ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 квітня 2007 року
м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
Головуючого:
Харченка В.В.
Суддів:
Гончар Л.Я.
Васильченко Н.В.
Кравченко О.О.
Матолича С.В.
при секретарі : Кулеші А.В.
З участю: представника Золотоніської об'єднаної державної
податкової інспекції Коваля Костянтина Миколайовича, представників
ОСОБА_1: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, розглянувши у
відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу
за касаційною скаргою Золотоніської об'єднаної державної
податкової інспекції на постанову Київського міжобласного
апеляційного господарського суду від 05 грудня 2005 року по справі
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи
ОСОБА_1до Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції
про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення від 19
листопада 2004 року № НОМЕР_1, -
в с т а н о в и л а :
Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1
звернулася до суду з позовом до Золотоніської об'єднаної державної
податкової інспекції про визнання недійсним податкового
повідомлення - рішення від 19 листопада 2004 року № НОМЕР_1.
В обгрунтування своїх вимог заявник посилалася на те, що
відповідач в порушення Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, Законів
України "Про систему оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
від 25 червня 1991
року №1251-ХII та "Про порядок застосування Закону України "Про
тимчасове зупинення повноважень Верховної Ради України,
передбачених пунктом 13 статті 97 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, і повноважень Президента України, передбачених
пунктом 7-4 статті 114-5 Конституції України" ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
від
21 листопада 1992 року №2813-ХП ( 2813-12 ) (2813-12)
, при розрахунку
прибуткового податку позивача за 2003 рік застосував
неоподатковуваний мінімум доходів громадян та ставки прогресивного
оподаткування доходів громадян, встановлені Указом Президента
України від 13 вересня 1994 року №519/94 ( 519/94 ) (519/94)
"Про
збільшення неоподатковуваного мінімуму та ставки прогресивного
оподаткування доходів громадян" (з наступними змінами і
доповненнями до нього), замість мінімальної місячної заробітної
плати та ставки прогресивного оподаткування доходів громадян,
встановлених Декретом Кабінету Міністрів України від 26 грудня
1992 року №13-92 ( 13-92 ) (13-92)
"Про прибутковий податок з громадян"
(далі вживається скорочено - Декрет КМУ "Про прибутковий
податок..."). При цьому заявник послався також на рішення
господарського суду Черкаської області від 29 грудня 2001 року у
справі №09/4543, яким позов суб'єкта підприємницької діяльності
ОСОБА_1 до Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,
аналогічного зі спірним рішенням, був задоволений, оскільки суд
встановив, що здійснені позивачем господарські операції підлягають
оподаткуванню за ставками встановленими Декретом КМУ "Про
прибутковий податок...", а не Указом Президента України від
13.09.1994 року №519/94 ( 519/94 ) (519/94)
"Про збільшення
неоподатковуваного мінімуму та ставки прогресивного оподаткування
доходів громадян", з наступними змінами і доповненнями до нього.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 11 липня
2005 року СПД ОСОБА_1 в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 05 грудня 2005 року рішення господарського
суду Черкаської області від 11 липня 2005 року скасовано, прийнято
нове рішення, яким позовні вимоги задоволені.
У поданій касаційній скарзі Золотоніська об'єднана державна
податкова інспекція, з посиланням на порушення судом апеляційної
інстанції норм матеріального права, просила скасувати оскаржуване
судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи
позовні вимоги ОСОБА_1, апеляційний суд виходив з того, що між
положеннями Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий
податок з громадян" ( 13-92 ) (13-92)
від 26 грудня 1992 року і Указу
Президента України "Про збільшення неоподатковуваного мінімуму та
ставки прогресивного оподаткування доходів громадян" ( 519/94 ) (519/94)
від 13 вересня 1994 року є розбіжності. Тому при застосуванні
шкали ставок прибуткового податку слід виходити винятково із
положень Декрету, позаяк він має силу закону і не може бути
замінений положеннями Указу.
Проте з таким висновком апеляційного суду погодитись не можна
з наступних підстав
Стаття 67 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
встановлює
обов'язок кожного громадянина сплачувати податки і збори в порядку
і розмірах, встановлених законом.
Принципи побудови системи оподаткування, види податків,
зборів та інших обов'язкових платежів, напрями їх зарахування і
використання, перелік платників податків та об'єктів
оподаткування, як і відповідальність за порушення податкового
законодавства, визначаються Законом України "Про систему
оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
від 25 червня 1991 р. (у редакції
Закону від 18 лютого 1997 р. з наступними змінами).
Згідно зі ст. ст. З, 4, 14 зазначеного Закону громадяни
зобов'язані сплачувати податок з отриманих доходів, виходячи,
зокрема, з принципу соціальної справедливості - шляхом
запровадження економічно обгрунтованого неоподатковуваного
мінімуму доходів громадян.
Починаючи з 1 січня 1993 р. громадяни сплачували прибутковий
податок відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України "Про
прибутковий податок з громадян" від 26 грудня 1992 р., яким
визначено платників прибуткового податку, об'єкти і ставки
оподаткування.
Указом Президента України "Про збільшення неоподатковуваного
мінімуму та ставки прогресивного оподаткування доходів громадян"
( 519/94 ) (519/94)
від 13 вересня 1994 р. N 519 (зі змінами від 3 лютого
1995 р. N 100, від 21 листопада 1995 р. N 1082) встановлений
неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а також ставка
прогресивного оподаткування виходячи із неопо датковуваного
мінімуму.
Ухвалою Конституційного Суду України від 21 березня 2002 р. N
9-у/2002 (справа N 2-(7/2002) було відмовлено у відкритті
конституційного провадження у справі за конституційним поданням 53
народних депутатів України щодо відповідності Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
(конституційності) Указу Президента України "Про
збільшення неоподатковуваного мінімуму та ставки прогресивного
оподаткування доходів громадян" ( 519/94 ) (519/94)
. Зокрема.
Конституційний Суд України зазначив, що даний Указ прийнято
відповідно до положень Конституції (Основного Закону) України від
20 квітня 1978 р. (п.7-4 ст. 1I4-5). Згідно із цією конституційною
нормою Президент України мав повноваження ухвалювати укази з
питань економічної реформи, не врегульованих законами України, які
діють до прийняття відповідних законів. Положення Указу Президента
України "Про збільшення неоподатковуваного мінімуму та ставки
прогресивного оподаткування доходів громадян" застосовуються з
1996 р. Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів України для
розрахунку надходжень від податків, зборів (обов'язкових
платежів), а також визначення сум штрафів за адміністративні
правопорушення.
Таким чином, положення Декрету, який передбачає сплату
прибуткового податку із сукупного оподатковуваного доходу
громадян, слід застосовувати із урахуванням неоподатковуваного
мінімуму та ставок прогресивного оподаткування доходів громадян,
встановлених Указом Президента України "Про збільшення
неоподатковуваного мінімуму та ставки прогресивного оподаткування
доходів громадян" ( 519/94 ) (519/94)
.
З огляду на наведене суд першої інстанції правильно
застосував норми матеріального права, його рішення є законним та
обгрунтованим і було скасовано апеляційним судом помилково.
За таких обставин рішення апеляційного суду підлягає
скасуванню, із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.
З урахуванням наведеного та керуючись ст., ст.220, 221, 226,
230 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів,-
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу Золотоніської об'єднаної державної
податкової інспекції задовольнити.
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського
суду від 5 грудня 2005 року скасувати.
Рішення господарського суду Черкаської області від 11 липня
2005 року залишити в силі.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і оскарженню
не підлягає.
Судді :