ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 квітня 2007 року м. Київ
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Бившевої Л.I., Костенка М.I., Федорова М.О.,,
Шипуліної Т.М.
при секретарі Павлушку Р.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Уманської об'єднаної державної податкової
інспекції у Черкаській області
на постанову Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 06.02.2006р.
у справі № 07/1009 господарського суду Черкаської області
за позовом Уманської об'єднаної державної податкової
інспекції у Черкаській області
до відкритого акціонерного товариства "Уманська
міжгосподарська пересувна механізована колона"
про стягнення податкового боргу в сумі 147 590,28 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Черкаської області від
17.05.2005р. позов Уманської ОДПI /з урахуванням заяви про
уточнення позовних вимог від 28.04.2005р. № 9596/10-027/ про
стягнення за рахунок активів ВАТ "Уманська міжгосподарська
пересувна механізована колона" податкового боргу у сумі 80 267,60
грн. та нарахованої на борг пені - 23 537,73 грн., заборгованості
за платежем із штрафних /фінансових/ санкцій за порушення норм з
регулювання обігу готівки у сумі 43 329,99 грн. та 454,96 грн.
пені, нарахованої на цю заборгованість, задоволено частково:
стягнуто з відкритого акціонерного товариства "Уманська
міжгосподарська пересувна механізована колона" в доход Державного
бюджету України податковий борг в сумі 103 704,64 грн. та
фінансові санкції, застосовані до відповідача за порушення норм з
регулювання обігу готівки, в сумі 43 329,99 грн.; в іншій частині
позовних вимог, а саме: про стягнення податкового боргу із збору
за використання радіочастотного ресурсу за I квартал 2000 року в
сумі 68,53 грн., пені, нарахованої на цю суму - 32,16 грн., та
пені, нарахованої на суму вищезазначених фінансових санкцій в
розмірі 454,96 грн., - в задоволенні позову відмовлено.
Висновок суду першої інстанції обгрунтований встановленим
фактом наявності у відповідача податкового боргу у сумі 103 704,64
грн. /в тому числі пені/, що виник за платежами з податку на
додану вартість, податку з власників транспортних засобів та інших
самохідних машин і механізмів, земельного податку, комунального
податку та зі збору за забруднення навколишнього середовища за
податковими деклараціями та розрахунками сум відповідних податків
/зборів/ за березень 2000 року-жовтень 2004 року, поданих до
Уманської ОДПI. В іншій частині задоволених позовних вимог рішення
суду обгрунтоване відсутністю у фінансових санкцій, накладених на
відповідача на підставі статті 1 Указу Президента України "Про
застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання
обігу готівки" від 12.06.1995р. № 436/95 ( 436/95 ) (436/95)
, статусу
податкового зобов'язання і податкового боргу в розумінні пунктів
1.2, 1.3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, що одночасно означає відсутність підстав для
нарахування на такі санкції пені згідно статті 16 зазначеного
Закону та наявність підстав для стягнення цих фінансових санкцій у
судовому порядку відповідно до пункту 11 статті 11 Закону України
"Про державну податкову службу в Україні" ( 509-12 ) (509-12)
. Щодо
позовних вимог, в задоволенні яких відмовлено, рішення суду першої
інстанції вмотивовано, як було зазначено вище, відсутністю
правових підстав для стягнення 454,96 грн. пені, нарахованої на
суму фінансових санкцій за порушення норм з регулювання обігу
готівки як на суму податкового боргу відповідно до статті 16
Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
, а також у зв'язку з запровадженням Законом України
від 01.06.2000р. № 1770-III "Про радіочастотний ресурс України"
( 1770-14 ) (1770-14)
про внесення змін до статті 14 Закону України "Про
систему оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
включення збору за використання
радіочастотного ресурсу України до переліку загальнодержавних
податків лише з 11 липня 2000 року.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
06.02.2006р. рішення господарського суду Черкаської області від
17.05.2005р. в частині стягнення 98 333,45 грн. податкового боргу
та 43 329,69 грн. фінансових санкцій, застосованих до відповідача
за порушення норм з регулювання обігу готівки, скасовано і в цій
частині прийняте нове рішення про відмову в позові, виходячи з
невідповідності висновку суду першої інстанції фактичним
обставинам справи, оскільки відповідач повно та своєчасно сплатив
податкові зобов'язання за податковими деклараціями з ПДВ та
розрахунками з податку з власників транспортних засобів та інших
самохідних машин і механізмів, комунального та земельного податків
за березень 2000 року-жовтень 2004 року, окрім земельного податку
в сумі 4 672,23 грн. Відмовляючи в позові, суд апеляційної
інстанції також виходив з того, що позовна вимога про стягнення
податкового боргу за платежами зі збору за використання
радіочастотного ресурсу, податку з власників транспортних засобів
та інших самохідних машин і механізмів, комунального податку,
задекларованих в декларації від 19.04.2000р. № 4263; розрахунках
від 15.03.2000р. № 3769, від 14.03.2001р. № 47048; від
12.04.2001р. № 57479, від 13.07.2001р. № 66283, від 15.01.2002р. №
102415 відповідно, заявлена Уманською ОДПI поза межами строку,
встановленого для стягнення податкового боргу підпунктом 15.2.1
пункту 15.2 статті 15 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
; до набрання чинності 26.03.2003р.
пунктом 7.7 статті 7 цього ж Закону у позивача не було законних
підстав для зміни призначення платежів, визначених платником
податків у платіжних дорученнях на сплату податків /зборів/;
застосування до ВАТ "Уманська міжгосподарська пересувна
механізована колона" податковим повідомленням-рішенням від
15.08.2002р. № 0001662301/0 фінансових санкцій, накладених на
підставі статті 1 Указу Президента України "Про застосування
штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" у
сумі 45 329,99 грн., суперечить статті 106, пункту 4 Розділу ХV
Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, а їх стягнення в судому
порядку на підставі підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
не
узгоджується з положеннями пунктів 1.2, 1.3 зазначеного Закону та
статті 14 Закону України "Про систему оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
.
В частині стягнення з відповідача податкового боргу з земельного
податку в сумі 4 672,23 грн., пені за несвоєчасну сплату
податкового зобов'язання із земельного податку у розмірі 697,56
грн. та пені за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання зі
збору за забруднення навколишнього середовища - 1, 4 грн. позовні
вимоги задоволено.
В касаційній скарзі Уманська ОДПI просить скасувати постанову
апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення про направлення
справи на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на
порушення апеляційним господарським судом норм матеріального та
процесуального права.
Перевіривши правильність застосування судами першої та
апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права,
юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого
адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що наявність
податкового боргу у відповідача на загальну суму 98 333,45 грн.,
що виник за податковими деклараціями з податку на додану вартість
та розрахунками з податку з власників транспортних засобів та
інших самохідних машин і механізмів, комунального та земельного
податків за березень 2000 року-жовтень 2004 року, вказаними
Уманською ОДПI в позовній заяві такими, за якими у відповідача
виник податковий борг в зазначеній сумі, спростовується наявними в
матеріалах справи письмовими доказами /платіжними дорученнями з
призначенням платежу: сплата податку /збору/ за відповідною
податковою декларацією /розрахунком/ протягом вказаного періоду/,
оцінка яких судом відповідає статті 86 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Даючи оцінку доводам податкової інспекції щодо зарахування
платежів, сплачених відповідачем за податковими деклараціями та
розрахунками в зазначений період, на погашення податкового боргу,
що виник за попередні звітні податкові періоди, починаючи з 1999
року, суд апеляційної інстанції правомірно виходив з того, що
положення пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
стосовно пріоритету
погашення податкового боргу перед погашенням податкових
зобов'язань, які не є податковим боргом, набрали чинності з
26.03.2003р. і що позивач наявність податкового боргу у
відповідача пов'язував з несплатою сум податкових зобов'язань
останнім за певними податковими деклараціями з ПДВ та розрахунками
з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних
машин і механізмів, земельного та комунального податків без
будь-яких посилань на суми платежів та періоди, на погашення
податкової заборгованості за які були спрямовані платежі, сплачені
відповідачем за такими податковими деклараціями та розрахунками.
Згідно ж частини 1 статті 71 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
кожна
сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її
вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72
цього Кодексу.
Разом з тим, відмовляючи в позові про стягнення фінансових
санкцій, накладених на відповідача на підставі статті 1 Указу
Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення
норм з регулювання обігу готівки" ( 436/95 ) (436/95)
у сумі 43 329,69
грн., суд апеляційної інстанції послався на невідповідність
заявленої вимоги підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
,
пунктам 1.2, 1.3 зазначеного Закону та статті 14 Закону України
"Про систему оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
.
Однак, ухвалюючи судове рішення в цій частині позовних вимог
суд апеляційної інстанції не звернув увагу на той факт, що
позивачем була подана до суду заява про уточнення позовних вимог
від 28.04.2005р. № 9596/10-027, відповідно до якої вимога про
стягнення заборгованості за платежем зі штрафних /фінансових/
санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки та 454,96
грн. пені, нарахованої на таку заборгованість, була виведена з
обсягу позовних вимог про стягнення податкового боргу, а
матеріально-правовою підставою для подання позову з такою вимогою
був зазначений пункт 11 статті 10 Закону України "Про державну
податкову службу в Україні" ( 509-12 ) (509-12)
.
З огляду на це та приймаючи до уваги те, що не відповідаючу
чинному законодавству частину судового рішення не можна
відокремити від такого рішення, колегія суддів знайшла за
необхідне змінити постанову апеляційного господарського суду в
частині мотивів відмови в задоволенні позову стосовно зазначеної
позовної вимоги.
Пунктом 11 статті 10 Закону України "Про державну податкову
службу в Україні" ( 509-12 ) (509-12)
передбачено, що державні податкові
інспекції подають до судів позови до підприємств, установ,
організацій та громадян про стягнення заборгованості перед
бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Наведена норма узгоджується з частиною 2 статті 124
Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, якою проголошено, що
юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у
державі.
До того ж, відмова платника податків сплатити податковий борг
/іншу заборгованість/ в добровільному порядку обумовлює примусове
стягнення з нього такого боргу /заборгованості/.
З огляду на викладене, у Уманської ОДПI є право на звернення
до суду з позовною вимогою про стягнення з відповідача фінансових
санкцій, накладених на підставі статті 1 Указу Президента України
"Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання
обігу готівки" ( 436/95 ) (436/95)
.
Судом апеляційної інстанції було встановлено, що податкове
повідомлення-рішення Уманської ОДПI від 15.08.2002р. №
0001662301/0, яким визначено відкритому акціонерному товариству
"Уманська міжгосподарська пересувна механізована колона" податкове
зобов'язання за платежем із фінансових санкцій за порушення норм з
регулювання обігу готівки у сумі 45 329,99 грн., станом на день
судового розгляду справи є чинним, відповідачем в апеляційному
порядку не оскаржено, позивачем самостійно не відкликано. Залишок
непогашеної суми податкового зобов'язання за вказаним податковим
повідомленням-рішенням становить 43 329,99 грн.
Фінансові санкції за порушення норм з регулювання обігу
готівки підпадає під законодавче визначення
адміністративно-господарської санкції, яке міститься в статті 238
Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
, та є такою санкцією за
своєю юридичною сутністю.
Згідно статті 250 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до
суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення
порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим
суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення
господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
З огляду на те, що адміністративно-господарські санкції
загалом і фінансові санкції за порушення норм з регулювання обігу
готівки, зокрема, є конфіскаційними, оскільки своїм наслідком
мають вилучення державою у суб'єкта господарювання основних чи
оборотних фондів, іншого майна, їх застосування відповідно до
статті 41 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
можливе лише за
рішенням суду. З врахуванням цього і звернення контролюючого
органу до суду з позовом про стягнення сум адміністративних
санкцій в разі відмови суб'єкта господарювання від їх сплати в
добровільному порядку повинно бути в межах строків, встановлених
статтею 250 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
.
Пред'явлення позивачем позову про стягнення суми вказаних
фінансових санкцій поза межами строків, встановлених статтею 250
ГК України ( 436-15 ) (436-15)
, висновок суду апеляційної інстанції про
відмову в задоволенні позову в частині стягнення 43 329,99 грн.
фінансових санкцій слід визнати обгрунтованим.
Правильним є і висновок суду апеляційної інстанції про
правомірність стягнення з відповідача податкового боргу з
земельного податку в сумі 4 672,23 грн., пені у розмірі 697,56
грн. та пені за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання зі
збору за забруднення навколишнього середовища - 1, 4 грн. у
зв'язку зі встановленим в судовому процесі фактом порушення
відповідачем обов'язку по сплаті податків /зборів/ у розмірах та
строки, встановлених законом для відповідного податку /збору/.
Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги про
порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та
процесуального права.
Керуючись ст.ст. 220, 223, 224, 227, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
,
УХВАЛИВ :
Касаційну скаргу Уманської об'єднаної державної податкової
інспекції у Черкаській області залишити без задоволення, а
постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду
від 06.02.2006р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може
бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку,
передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий Усенко Є.А.
Судді Бившева Л.I.
Костенко М.I.
Федоров М.О.
Шипуліна Т.М.
З оригіналом згідно
Суддя Усенко Є.А.