К-11379/06 Про визнання податкового боргу безнадійним - Текст документа

розглянувши касаційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.06.2005р.

у справі № 2-23/1827-2005

за позовом СВК "Роздольненський"

до Красноперекопської ОДПI в АР Крим

про визнання податкового боргу безнадійним, -

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.03.2005 у справі №2-23/1827-2005, яке залишено без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.06.2005, позов сільськогосподарського виробничого кооперативу "Роздольненський" до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим про визнання податкового боргу у розмірі 264050,24грн. безнадійним задоволено частково: зобов'язано Красноперекопську об'єднану державну податкову інспекцію в Автономній Республіці Крим списати безнадійний податковий борг сільськогосподарського виробничого кооперативу "Роздольненський" по прибутковому податку в сумі 138541,48грн. В решті провадження у справі припинено.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в який просить їх скасувати.

Касаційна скарга вмотивована тим, що місцевим господарським та апеляційним судами при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права .

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що в період 2000-2004 років у сільськогосподарського виробничого кооперативу "Роздольненський" мали місце форс-мажорні обставини у вигляді весняних заморозків, засухи, градобою, проливних дощів, пильних бурь, тривалі сильні морози, які потягли за собою загибель урожаю на площах позивача, що підтверджується Висновками Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини від 17.07.2002 №3134/05-4, від 13.11.2002 №5991/05-4, від 10.02.2003 №946/05-4, від 10.04.2003 №2869/05-4, від 24.11.2003 №14959/05-4 (а.с.4-8) і Протоколами засідання комісії з техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій від 07.06.2002 №8, від 22.01.2003 №5, від 07.03.2003 №11, від 20.11.2003 №41. Вищезазначені погодні умови визнані надзвичайними у відповідності з постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.1998 року №1099 (1099-98-п) "Про порядок класифікації надзвичайних ситуацій".

Пунктом 18.2 ст. 18 Закону України від 21.12.2000 р. N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) (далі - Закон N 2181) визначено випадки та критерії визнання податкового боргу суб'єктів господарювання безнадійним.

Однією із складових частин безнадійного податкового боргу є податковий борг юридичних або фізичних осіб, що виник внаслідок обставин непереборної сили. Тобто не з вини платника податків, а тому такі обставини неможливо попередити своїми заходами (за умови, що ці обставини безпосередньо вплинули на своєчасне виконання податкових зобов'язань). Норми зазначеної статті поширюються на всіх платників податків незалежно від галузевого підпорядкування.

Відповідно до ст. 18 п 18.2 пп.18.2.3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) , податкові органи здійснюють щоквартальне списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання визначається центральним податковим органом за узгодженням з Міністерством фінансів України.

Згідно пп. 4.6 Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 14 березня 2001 року N 103 (z0016-02) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 січня 2002 р. за N 16/6304, Iз змінами і доповненнями згідно з наказом Державної податкової адміністрації України від 03.11.2004 р. N 629 (z1452-04) , списанню підлягає борг по податку з доходів фізичних осіб, який знайшов відображення у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф. 1ДФ) та виник у податкового агента внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), починаючи з відповідного місячного податкового періоду звітного кварталу, в якому такі обставини настали, і до закінчення відповідного податкового періоду (кварталу).

Відповідно до акту звірки Красноперекопської ОДПI в АР Крим від 17.12.2004 №17-1-09 з питань підтвердження заборгованості по податковому податку відповідно до форми податкових зобов'язань і відображених даних в податкових розрахунках по формі 1 ДФ, 8 ДР по СВК "Роздольненський" за період с 01.07.2002 по 01.07.2004, підписаного керівником та головним бухгалтером позивача, у останнього встановлено заборгованість по податковому податку в розмірі 125 508, 76 грн., що виникла тільки у зв'язку з форс-мажорними обставинами з врахуванням висновків Торгово-промислової палати у (а.с.34-35).

На підставі зазначеного акту звірки і відповідно до ст. 18 п. 18.2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) Красноперекопською ОДПI в АР Крим рішенням від 20.12.2004 №51 позивачу було списано податковий борг в сумі 125 508,76 грн.

Iнших підстав для визнання у позивача податкового боргу безнадійним не було.

В листі ДПАУ №9057/7/24-1117 від 20.05.2004 і в листі №06-10/10-570 від 29.04.2005 Комітету з питань фінансів та банківської діяльності Верховної Ради України зазначено, що наявність форс-мажорних обставин є підставою для списання податкового боргу, що надає платнику податку право на звернення з заявою в податковий орган або в суд. При цьому списання податкового боргу можливо лише при наявності причинно-наслідного зв'язку між форс-мажорними обставинами та можливістю сплати податкового боргу.

Проте Судами попередніх інстанцій, при вирішенні спору у даній справі, не досліджено періоди виникнення податкового боргу і причинно - наслідний зв'язок між форс-мажорними обставинами і неспроможністю сплати податкового боргу.

Отже, враховуючи суть спору, характер спірних правовідносин, викладені обставини свідчать про не з'ясування судами всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору, та про не дослідження всіх доказів у їх сукупності всупереч приписам ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.76 № 11 "Про судове рішення" (v0011700-76) , рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначає, що спір був розглянутий судами не в повному обсязі, що є порушенням принципу всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, та призвело до прийняття незаконних та необгрунтованих судових рішень.

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ч.2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .

Під час нового розгляду справи суду слід всебічно та повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обгрунтоване і законне судове рішення.

Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що суди першої інстанції та апеляційної інстанцій неповно з'ясували обставини справи, не перевірив доводів і заперечень сторін та доказів по справі в зв'язку з чим постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.06.2005р. та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.03.2005 у справі № 2-23/1827-2005 підлягає скасуванню, а справа № 2-23/1827-2005 , відповідно до п. 6 ч.1 ст.223 КАС України (2747-15) , передається на розгляд суду першої інстанції

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд -

Касаційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим задовольнити частково.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.06.2005р. у справі № 2-23/1827-2005 скасувати.

Справу № 2-23/1827-2005 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .