ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 квітня 2007 р. № К-11008/06
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.
суддів: Федорова М.О.
Карася О.В.
Брайка А.I.
Голубєвої Г.К.
при секретарі судового засідання: Гончаренку Р.С.
за участю представників:
позивача: Жительний В.М., довідка з ЄДРПОУ від 23.02.2004
р.;
відповідача: Юсько Б.Ю., дов. № 7832/9/10-12 від 09.09.2005
р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва
на постанову Київського апеляційного господарського суду від
04.04.2005 р.
та рішення господарського суду м. Києва від 18.01.2005 р.
у справі № 28/421 господарського суду м. Києва
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноброк"
до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м.
Києва
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду м. Києва від 18.01.2005 р. у
справі № 28/421, залишеним без змін постановою Київського
апеляційного господарського суду від 04.04.2005 р., задоволені
позовні вимоги ТОВ "Моноброк" про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення ДПI у Оболонському районі м. Києва №
0000552320/1 від 21.07.2004 р. та стягнуто з відповідача на
користь позивача 203 грн. судових витрат.
Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій
мотивовані тим, що грошові кошти в сумі 1579 грн. оприбутковані
позивачем у встановленому порядку.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, ДПI у
Оболонському районі м. Києва оскаржила їх в касаційному порядку.
В касаційній скарзі скаржник просить скасувати постанову
Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2005 р. та
рішення господарського суду м. Києва від 18.01.2005 р. з мотивів
порушення судами норм матеріального права, а саме, ст. 1 Указу
Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення
норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995 р. № 436/95
( 436/95 ) (436/95)
, пп. 2.10 п. 2 "Положення про ведення касових операцій
у національній валюті в Україні", затвердженого постановою
Правління НБУ від 19.02.2001 р. № 72 та прийняти нове рішення,
яким в позові відмовити.
В судовому засіданні представник відповідача вимоги
касаційної скарги підтримав, судові рішення судів попередніх
інстанцій вважає такими, що не відповідають нормам чинного
законодавства України з мотивів, викладених у касаційній скарзі,
просив її задовольнити.
Представник позивача у судовому засіданні суду касаційної
інстанції просив залишити касаційну скаргу без задоволення,
оскільки вважає її доводи необгрунтованими.
Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд
касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами
першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та
процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може
досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними
обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати
питання про достовірність того чи іншого доказу.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено такі
фактичні обставини справи.
ДПI у Оболонському районі м. Києва було проведено планову
документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного
законодавства ТОВ "Моноброк" за період з 01.01.2002 р. по
31.12.2003 р., за результатами якої складено акт №
895/23-202-25278959 від 25.06.2004 р.
Перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 2.10 п. 2
"Положення про ведення касових операцій у національній валюті в
Україні", затвердженого постановою Правління НБУ від 19.02.2001 р.
№ 72, а саме, що Шосткінською філією ТОВ "Моноброк" не
оприбутковано готівку в касі підприємства в сумі 1579 грн.
(відповідно до акту документальної перевірки №
1002/133-23-1/24019010 від 25.05.2004 р., проведеної Шосткінською
ОДПI Сумської області).
На підставі висновків даного акту податковим органом
відповідно до пп. 2.10 п. 2 "Положення про ведення касових
операцій у національній валюті в Україні" та абзацу 3 ст. 1 Указу
Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення
норм з регулювання обігу готівки" ( 436/95 ) (436/95)
прийнято податкове
повідомлення-рішення № 0000552320/1 від 21.07.2004 р. про
застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за
порушення норм з регулювання обігу готівки на суму 7895 грн.
Судами встановлено, що у ТОВ "Моноброк" є філія - Шосткінська
філія ТОВ "Моноброк, яка є відокремленим підрозділом позивача без
права юридичної особи. Філія здійснює господарську діяльність, в
тому числі у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг з
використанням реєстратора розрахункових операцій.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України,
перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної
інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної
оцінки обставин справи, прийшла до висновку про відсутність
підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на наступне.
Відповідно до пп. 2.10 п. 2 "Положення про ведення касових
операцій у національній валюті в Україні", затвердженого
постановою Правління НБУ від 19.02.2001 р. № 72 та зареєстрованого
в Міністерстві юстиції України 15.03.2001 р. за № 237/5428
( z0237-01 ) (z0237-01)
(із змінами і доповненнями), уся готівка, що
надходить до підприємств має своєчасно та в повній сумі
оприбутковуватися в їх касах. Оприбуткуванням готівки в касі
підприємства, зокрема, є здійснення такими підприємствами обліку
готівки в повній сумі її фактичних надходжень з оформленням цих
операцій у вста новленому порядку прибутковим касовим ордером з
видачею відповідної квитанції та відображенням у касовій книзі в
день одержання підприємством готівкових коштів.
При проведенні розрахунків готівкою підприємств у сфері
торгівлі, громадського харчування та послуг із застосуванням РРО
або використанням РК, оприбуткуванням є здійснення підприємствами
обліку готівки через РРО або РК із складанням того самого дня на
підставі розрахункових документів звітів в КОРО та оформлення
готівки в установленому порядку прибутковим касовим ордером і
відповідним записом у касовій книзі в день надходження коштів.
