ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 квітня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого Співака В.I.,
суддів Білуги С.В.,
Гаманка О.I.,
Загороднього А.Ф.,
Заїки М.М.,
при секретарі Замезі Ю.I.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну
скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду від
21.02.2005р. та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від
18.05.2005р. по справі за скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії
управління Пенсійного фонду України в м. Рівне щодо відмови в
призначенні пенсії на пільгових умовах, -
встановила:
У січні 2001 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на
неправомірні дії управління Пенсійного фонду України в м. Рівне
щодо відмови в призначенні пенсії на пільгових умовах.
Рішенням Рівненського міського суду від 21.02.2005р. у
задоволенні скарги ОСОБА_1 було відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Рівненської області від
18.05.2005р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 було відхилено, а рішення
Рівненського міського суду від 21.02.2005р. залишено без змін.
На зазначені судові рішення судів першої та апеляційної
інстанції надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, в якій ставиться
питання про їх скасування та направлення справи на новий судовий
розгляд до суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів
вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає,
оскільки судові рішення судів першої та апеляційної інстанції
постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального
права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи
касаційної скарги є необгрунтованими і не дають підстав, які
передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
для зміни чи скасування судового
рішення.
Відповідно до пункту "е" частини 3 статті 56 Закону України
"Про пенсійне забезпечення" ( 1788-12 ) (1788-12)
до стажу роботи, який дає
право на трудову пенсію, зараховується тимчасова непрацездатність,
що почалася у період роботи.
Суди дійшли вірного висновку щодо безпідставності вимог
скаржника про зарахування періоду тимчасової непрацездатності,
оскільки 19.06.1989р. скаржниця звільнилася за власним бажанням, а
18.07.1989р. пішла на лікарняний.
Згідно пункту "ж" статті 56 Закону України "Про пенсійне
забезпечення" ( 1788-12 ) (1788-12)
до стажу роботи, який дає право на
трудову пенсію, зараховується час догляду непрацюючої матері за
малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною
3-річного віку.
Оскільки, як до загального так і до спеціального трудового
стажу було включено час догляду за трьома малолітніми дітьми, а
включення до стажу періоду тимчасової непрацездатності скаржника є
безпідставним, то суди першої та апеляційної інстанції дійшли
вірного висновку щодо відсутні правових підстав для перерахунку
пенсії скаржника.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції перевіряє
правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій
норм матеріального та процесуального права, правової оцінки
обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та
визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому
рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу.
Керуючись ст.ст. 212, 215, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів -
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення
Рівненського міського суду від 21.02.2005р. та ухвалу апеляційного
суду Рівненської області від 18.05.2005р. по справі за скаргою
ОСОБА_1 на неправомірні дії управління Пенсійного фонду України в
м. Рівне щодо відмови в призначенні пенсії на пільгових умовах -
без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий В.I. Співак
Судді С.В. Білуга
О.I. Гаманко
А.Ф. Загородній
М.М. Заїка
Згідно з оригіналом Суддя С.В. Білуга