Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого    Співака В.I.,

суддів    Білуги С.В.,

Гаманко О.I.,

Заїки М.М.,

Загороднього А.Ф.,

при секретарі  Проценко О.О.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 11.08.2004 р. у справі за його позовом до управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі  м. Сімферополя про перерахунок пенсії, -

встановила:

У квітні 2004 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя про перерахунок пенсії.

Рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 10.06.2004 р. позовОСОБА_1 задоволено. Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя зобов'язано здійснити виплату пенсії позивачу у відповідності з вимогами діючого законодавства та стягнуто з відповідача на користьОСОБА_1 заборгованість по виплаті пенсії за період з 01.11.2001 р. по 31.05.2004 р. в сумі 2733,22 грн.

Рішенням Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 11.08.2004 р. рішення суду першої інстанції скасовано та постановлено нове рішення, яким відмовлено  ОСОБА_1 у задоволенні позову.

У касаційній скарзі позивач просить рішення апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скаргаОСОБА_1 задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду апеляційної інстанції постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необгрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225-229 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) для зміни чи скасування судового рішення.

Судами встановлено, щоОСОБА_1 була призначена пенсія за вислугу років як працівнику льотного складу цивільної авіації з 01.09.1999 р. відповідно до статті 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) від 05.11.1991 р. №1788-ХII.

В червні 2000 року за заявою позивача було проведено перерахунок раніше призначеної пенсії, однак було допущено помилку і застосовано коефіцієнт зростання середньої заробітної плати працівників народного господарства на момент звернення за перерахунком, а не на момент призначення пенсії, що призвело до встановлення пенсії в розмірі 265,11 грн. - більшому, ніж належало.

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України" від 17 листопада 1999 року частину 3 статті 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) було викладено у такій редакції: Працівникам льотно-випробного складу та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам, бортінженерам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам) і бортоператорам які виконують спеціальні роботи в польотах, пенсії обчислюються за середньомісячного заробітку за роботу, що дає право на пенсію за вислугу років (ч.1 ст.64 та ст. 65,66,69), одержуваного перед її припиненням, і призначаються в розмірах, передбачених частинами 1-3, шостої статті 19 та статтею 21 цього Закону для пенсій за віком, і не можуть перевищувати 85% заробітку для працівників льотно-випробного складу та 75% заробітку для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах, не можуть перевищувати 2,5 величини середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузі економіки України, за календарний рік, що передує місяцю, з якого призначається пенсія.

Відповідно до пункту "В" пункту 7 Постанови Кабінету Міністрів України № 418 від 21 липня 1992 (418-92-п) року під час підвищення пенсій відповідно до рішень Уряду України середньомісячний заробіток, з якого призначається (перераховується) пенсія відповідно до пунктів "а" і "б" цього пункту, збільшується на коефіцієнт зростання середньої заробітної плати працівників народного господарства за місяць, що передує місяцю, з якого перераховуються пенсії, порівняно з середньою заробітною платою працівників народного господарства, яка враховувалась під час призначення (перерахунку) пенсії.

За таких обставин положення зазначеного підпункту застосовуються лише у разі, коли рішення про підвищення пенсії приймає Уряд України.

28 березня 2002 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 374 "Про підвищення розмірів пенсії, призначених відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок чорнобильської катастрофи" (796-12) , а також пенсій, призначених  відповідно до інших законів України, які раніше не підвищувалися". Дія цієї постанови поширюється на пенсії, призначені працівникам льотно-випробного складу суден цивільної авіації відповідно до частини 3 статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) , і передбачає збільшення пенсій з 1 квітня 2002 року не працюючим пенсіонерам на 12%, в зв'язку з чим розмір пенсії ОСОБА_1  збільшився до 237,22 грн.

Iнших рішень Уряду України, після внесення 17 листопада 1999 року змін до статті 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) , про підвищення розміру пенсії працівникам льотного складу цивільної авіації не приймалось.

Враховуючи наведене, виправлення у листопаді 2001 року помилки і приведення розміру пенсії позивача у відповідність із вимогами чинного законодавства не може вважатись зменшенням пенсії і порушенням правОСОБА_1

За таких обставин апеляційний суд, при винесенні нового рішення по даній справі, прийшов до вірного висновку скасувавши рішення суду першої інстанції та відмовивши позивачу у задоволенні його позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, -

ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 11.08.2004 р. у справі за його позовом до управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя про перерахунок пенсії - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.