Зазначена послідовність оприбуткування також поширюється на
відокремлені підрозділи, які працюють у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг із застосуванням РРО або
використанням РК та самостійно здають до кас установ банку або
через інкасаторів одержану ними готівкову виручку, а також, мають
вести касову книгу та оприбутковувати готівку в своїх касах.
Судами встановлено, що Шосткінською філією ТОВ "Моноброк"
було проведено розрахункову операцію на суму 1579 грн., що
підтверджено касовим чеком № 1 від 12.06.2003 р. Вказані готівкові
кошти були оформлені прибутковим касовим ордером № 212 від
12.06.203 р., а також, до касової книги підприємства було внесено
відповідний запис у день надходження коштів. 12.06.2003 р. вказана
сума була здана позивачем до установи банку та зарахована на
розрахунковий рахунок останнього.
Таким чином, судова колегія Вищого адміністративного суду
України повністю погоджується з висновком судів попередніх
інстанцій, що у відповідача відсутні підстави стверджувати, що
грошові кошти в сумі 1579 грн., отримані 12.06.2003 р.
Шосткінською філією ТОВ "Моноброк", не оприбутковані позивачем у
встановленому порядку.
В зв'язку з цим, підстав для застосування до позивача
відповідальності за порушення норм з регулювання обігу готівки
немає, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення
правомірно визнано недійсним.
Крім того, нормативно обгрунтованою вважає судова колегія і
правову позицію господарських судів першої та апеляційної
інстанції щодо безпідставності застосування контролюючим органом
до позивача штрафу, який визначений як податкове зобов'язання.
У преамбулі Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
зазначено, що цей Закон є спеціальним законом
з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення
зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та
державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових
платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що
застосовуються до платників податків контролюючими органами, у
тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності,
та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення. Також він
встановлює спеціальний порядок нарахування, оскарження
нарахування, процедуру сплати та примусового стягнення, яка може
застосовуватися лише щодо податків і зборів (обов'язкових
платежів), сплата яких передбачена Законами з питань
оподаткування, тобто він не регулює питання застосування та
стягнення фінансових санкцій за порушення порядку застосування
реєстраторів розрахункових операцій.
У відповідності до пунктів 1.2, 1.9 статті 1 цього Закону
податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків
сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму
коштів у порядку та в строки, визначені цим Законом або іншими
законами України.
Податкове повідомлення є письмовим повідомленням контролюючих
та податкових органів про обов'язок платника податків сплатити
суму податкового зобов'язання та погасити суму податкового боргу.
Таким чином ця форма акта ненормативного характеру може
застосовуватися лише щодо обов'язків по сплаті податків і зборів
(обов'язкових платежів), вичерпний перелік яких визначено у
статтях 14 та 15 Закону України "Про систему оподаткування"
( 1251-12 ) (1251-12)
.
У зазначених нормах штраф, накладений відповідачем на
позивача не визначений як податок або збір (обов'язковий платіж).
Тому обов'язки суб'єкта підприємницької діяльності по сплаті
штрафу за порушення ним норм з регулювання обігу готівки не
відноситься до категорії податкового зобов'язання або податкового
боргу.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
державні органи та їх посадові особи діють у спосіб, в межах
повноважень та на підставах, передбачених Конституцією та Законами
України.
Відповідно до положень Законів України "Про систему
оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
та "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" в компетенцію податкового органу не входить визначення
штрафів за порушення норм "Положення про ведення касових операцій
у національній валюті в Україні", як податкового зобов'язання
платника податків.
Тобто, штрафні санкції, застосовані до позивача, не є
податковим зобов'язанням, а тому не можуть бути визначені
відповідачем податковим повідомленням-рішенням.
За таких обставин та відповідно до нормативного припису ч. 3
ст. 159 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, за змістом якого, обгрунтованим є
рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих
обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами,
які були досліджені в судовому засіданні, судова колегія Вищого
адміністративного суду підтримує правову позицію господарських
судів першої та апеляційної інстанцій щодо правомірності
задоволення позовних вимог ТОВ "Моноброк" щодо визнання недійсним
оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Враховуючи викладене, судова колегія Вищого адміністративного
суду України підтверджує, що при прийнятті судового рішення у
справі № 28/421 господарські суди першої та апеляційної інстанцій
дійшли вичерпних юридичних висновків щодо встановлених обставин
справи і правильно застосували до спірних правовідносин сторін
норми матеріального права.
Таким чином, касаційна скарга ДПI у Оболонському районі м.
Києва підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення судів
попередніх інстанцій у справі № 28/421 - без змін.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд, -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Оболонському районі м. Києва залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
04.04.2005 р. та рішення господарського суду м. Києва від
18.01.2005 р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може
бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку,
передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий (підпис) Рибченко А.О.
Судді (підпис) Федоров М.О.
(підпис) Карась О.В.
(підпис) Брайко А.I.
(підпис) Голубєва Г.К.
З оригіналом згідно
Суддя Рибченко А.О.