ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 квітня 2007 року № К-1378/06 м.Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого- судді: Сороки М.О.
суддів: Штульмана I.В., Лиски Т.О., Чумаченко Т.А., Панченка
О.I.,-
провівши попередній розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на
рішення Святошинського районного суду міста Києва від 23 грудня
2004 року та ухвалу апеляційного суду міста Києва від 01 квітня
2005 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на неправомірну
бездіяльність Святошинського РУ ГУМВС України в м.Києві,-
ВСТАНОВИЛА:
В жовтні 2004 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою в
інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3, на неправомірну бездіяльність
Святошинського РУ ГУМВС України в м.Києві, мотивуючи свої вимоги
тим, що суб'єктом оскарження було порушено його конституційне
право на отримання у встановлений строк обгрунтованої письмової
відповіді на звернення до службових осіб органу внутрішніх справ.
Зазначає, що він звернувся до Святошинського РУ ГУМВС України в
м.Києві з заявою про порушення кримінальної справи, звідки
12.05.2004 року отримав повідомлення про відмову в порушенні
кримінальної справи. 18.05.2004 року він звернувся до прокурора
Святошинського району міста Києва з заявою про скасування
постанови від 07.05.2004 року про відмову в порушенні кримінальної
справи, звідки йому надійшло повідомлення про те, що оскаржувану
постанову скасовано, матеріали направлені для проведення
додаткової перевірки в Святошинське РУ ГУМВС України в м.Києві,
однак в подальшому за результатами перевірки суб'єкт оскарження
будь-якої інформації йому не направляв.
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 23
грудня 2004 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду
міста Києва від 01 квітня 2005 року, скарга ОСОБА_1 задоволена
частково, визнано неправомірною бездіяльність Святошинського РУ
ГУМВС України в місті Києві відносно ОСОБА_1 по неповідомленню
його про прийняту постанову про відмову в порушенні кримінальної
справи від 30.06.2004 року та зобов'язано суб'єкт оскарження
повідомити заявника про прийняту постанову. В іншій частині
скарги відмовлено.
Не погоджуючись з цими судовими рішеннями, ОСОБА_1 подав
касаційну скаргу до Верховного Суду України, який своїм листом від
07 листопада 2005 року передав її разом зі справою для вирішення
до Вищого адміністративного суду України.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 лютого
2007 року касаційна скарга була прийнята до провадження суду, по
ній відкрито касаційне провадження.
У касаційній скарзі заявник просить скасувати зазначені
судові рішення у зв'язку з порушенням при розгляді справи норм
матеріального та процесуального права та направити справу на
новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з таких
підстав.
Відповідно до ст.248-1 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, громадянин
має право звернутися до суду із скаргою, якщо вважає, що рішенням,
дією або бездіяльністю органу державної влади, органу місцевого
самоврядування, посадової і службової особи порушено його права,
свободи чи законні інтереси. Скаргу може бути подано особою, її
представником.
Як вбачається з матеріалів справи, 18.05.2004 року ОСОБА_1
звернувся з заявою до прокурора Святошинського району м.Києва про
скасування постанови Святошинського РУ ГУМВС України в м.Києві від
07.05.2004 року про відмову в порушенні кримінальної справи та
просив порушити кримінальну справу.
Прокуратура Святошинського району м.Києва 15.06.2004 року
повідомила скаржника, що за наслідками перевірки його заяви,
зазначену постанову про відмову в порушенні кримінальної справи
скасовано з направленням матеріалів начальнику Святошинського РУ
ГУМВС України в м.Києві для організації проведення додаткової
перевірки та прийняття рішення.
Задовольняючи частково скаргу, суд вірно виходив з того, що
права та законні інтереси заявника були порушені суб'єктом
оскарження, який у встановлений законом строк не повідомив
ОСОБА_1 стосовно прийнятого рішення за результатами проведення
додаткової перевірки за його зверненням.
Цей висновок суду грунтується на матеріалах справи і зібраних
доказах.
Відповідно до ст.97 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, прокурор,
слідчий, орган дізнання зобов'язані приймати заяви і повідомлення
про вчиненні або підготовлювані злочини, в тому числі і в
справах, які не підлягають їх віданню.
По заяві або повідомленню про злочин прокурор, слідчий, орган
дізнання зобов'язані не пізніше триденного строку прийняти одне з
таких рішень:
1) порушити кримінальну справу;
2) відмовити в порушенні кримінальної справи;
3) направити заяву або повідомлення за належністю.
Коли необхідно перевірити заяву або повідомлення про злочин
до порушення кримінальної справи, така перевірка здійснюється
прокурором, слідчим або органом дізнання в строк не більше десяти
днів шляхом відібрання пояснень від окремих громадян чи посадових
осіб або витребування необхідних документів.
При розгляді справи судом правильно встановлено, що
30.06.2004 року після проведення додаткової перевірки
Святошинським РУ ГУМВС України в м.Києві було прийнято постанову
про відмову в порушенні кримінальної справи, однак ця постанова,
всупереч вимог ст.99 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, не була направлена
заявнику.
Оскільки ст.99 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
передбачено, що при
відсутності підстав до порушення кримінальної справи прокурор,
слідчий, орган дізнання своєю постановою відмовляють у порушенні
кримінальної справи, про що повідомляють заінтересованих осіб, то
суд дійшов вірного висновку про порушення прав та законних
інтересів заявника і визнав неправомірною бездіяльність суб'єкта
оскарження та зобов'язав Святошинське РУ ГУМВС України в м.Києві
повідомити ОСОБА_1 про прийняту постанову про відмову в порушенні
кримінальної справи від 30.06.2004 року.
Суд правильно не задовольнив вимоги заявника, стосовно
розгляду його звернення про порушення кримінальної справи та
правомірності прийняття такої постанови Святошинським РУ ГУМВС
України в м.Києві зазначивши, що ОСОБА_1 має право в порядку,
передбаченому ст.236-1 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, оскаржити
постанову від 30.06.2004 року.
Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій не
допустили порушень норм матеріального і процесуального права при
ухваленні оскаржуваних судових рішень, тому підстави для їх
скасування чи зміни відсутні.
Керуючись ст.ст.220-1,223, 224, 231 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
,
колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 23
грудня 2004 року та ухвалу апеляційного суду міста Києва від 01
квітня 2005 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення,
оскарженню не підлягає.
Згідно ст.ст.236, 237 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
рішення суду
касаційної інстанції може бути оскаржено до Верховного Суду
України лише за винятковими обставинами протягом одного місяця з
дня відкриття таких обставин.
Судді:
Сорока М.О. Лиска Т.О. Чумаченко Т.А. Панченко О.I.
Штульман I.В.
(підпис) (підпис) (підпис) (підпис) (підпис)
З оригіналом згідно:
Суддя: