ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 червня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Суддів:
Харченка В.В.
Гончар Л.Я.
Кравченко О.О.
Васильченко Н.О.
Матолича С.В.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Комунарської райдержадміністрації на постанову Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 3 лютого 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 30 березня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Комунарської райдержадміністрації про стягнення разової грошової допомоги учаснику бойових дій, -
встановила:
ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Комунарської райдержадміністрації про стягнення разової грошової допомоги учаснику бойових дій.
В обгрунтування своїх вимог заявник вказував на те, що він є учасником бойових дій . Згідно ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12)
щорічно до 5 травня, як учасник бойових дій він має право на отримання разової грошової допомоги у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Такі виплати проводилися не в повному обсязі. Сума недоплаченої допомоги складає за 2003 рік, 2004 рік, 2005 рік 1898 гри.75 коп., які він просив стягнути з відповідача на його користь.
Постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 3 лютого 2006 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 30 березня 2006 року, позов ОСОБА_1. задоволено.
Не погоджуючись з зазначеними вище судовими рішеннями, Управління праці та соціального захисту населення Комунарської райдержадміністрації звернулося з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, з посиланням на порушення судами норм процесуального і матеріального права.
Заявник в касаційній скарзі просив скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, про відмову в задоволенні позову.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, а апеляційний суд обгрунтовано погодився з тим, що згідно ст. IЗ Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12)
учасники бойових дій мають право на щорічну одноразову допомогу до 5 травня в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Також, Законом не передбачено обмеження таких виплат наявністю певних коштів чи фінансування. Крім того, ст. 22 Конституції України (254к/96-ВР)
не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав ї свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, тому відсутність коштів та виплату грошової допомоги не позбавляє учасника бойових дій права на таку допомогу.
Згідно з ч.3 ст.211 КАС України (2747-15)
підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Оскільки доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду і не свідчать про неправильність судового рішення, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.
Керуючись ст. ст. 211, 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15)
, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Комунарської райдержадміністрації відхилити, постанову Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 3 лютого 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 30 березня 2006 року залишити без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: