У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.04.2007р.
Вищий адміністративний суд України у складі:
головуючого-судді Брайка А. I.,
суддів Голубєвої Г. К.,
Карася О. В.,
Рибченка А. О.,
Федорова М. О.,
секретар судового засідання - Міненко О. М.,
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою
відповідальністю Агрофірма "Україна"
на постанову Запорізького апеляційного господарського суду
від 04.04.2006р. у справі № 7/21-ПН-АП-06
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма
"Україна"
до Великолепетиської міжрайонної державної податкової
інспекції Херсонської області
про зобов'язання вчинити дії,
за участю представників:
позивача - не з'явились,
відповідача - не з'явились,
встановив:
Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Україна"
подано позов про зобов'язання Новокаховської об'єднаної державної
податкової інспекції Херсонської області (правонаступником якої є
Великолепетиська міжрайонна державна податкова інспекція
Херсонської області) прийняти рішення про списання безнадійного
податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб за
перший-четвертий квартал 2004р. в сумі 42 157 грн. 74 коп. та по
фіксованому сільськогосподарському податку в розмірі 7 365 грн. 29
коп., в т. ч. 3 417 грн. 16 коп. податкового боргу, 2 288 грн. 47
коп. пені та 1 659 грн. 66 коп. штрафних санкцій.
Постановою Господарського суду Херсонської області від
26.01.2006р. у справі № 7/21-ПН-АП-06 позов задоволено.
В обгрунтування такого висновку суд першої інстанції
зазначив, що: податковий борг позивача по податку з доходів
фізичних осіб та по фіксованому сільськогосподарському податку є
узгодженим, облікованим та несплаченим; факт загибелі
сільськогосподарських культур позивача підтверджується матеріалами
справи; на момент виникнення форс-мажорних обставин списання
безнадійного податкового боргу було можливим; відповідач відмовив
у списанні боргу лише з підстав зупинення можливості списання
безнадійного податкового боргу.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від
04.04.2006р. постанову від 26.01.2006р. по даній справі скасовано,
в задоволенні позову відмовлено.
При цьому судом апеляційної інстанції підставами прийняття
такого рішення вказано те, що: позивачем не надано доказів
своєчасного звернення до відповідача з заявами про списання
безнадійного податкового боргу; норма закону про можливість
списання безнадійного податкового боргу не діє на підставі Закону
України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" ( 2285-15 ) (2285-15)
;
нарахування штрафної санкції за затримку граничного строку сплати
узгодженої суми податкового зобов'язання по фіксованому
сільськогосподарському податку є правомірним та підтверджується
податковими повідомленнями-рішеннями від 29.07.2005р. №
0000252300/0 та № 0000242300/0.
Позивач, не погоджуючись з вказаним рішенням суду апеляційної
інстанції, подав касаційну скаргу в якій просить його скасувати та
залишити в силі постанову господарського суду першої інстанції
посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального
права, а саме: ст. 58 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, п. 20
ст. 2, ст. 3, п. 1 ст. 27 Бюджетного кодексу України ( 2542-14 ) (2542-14)
,
пп. 4.4.1. п. 4.4. ст. 4, пп. "г" пп. 18.2.1. п. 18.2. ст. 18
Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
, ч. ч. 1, 2 ст. 5 Закону України "Про фіксований
сільськогосподарський податок" ( 320-14 ) (320-14)
, п. 10 ст. 3, п. п. 2, 4
ст. 9, п. п. 6, 7 ст. 49, ч. 1 ст. 197 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Відповідач в запереченнях на касаційну скаргу вважає її
безпідставною, такою, що не підлягає задоволенню, а постанову від
04.04.2006р. винесену в повній відповідності до вимог чинного
законодавства.
Перевіривши правильність застосування судом апеляційної
інстанції норм матеріального та процесуального права, правової
оцінки обставин справи, Вищий адміністративний суд України
приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню по
слідуючим доводам та мотивам.
Наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими
копіями актів обстеження земельних ділянок сільськогосподарського
призначення, розрахунків, висновків Торгово-промислової палати
України підтверджується, як зазначено в рішеннях судів попередніх
інстанцій, факт загибелі сільськогосподарських культур на
земельних ділянках позивача внаслідок форс-мажорних обставин,
завдання ними останньому шкоди в розмірі 812 580 грн., що
унеможливлювало повне та своєчасне погашення зазначеного
податкового боргу.
Відповідно до частини третьої статті першої Закону України
"Про систему оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
ставки, механізм
справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), пільги щодо
оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими
законами України, крім законів про оподаткування.
Аналогічна позиція викладена і в рішенні № 3-рп/2001
( v003p710-01 ) (v003p710-01)
Конституційного Суду України від 05.04.2001р. по
справі № 1-16/2001.
Підпунктом "г" підпункту 18.2.1. пункту 18.2. статті 18
Закону України "Про порядок погашення заборгованості перед
бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено списання
безнадійного податкового боргу юридичних або фізичних осіб, що
виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних
обставин), у тому числі пені, нарахованої на такий податковий
борг, а також штрафних санкцій.
Терміни звернення з заявами про списання безнадійного
податкового боргу законодавством України не встановлені.
Відповідно до ст. 74 Закону України "Про державний бюджет
України на 2004 рік" ( 1344-15 ) (1344-15)
та ст. ст. 68, 73 Закону України
"Про державний бюджет України на 2005 рік" ( 2285-15 ) (2285-15)
, в 2004р.
та в 2005р. заборонено проводити реструктуризацію або списання
заборгованості (недоїмки) суб'єктів господарювання за податками,
зборами (обов'язковими платежами), надавати відстрочки щодо
термінів її сплати; зупинено на 2005р. дію підпунктів "в" і "г"
підпункту 18.2.1 пункту 18.2 статті 18 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
При цьому, безпосередньо в закони про оподаткування такі
зміни не вносились.
Згідно ст. ст. 2, 4 Бюджетного кодексу України ( 2542-14 ) (2542-14)
закон про Державний бюджет України є законом, який затверджує
повноваження органам державної влади здійснювати виконання
Державного бюджету України протягом бюджетного періоду та
нормативно-правовим актом, що регулює бюджетні відносини в
Україні.
Відповідно до преамбули та пп. 4.4.1. п. 4.4. ст. 4 Закону
України "Про порядок погашення заборгованості перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
цей закон є спеціальним
законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення
зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та
державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових
платежів); у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового
акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів
чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне
(множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або
контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення
на користь як платника податків, так і контролюючого органу,
рішення приймається на користь платника податків.
Обставини справи стосовно виникнення в позивача податкового
боргу по податку з доходів фізичних осіб і фіксованому
сільськогосподарському податку та його розміру в період настання
форс-мажорних обставин сторонами не заперечуються.
Таким чином господарський суд першої інстанції дійшов вірного
висновку про задоволення позову.
Посилання позивача стосовно порушення апеляційним
господарським судом норм процесуального права є необгрунтованими
та матеріалами справи не підтверджуються.
За вказаних обставин, зважаючи на порушення норм
матеріального права, постанова суду апеляційної інстанції підлягає
скасуванню, а постанова суду першої інстанції - залишенню в силі
як така, що скасована помилково.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 226,
230, 231, 254 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, -
ухвалив:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
Агрофірма "Україна" задовольнити.
Скасувати постанову Запорізького апеляційного господарського
суду від 04.04.2006р. та залишити в силі постанову Господарського
суду Херсонської області від 26.01.2006р. у справі №
7/21-ПН-АП-06.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та
може бути оскаржена відповідно до вимог ст. ст. 235 - 237, ч. 1
ст. 238 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий-суддя (підпис) Брайко А. I.
Судді (підпис) Голубєва Г. К.
(підпис) Карась О. В.
(підпис) Рибченко А. О.
(підпис) Федоров М. О.
З оригіналом згідно
Суддя Вищого адміністративного
суду України Брайко А. I.