ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 квітня 2007 року м.Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
головуючого: судді Харченка В.В.
суддів: Бим М.Є., Гончар Л.Я., Гордійчук М.П., Чалого С.Я.
при секретарі: Біла-Грошко О.А.
з участю представника Державного головного територіального
науково-дослідного проектного інституту "КримНДIпроект" - Скуби
В.В.
розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу першого
заступника прокурора Автономної Республіки Крим на постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду від 12 квітня
2006 року у справі №2-8/5309-2005А за позовом Державного головного
територіального науково-дослідного проектного інституту
"КримНДIпроект" до Сімферопольської міської ради про визнання
неправомірною бездіяльності, спонукання до виконання дій,
відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
ДГТНДПI "КримНДIпроект" звернувся до суду з позовом до
Сімферопольської міської ради про визнання неправомірною
бездіяльності, про спонукання відповідача до розгляду на
найближчому пленарному засіданні сесії питання про надання у
постійне користування позивачу земельної ділянки площею 0,0956 по
вул. Р.Люксембург/вул.Річна,29/11 під майстерню, гараж і складські
будівлі інституту, та земельної ділянки площею 0,1576 га по
Р.Люксембург,29 під адміністративно-виробничу споруду інституту,
про стягнення з відповідача 5000, 00грн. у відшкодування моральної
шкоди.
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від
21 грудня 2005 року у позові відмовлено в повному обсязі.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 12 квітня 2006 року постанову господарського суду АРК від
21.12 2005 р. скасовано. Прийнято нову постанову. Зобов'язано
Сімферопольську міську раду на найближчому пленарному засіданні
сесії міської ради розглянути питання про надання у постійне
користування Державному головному територіальному
науково-дослідному проектному інституту "КримНДIпроект" земельної
ділянки площею 0,09856га за адресою: місто Сімферополь, вул.
Р.Люксембург/вул.Річна,29/11. У частині відшкодування моральної
шкоди у задоволенні позовних вимог відмовлено.
В касаційній скарзі перший заступник прокурора Автономної
Республіки Крим просить зазначену постанову апеляційного суду
скасувати, та залишити в силі рішення суду першої інстанції як
законне і обгрунтоване. Свої вимоги мотивує тим, що судом
апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального
та процесуального права, та крім того проігноровано рішення
господарського суду АРК у справі №2-13/7925.1-2005 від
19.05.2005р., яким зобов'язано ДГТНДПI "КримНДIпроект" звільнити
самовільно зайняту земельну ділянку площею 226кв.м в
м.Сімферополі, вул. Р.Люксембург/вул.Річна,29/11, шляхом знесення
споруд.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування
судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та
процесуального права, правової оцінки обставин у справі,
обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла
висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з
наступного.
Згідно ст.6 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
органи
виконавчої влади здійснюють свої повноваження у встановлених
Конституцією межах і відповідно до законів України
З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що
згідно рішення виконкому Сімферопольської міської ради депутатів
трудящихся №705 від 22.11.1966р. Кримській філії "Гипроград",
правонаступником якої є позивач, було відведено земельну ділянку
площею 0,32га по вул. Р.Люксембург- кут вулиці Річна для будівлі
інженерного корпусу. Зазначена обставина ніким зі сторін не
оспорюється. Ні Кримська філія "Гипроград", ні позивач як
правонаступник не оформили належним чином право користування
зазначеною земельною ділянкою.
Постановою Верховної Ради України від 17.02.2004 р. № 1492-IV
( 1492-15 ) (1492-15)
продовжено дію пункту 6 постанови Верховної Ради
України від 18.12.1990 р. "Про земельну реформу" ( 563-12 ) (563-12)
щодо
оформлення громадянами, підприємствами, установами та
організаціями, які мають у користуванні земельні ділянки, надані
їм до введення у дію Земельного кодексу ( 2768-14 ) (2768-14)
Української
РСР - до 1 січня 2008 року.
Судом першої інстанції встановлено, що у позивача відсутні
відомості, які би стверджували факт надання позивачеві чи його
правопопереднику в користування спірної земельної ділянки площею
226 кв.м., на якій розміщені господарсько-побутові споруди
інституту.
Згідно ст.72 КАСУ ( 2747-15 ) (2747-15)
обставини, встановлені судовим
рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі,
що набрало законної сили, не доказуються знову при розгляді інших
справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої
встановлено ці обставини.
Рішенням господарського суду АРК від 19.05.2005р. у справі
№2-13/7925-2005 задоволено позов прокурора АРК в інтересах
Сімферопольської міської ради та зобовязано Державний головний
територіальний науково-дослідний проектний інститут
"КримНДIпроект" звільнити земельну ділянку площею 226 кв.м., яка
знаходиться в м.Сімферополі, вул..Рози Люксембург/Річна, 29/11,
шляхом зносу споруд (гаражі, сараї).
Крім того, статтею 4 Закону України "Про державну реєстрацію
речових прав на нерухоме майно і їх обмежень" ( 1952-15 ) (1952-15)
передбачена обов'язкова державна реєстрація права постійного
користування земельною ділянкою, а також обов'язкова державна
реєстрація права власності на нерухоме майно.
Позивачем не надано суду доказів державної реєстрації його
права власності на господарські споруди (сараї і гаражі), які
знаходяться на спірній земельній ділянці.
Відповідно до Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
право
постійного користування земельною ділянкою виникає після
встановлення землевпоряджувальними організаціями меж земельної
ділянки в натурі і отримання документа, що засвідчує це право, та
таким документом є державний акт, який видається і реєструється
радами. Право оренди землі оформляється відповідним договором,
який реєструється відповідно до закону.
Позивач не надав суду передбачених Земельним кодексом України
( 2768-14 ) (2768-14)
доказів про набуття ним права користування спірною
земельною ділянкою, та що він сплачував земельний податок за
користування спірною землею, що знаходиться в м. Сімферополі,
вул..Рози Люксембург/Річна, 29/11.
За таких обставин судом першої інстанції зроблено правильний
висновок про те, що позов ДГТНДПI "КримНДIпроект" про спонукання
Сімферопольської міської ради прийняти на найближчому пленарному
засіданні сесії рішення відносно надання позивачу у постійне
користування спірної земельної ділянки задоволенню не підлягає.
Судом першої інстанції вірно застосовано норми матеріального
і процесуального права, правильно встановлено обставини у справі.
Разом з тим апеляційний суд помилково скасував правильне по
суті рішення суду першої інстанції, не взявши до уваги, що
правовідносини щодо спірної земельної ділянки регулюються
Земельним кодексом України ( 2768-14 ) (2768-14)
.
Згідно ч.1 ст.226 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції скасовує судове
рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду
першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасовано
помилково.
Оскільки апеляційний господарський суд під час розгляду
справи неправильно застосував норми матеріального права, що
регулюють спірні відносини, а суд першої інстанції вирішив спір
відповідно до вимог чинного законодавства, тому зазначена
обставина відповідно до ч.1ст.226 КАСУ ( 2747-15 ) (2747-15)
є підставою для
скасування ухваленої у справі постанови апеляційного суду, та
залишення в силі рішення суду першої інстанції
Керуючись ст.ст.221, 223, 226, 231 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу першого заступника прокурора Автономної
Республіки Крим задовольнити.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду
від 12 квітня 2006 року скасувати, а постанову господарського суду
Автономної Республіки Крим від 21 грудня 2005 року залишити в
силі.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає, крім із випадків, у строки та порядку,
визначених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Судді