УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.04.2007 р. Вищий адміністративний суд України в складі
колегії суддів:
головуючого Ланченко Л.В.
суддів Конюшка К.В.
Нечитайла О.М.
Пилипчук Н.Г.
Степашка О.I.
при секретарі: Iльченко О.М.
за участю представників:
позивача: не з'явився.
відповідача: не з'явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Державної податкової інспекції у Франківському районі
м.Львова
на постанову Львівського апеляційного господарського суду
від 26.04.2005 р.
у справі № 5/2062-25/240
за позовом Приватного підприємства "Когг"
до Державної податкової інспекції у Франківському районі
м.Львова
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачем заявлено позов, врахуванням уточнених вимог, про
визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПI у
Франківському районі м.Львова №6229/10/23-2 від 24.03.2004 р.,
яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок
на додану вартість в розмірі 165390,00 грн. та податкового
повідомлення-рішення № 6230/10/23-2 від 24.03.2004 р., яким
визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на
прибуток в розмірі 252555,00 грн.
Рішенням Господарського суду Львівської області від
12.11.2004 р., в задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
26.04.2005 р. рішення місцевого господарського суду скасовано
частково. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення
№6229/10/23-2 від 24.03.2004 р. та податкове повідомлення-рішення
№ 6230/10/23-2 від 24.03.2004 р. в частині визначення податкового
зобов'язання з податку на прибуток в сумі 248100,00 грн. В іншій
частині рішення залишено без змін.
У справі відкрито касаційне провадження за касаційною
скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування
рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення
суду першої інстанції, з підстав неправильного застосування судом
норм матеріального та процесуального права.
Позивач заперечень на касаційну скаргу не надав.
Сторони представників у судове засіданні касаційної інстанції
не направили, про час та місце розгляду справи повідомлені
належним чином. Справу розглянуто відповідно до вимог ч.4 ст.221
КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту
встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в
судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна
скарга підлягає задоволенню.
Відповідачем проведена комплексна планова документальна
перевірка з питань дотримання позивачем податкового та
валютного законодавства, про що складено акт від 22.03.2004 р.
Перевіркою встановлено, що позивачем в порушення п.4.1 ст.4
Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
в П та Ш кварталах 2002 р. безпідставно зменшено
валовий дохід на 70,4 тис.грн. - суму курсових різниць, які
виникли при купівлі валюти для оплати іноземним постачальникам
за товар, який придбано для ПП "Агрон" згідно договору комісії; не
включено до валового доходу в I кварталі 2002 р. вартість
отриманого від ЗАТ "Модуль М" але не оплаченого товару в сумі
551379,00 грн.; не включено до валового доходу кредиторську
заборгованість в сумі 6.9 тис.грн., по якій минув строк позовної
давності у IУ кварталі 2002 р.; до бази оподаткування податком на
додану вартість не включено вартість безоплатно отриманих товарів
в сумі 551379,00 грн. від ЗАТ "Модуль М", що призвело до заниження
податку на додану вартість в березні 2002 р. на суму 110260,00
грн.
На підставі акту перевірки прийнято спірні податкові
повідомлення-рішення від 24.03.2004 р.
Апеляційний суд не погодився з доводами Господарського суду
Львівської області та дійшов висновку, що виданий ПП "Когг"
вексель підтверджує погашення заборгованості перед ЗАТ "Модуль М",
визнавши недійсними податкові повідомлення-рішення в частині
донарахування позивачу податку на прибуток та ПДВ по контрагенту
ЗАТ "Модуль М".
Проте з такими висновками суду апеляційної інстанції
погодитись не можна, виходячи з такого.
Як встановлено у справі, станом на 01.01.2002 р. за ПП
"Когг" рахується кредиторська заборгованість за поставлений товар
перед ЗАТ "Модуль М" в сумі 661682 грн., в тому числі ПДВ 110302
грн., що підтверджено попередньою комплексною документальною
перевіркою.
Для погашення заборгованості перед ЗАТ "Модуль М" позивачем
за актом прийому-передачі від 01.03.2002 р. видано простий
вексель №733258711812 від 01.03.2002 р. на суму 661682 грн.
Згідно листа УПМ ДПА у м.Києві №1252/767/26-4515 від
16.04.2002 р. ЗАТ "Модуль М" подавало останню звітність за січень
2002 р. з показниками, що свідчать про відсутність діяльності, за
юридичною адресою не знаходиться, фактична адреса не встановлена,
підприємство знаходиться в розшуку.
02.03.2002 р. ЗАТ "Меридіан" пред'явлено позивачу за актом
№01-03/02 до оплати простий вексель №733258711812 на суму 661682
грн., ремітентом якого зазначено ТОВ "Модуль М".
Однак, до перевірки не було представлено, всупереч ст.202 ЦК
УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, угоди (контракту) між ПП "Когг" та ЗАТ "Модуль
М" про уступку права вимоги за контрактом №11 к від 01.10.2001 р.
Згідно глави 2 ст.12, 13, 16 Уніфікованого закону про
переказні векселі та прості векселі (додаток I до Женевської
конвенції 1930 р. від 07.06.1930 р.) індосамент повинен бути
безумовним. З наданого позивачем векселя по ТОВ "Модуль М"
неможливо відстежити індосамент ний ряд, тобто відсутнє
підтвердження безперервності індосаментного ряду, всупереч
приписам ст.16 Уніфікованого закону про переказні векселі та
прості векселі.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного
висновку, що отриманий позивачем від ЗАТ "Модуль М" товар
відповідає ознакам безоплатно наданих товарів, визначених п.1.23
ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, у зв'язку з чим його вартість в сумі 551379 грн.
підлягає включенню до складу валових доходів підприємства в 1
кварталі 2002 р. відповідно до пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України
"Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, а ПДВ в
розмірі 110260 грн. до складу податкових зобов'язань з цього
податку у березні 2002 р. відповідно до п.4.1, 4.2 ст.4 Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Позивачем не доведено правомірності передачі векселя ЗАТ
"Меридіан" та пред'явлення його до оплати.
З наданої позивачем копії простого векселя №733258711812 на
суму 661682 грн. вбачається, що позивач зобов'язався сплатити
вказану суму ТОВ "Модуль М", при цьому доказів наявності будь-яких
договірних відносин між даними підприємствами суду не надано.
Крім того, у справі встановлено, що 01.03.2002 р. між
позивачем та ЗАТ "Меридіан" був укладений договір №0103/02М
купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей на суму 575226
грн., який рішенням Господарського суду Львівської області від
21.09.2004 р. визнано недійсним, а також що рішенням
Солом'янського районного суду м.Києва від 29.05.2003 р. визнано
недійсними установчі документи ЗАТ "Меридіан".
За таких обставин, наданий позивачем до матеріалів справи
вексель не може підтверджувати погашення заборгованості ПП "Когг"
перед ЗАТ "Модуль М".
Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що касаційна
скарга відповідача підлягає задоволенню, постанова суду
апеляційної інстанції - скасуванню, а рішення місцевого
господарського суду залишенню в силі.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 226, 230 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Франківському районі м.Львова задовольнити.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від
26.04.2005р. скасувати.
Рішення Господарського суду Львівської області від 12.11.2004
р. залишити в силі.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення і може
бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими
обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Головуючий Л.В.Ланченко
Судді К.В.Конюшко
О.М.Нечитайло
Н.Г.Пилипчук
О.I.Степашко
Повний текст складено 16.05.2007 р.