Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого  Співака В.I.,

суддів   Білуги С.В.,

Гаманка О.I.,

Загороднього А.Ф.,

Заїки М.М.,

при секретарі  Замезі Ю.I.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси на ухвалу апеляційного суду Одеської області від 01.06.2004р. по справі за скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси щодо відмови в призначенні пенсії, як науковому працівнику, -

встановила:

У листопаді 2002 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на неправомірні дії управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси щодо відмови в призначенні пенсії, як науковому працівнику.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 20.12.2002р. скаргу ОСОБА_1 було задоволено. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси призначити ОСОБА_1 пенсію відповідно до статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (1977-12) . Стягнуто з управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси державне мито в доход держави в розмірі 51грн.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 01.06.2004р. апеляційна скарга управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси була задоволена частково. Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 20.12.2002р. в частині стягнення з управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси державного мита було скасовано. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

На зазначене судове рішення суду апеляційної інстанції надійшла касаційна скарга управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси, в якій ставиться питання про його скасування та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні скарги.

Заслухавши  доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси задоволенню не підлягає, оскільки судові рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необгрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) для зміни чи скасування судового рішення.

Згідно статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (1977-12) пенсія науковому (науково-педагогічному) працівнику призначається при досягненні пенсійного віку чоловікам - за наявності стажу роботи не менше 25 років, у тому числі стажу наукової роботи не менше 20 років.

Відповідно до пункту 4 Переліку посад наукових (науково-педагогічних) працівників державних підприємств, установ, організацій перебування на яких дає право на призначення пенсій та виплати грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (1977-12) , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2001р. № 1571 (1571-2001-п) перебування особами на посадах керівників, головних інженерів, провідних інженерів підприємств дає право на призначення пенсії згідно зі статтею 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (1977-12) .

Оскільки, відповідно до записів трудової книжки, скаржник має більше 25 років загального трудового стажу, з яких 20 років наукової роботи, суди першої та апеляційної інстанції дійшли вірного висновку щодо правомірності вимог скаржника на призначення пенсії, відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (1977-12) .

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись ст.ст. 212, 215, 220-1. 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів -

ухвалила:

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного суду Одеської області від 01.06.2004р. по справі за скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси щодо відмови в призначенні пенсії, як науковому працівнику - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.