К-22171/06 Про прийняття до заліку виплаченої пенсії по інвалідності - Текст документа

розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду страхування від нещасного випадку на виробництві та профзахворювань в м. Мелітополі на рішення господарського суду Запорізької області від 02 лютого 2006 року та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 13 квітня 2006 року у справі за позовом управління пенсійного Фонду України в м. Мелітополі до Відділення виконавчої дирекції Фонду страхування від нещасного випадку на виробництві та профзахворювань в м. Мелітополі про прийняття до заліку виплаченої пенсії по інвалідності, -

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2005 року управління пенсійного Фонду України в м. Мелітополі звернулося до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду страхування від нещасного випадку на виробництві та профзахворювань в м. Мелітополі про прийняття до заліку виплаченої гр. ОСОБА_1 пенсії по інвалідності.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 02.02.2006 року позов задоволено.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 13.04.2006 року змінено рішення господарського суду Запорізької області від 02.02.2006 року щодо застосування норм права, оскільки суд першої інстанції помилково керувався нормами господарського процесуального кодексу України (1798-12) , в той час як слід було керуватись Кодексом адміністративного судочинства України.

Не погоджуючись з судовими рішеннями по справі відповідач звернувся з касаційною скаргою.

У поданій касаційній скарзі Відділення виконавчої дирекції Фонду страхування від нещасного випадку на виробництві та профзахворювань в м. Мелітополі просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти по справі нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилається на порушення судами норм матеріального і процесуального права.

Згідно ст. 220 КАС України (2747-15) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Розглянувши касаційну скаргу та обговоривши її доводи за матеріалами справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне: за період з 01.04.2001р. по 31.10.2005р. позивачем виплачена громадянину ОСОБА_1, інваліду третьої групи, пенсія по інвалідності та понесені витрати, пов'язані на доставку пенсії на загальну суму 3715,62грн.

Також встановлено, що інспектором Відділення виконавчої дирекції Фонду страхування від нещасного випадку на виробництві та профзахворювань в м. Мелітополі щомісячно здійснюються перевірки пенсійних справ, що знаходяться у позивача, що є підставою для відшкодування.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (1105-14) особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

В силу ст. 6 вказаного Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України є страховиком від нещасного випадку.

Відповідно до ст.21 зазначеного Закону у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, зокрема пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

Пунктом 2 статті 7 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (2272-14) встановлено обов'язок Фонду сплачувати страхові виплати та надавати соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.

Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.

Відшкодування таких витрат регулюється Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Враховуючи вищевикладене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх про задоволення позову.

Також судом апеляційної інстанції вірно зазначено про зміну рішення суду першої інстанції стосовно застосування норм процесуального права.

Судами попередніх інстанцій були вірно застосовані норми матеріального і процесуального права, дана правильна правова оцінка встановленим у справі обставинам.

За вказаних обставин доводи касаційної скарги є безпідставними і не спростовують висновки судів, грунтуються на неправильному трактуванні касатором норм права.

Керуючись ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду страхування від нещасного випадку на виробництві та профзахворювань в м. Мелітополі відхилити, а постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 13 квітня 2006 року, а також частково змінене нею рішення господарського суду Запорізької області від 02 лютого 2006 року по даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту постановлення і оскарженню не підлягає, крім із підстав, у строки та порядку, визначених ст.ст. 237 - 239 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .