Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Співака В.I.

суддів Білуги С.В.

Гаманка О.I.

Загороднього А.Ф.

Заїки М.М.

при секретарі Замезі Ю.I.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі Полтавської області на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 19.01.2005 р. та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 05.05.2005 р. по справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі Полтавської області щодо призначення пенсії на пільгових умовах, -

встановила:

У липні 2004 року ОСОБА_1. звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі Полтавської області щодо призначення пенсії на пільгових умовах.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 19.01.2005 р. скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано неправомірним рішення УПФУ в Полтавському районі Полтавської області від 07.09.2004 р. та від 24.12.2004 р. про призначення пенсії ОСОБА_1 на пільгових умовах згідно Списку № 1. Зобов'язано УПФУ в Полтавському районі Полтавської області призначити ОСОБА_1 на пільгових умовах згідно Списку № 1 розділ 2 позиція 1020200а-11908, позиція 1040200б-23187, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 26.01.1991 р. № 10 з травня 2004 р.

Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 05.05.2005 р. вказане судове рішення залишено без змін.

На зазначені судові рішення УПФУ в Полтавському районі Полтавської області подало касаційну скаргу, в якій ставиться питання про їх скасування та закриття провадження у справі, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної та заперечення на неї, рішення судів щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, не вбачає порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, і тому вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення апеляційної інстанції - без змін з наступних підстав.

Судами вірно встановлено, що з 28.06.1979 р. по 27.01.1987 р.

ОСОБА_1. працював на збагачувальній фабриці дробильно-сортировочної станції (ДСС) Певекського гірничо-збагачувального комбінату (рудник "Валькумей") на посаді IНФОРМАЦIЯ_1.

Відповідно до архівної довідки НОМЕР_2 від 25.02.2004 р., виданої архівним відділом м. Певен Чаунського району Чукотського автономного округу Російської Федерації, Певекський гірничо-збагачувальний комбінат (рудник "Валькумей") займався добуванням олова, і ОСОБА_1. (1954 р.н.) працював дробильником на цьому підприємстві з 28.06.1979 р. по 27.01.1987 р.

Згідно архівних довідок НОМЕР_1 та НОМЕР_3 від 25.02.2004 р. позивач на вказаному комбінаті отримував заробітну плату в повному обсязі без вказівки на неповний робочий день.

В листі архівного відділу адміністрації муніципальної освіти Чаунського району Чукотського автономного округу Російської Федерації від 09.08.2004 р. № 01-10/95 зазначено, що на даний час Певекський гірничо-збагачувальний комбінат ліквідовано, правонаступник відсутній. Документи (по особовому складу та постійного зберігання) знаходяться на зберіганні в архівному відділі адміністрації муніципальної освіти Чаунського району.

Актом перевірки факту пільгової роботи Державної організації - управління пенсійного фонду Російської Федерації по Чаунському району Чукотського автономного округу від 09.11.2004 р. встановлено, що ОСОБА_1. дійсно працював на Певекському гірничо-збагачувальному комбінаті (рудник "Валькумей") з 28.06.1979 р. (наказ НОМЕР_4 від 02.07.1979 р.) по 27.01.1987 р (наказ НОМЕР_5 від 03.02.1987 р.) повний робочий день в якості IНФОРМАЦIЯ_1, IНФОРМАЦIЯ_2, IНФОРМАЦIЯ_3, вказані посади та характер роботи відповідають списку № 1, розділу 2, позиція 1020200а-11908, позиція 1040200б-23187, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 26.01.1991 р. № 10, який діяв в спірний період.

Відповідно до підпункту 3 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) особам, які працювали на роботах із шкідливими і важкими умовами праці та мали або матимуть право на пенсію відповідно до статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) , пенсії призначаються за нормами цього Закону, виходячи з вимог віку та стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Пунктом "а" частини 1 статті 13 "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р. № 1788 (1788-12) передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам;

Відповідно до Списків виробництв, робіт, професій, посад та показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджених постановою Кабінету міністрів СРСР від 1991 р. № 10, постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 р. № 36 (36-2003-п) , посада IНФОРМАЦIЯ_1, зайнятого на подрібнювальних дільницях (відділеннях) повний робочий день, віднесена до Списку № 1.

Згідно статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) від 05.11.1991 р. № 1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Отже, судами зроблено правильний висновок про те, що ОСОБА_1. має право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з травня 2004 р. .

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, при вирішенні цієї справи, не допущено. Правова оцінка обставин по справі дана вірно. Встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу підстав не має, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів -

ухвалила:

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі Полтавської області залишити без задоволення, а рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 19.01.2005 р. та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 05.05.2005 р. по справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі Полтавської області щодо призначення пенсії на пільгових умовах - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.