування та
постановлення нового рішення про відмову в задоволенні скарги,
посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального
та процесуального права.
Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги, рішення
судів щодо правильності застосування судами першої та апеляційної
інстанції норм матеріального та процесуального права, правової
оцінки обставин у справі, не вбачає порушення судами норм
матеріального і процесуального права при прийнятті рішень, і тому
вважає, що касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові
рішення - без змін з наступних підстав.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 наказом голови ДПА в
Рівненській області № НОМЕР_1 звільнено з посади старшого
оперативного уповноваженого відділу оперативних заходів ГВПМ ДПI у
м. Рівне відповідно до постанови Кабінету міністрів України № 114
від 29.07.1991 ( 114-91-п ) (114-91-п)
р. через хворобу (інвалідність 3
групи, захворювання одержане у період проходження служби при
виконанні службових обов'язків).
09.08.2004 р. ОСОБА_1 звернувся до ДПА в Рівненській області
із заявою на виплату страхової суми для підтвердження факту
настання страхової події в період проходження служби при виконанні
службових обов'язків.
Актом НОМЕР_2про нещасний випадок від 22.03.2004 р., форми Н
1, актом розслідування нещасного випадку від 22.03.2004 р., форми
Н 5, встановлено, що нещасний випадок стався з ОСОБА_1 в період
проходження служби при виконанні службових обов'язків, пов'язаних
з безпосередньою участю в охороні громадського порядку,
громадської безпеки і боротьби із злочинністю.
Iз свідоцтва про хворобу скаржника внаслідок медичного
огляду, проведеного військово-лікарською комісією за
розпорядженням УПМ ДПА в Рівненській області, було встановлено
захворювання, пов'язане із проходженням служби в органах
податкової міліції. До такого ж висновку прийшла і
медико-соціальна (експертна) комісія.
Статтею 26 Закону України "Про державну податкову службу"
( 509-12 ) (509-12)
від 04.12.1990 р. № 509 держава гарантує правовий і
соціальний захист осіб начальницького складу податкової міліції та
членів їх сімей. На них поширюються гарантії соціального і
правового захисту, передбачені статтями 20 - 23 Закону України
"Про міліцію" ( 565-12 ) (565-12)
.
Відповідно до частини першої та другої статті 23 Закону
України "Про міліцію" ( 565-12 ) (565-12)
(в редакції, яка діла на момент
виникнення спірних правовідносин) працівник міліції підлягає
обов'язковому державному страхуванню на суму десятирічного
грошового утримання за останньою посадою, яку він займає, за
рахунок коштів відповідних бюджетів, а також коштів, що надходять
на підставі договорів від міністерств, відомств, підприємств,
установ і організацій. Порядок та умови страхування працівників
міліції встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 3 Постанови Верховної Ради України від
25.12.1990 р. "Про порядок введення в дію Закону України "Про
міліцію" ( 583-12 ) (583-12)
стаття 23 Закону набрала чинності після
прийняття передбаченого цією постановою Положення про порядок і
умови державного обов'язкового особистого страхування осіб
рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і
підрозділів внутрішніх справ республіки (далі - Положення). Це
Положення, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від
29.06.1991 р. № 59 ( 59-91-п ) (59-91-п)
, діє в редакції постанови Кабінету
Міністрів України від 19.11.1992 р. № 627 ( 627-92-п ) (627-92-п)
зі змінами,
внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 09.03.1995 р.
№ 165 ( 165-95-п ) (165-95-п)
та від 22.03.1995 р. № 206.
За змістом пунктів 1, 3, 4, 5 Положення МВС України
перераховує на спеціальний рахунок Національної акціонерної
страхової компанії "Оранта" страхові платежі з державного
обов'язкового особистого страхування осіб рядового, начальницького
та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ
України, тому вимоги про виплату страхової суми застрахований або
його спадкоємці мають пред'являти Національній акціонерній
страховій компанії "Оранта", яка при настанні страхових подій,
передбачених пунктом 2 цього Положення, і проводить виплату
страхових сум. Вимоги про виплату страхової суми застрахований або
його спадкоємці можуть пред'явити страховику протягом трьох років
з дня страхової події.
Отже, судами вірно зазначено, що страховою подією слід
вважати встановлення заявнику інвалідності у період служби в
органах податкової міліції внаслідок нещасного випадку, що мав
місце при виконанні службових обов'язків, а також строк
пред'явлення вимоги про виплату страхової суми стосується лише
страховика, тому лише страховик наділений правом ставити вимогу
про порушення встановленого строку, а не ДПА в Рівненській
області.
Відповідно до пункту 13 Iнструкції про порядок проведення
державного обов'язкового страхування осіб рядового, начальницького
та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ
України, затвердженої спільно Міністерством внутрішніх справ
України та Українською державною страховою комерційною
організацією 31.08.1992 р., для визначення права на виплату
страхових сум, передбачених пунктом 2 Положення, застрахований
зобов'язаний оформити у відповідному органі внутрішніх справ та
подати до страхової організації відповідний обов'язковий перелік
документів, серед яких міститься також заява, відповідної форми,
що вказана у додатку № 5 Iнструкції.
Судами зроблено правильний висновок, що при відмові у
погоджені заяви ОСОБА_1 і як наслідок неможливості оформлення та
отримання ним страхових сум, ДПА в Рівненській області було
порушено його право на соціальний захист.
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що порушень
судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи
процесуального права, при вирішенні цієї справи, не допущено.
Правова оцінка обставин по справі дана вірно. Встановлювати та
визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому
рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу підстав не має, а тому касаційну скаргу слід залишити без
задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 212, 220, 222, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів -
ухвалила:
Касаційну скаргу ДПА в Рівненській області залишити без
задоволення, а рішення Рівненського міського суду від 09.02.2005
р. та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 05.04.2005
р. по справі за скаргою ОСОБА_1на неправомірні дії ДПА в
Рівненській області - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий (підпис) В.I. Співак
Судді (підписи) С.В. Білуга
О.I. Гаманко
А.Ф. Загородній
М.М. Заїка
З оригіналом згідно Суддя А.Ф. Загородній