ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
                              УХВАЛА
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
     19 квітня 2007 року   м. Київ
     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   у
складі:
     головуючого  Співака В.I.,
     суддів   Білуги С.В.,
     Гаманка О.I.,
     Загороднього А.Ф.,
     Заїки М.М.,
     при секретарі  Замезі Ю.I.,
     розглянувши  в  попередньому  судовому  засіданні   касаційну
скаргу ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Чернігівської  області
від 27.01.2005р.  по  справі  за  позовом  ОСОБА_1  до  управління
Пенсійного фонду України в Деснянському районі  м.  Чернігова  про
порушення права на соціальну допомогу та стягнення  заборгованості
по нарахуванню та виплаті пенсії, -
                           встановила:
     У серпні 2004 року ОСОБА_1 звернувся до  суду  з  позовом  до
управління Пенсійного  фонду  України  в  Деснянському  районі  м.
Чернігова про порушення права на соціальну допомогу  та  стягнення
заборгованості по нарахуванню та виплаті пенсії.
     Рішенням  Деснянського  районного  суду  м.   Чернігова   від
22.10.2004р. позов ОСОБА_1 було задоволено. Визнано дії управління
Пенсійного фонду України в Деснянському районі м.  Чернігова  щодо
відмови   в   призначенні   ОСОБА_1   пенсії    по    інвалідності
неправомірними. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України  в
Деснянському  районі  м.  Чернігова  призначити  і  виплатити,  як
заборгованість з  13.02.2004р.  по  22.10.2004р.  та  продовжувати
виплачувати  щомісячно  з  23.10.2004р.  по  01.03.2007р.  ОСОБА_1
пенсію по інвалідності,  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи,  в
розмірах визначених законодавством України. Стягнуто з  управління
Пенсійного фонду України в Деснянському  районі  м.  Чернігова  на
користь держави 51 грн. державного мита.
     Рішенням  апеляційного   суду   Чернігівської   області   від
27.01.2005р. апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України
в Деснянському  районі  м.  Чернігова  було  задоволено  частково.
Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від  22.10.2004р.
скасовано, у задоволені позову ОСОБА_1 було відмовлено.
     На  зазначене  судове  рішення  суду  апеляційної   інстанції
надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, в якій  ставиться  питання  про
його скасування та залишення в силі рішення суду першої інстанції.
     Заслухавши   доповідь  судді  -  доповідача,  колегія  суддів
вважає, що  касаційна  скарга  ОСОБА_1  задоволенню  не  підлягає,
оскільки судове рішення суду апеляційної інстанції постановлене  з
додержанням норм матеріального та  процесуального  права,  правова
оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної  скарги
є необгрунтованими і не дають підстав,  які  передбачені  статтями
225  -   229   Кодексу   адміністративного   судочинства   України
( 2747-15 ) (2747-15)
         для зміни чи скасування судового рішення.
     Відповідно до частини 1 та 3 статті 65  Закону  України  "Про
статус і соціальний захист  громадян,  які  постраждали  внаслідок
Чорнобильської   катастрофи"   ( 796-12 ) (796-12)
           учасникам   ліквідації
наслідків  аварії  на  Чорнобильській  АЕС   та   потерпілим   від
Чорнобильської катастрофи видаються  посвідчення,  виготовлені  за
зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів  України.  Посвідчення
"Учасник ліквідації наслідків аварії  на  Чорнобильській  АЕС"  та
"Потерпілий  від  Чорнобильської  катастрофи"  є  документами,  що
підтверджують   статус   громадян,   які   постраждали   внаслідок
Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами,
встановленими цим Законом.
     Згідно статті 100 Закону України "Про пенсійне  забезпечення"
( 1788-12 ) (1788-12)
         органи, що призначають пенсії,  мають  право  вимагати
відповідні документи від підприємств, організацій і окремих  осіб,
а  також  в  необхідних  випадках  перевіряти  обгрунтованість  їх
видачі.
     Оскільки позивач не надав документів про  підтвердження  його
прав  на  пенсію   по   інвалідності,   внаслідок   Чорнобильської
катастрофи та посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії  на
Чорнобильській АЕС серії IНФОРМАЦIЯ_1 було дійсне лише  з  вересня
2004 року, то суд апеляційної інстанції  дійшов  вірного  висновку
стосовно правомірності дій органів Пенсійного фонду  України  щодо
відмови у виплаті позивачу пенсії по інвалідності  з  лютого  2004
року.
     Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу  адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
         суд касаційної інстанції перевіряє
правильність застосування судами першої та  апеляційної  інстанцій
норм  матеріального  та  процесуального  права,  правової   оцінки
обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати  та
визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в  судовому
рішенні, та вирішувати питання про достовірність  того  чи  іншого
доказу.
     Керуючись ст.ст. 212, 215, 220-1, 223, 224, 230, 231  Кодексу
адміністративного   судочинства   України   ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,   колегія
суддів -
                            ухвалила:
     Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а  рішення
апеляційного суду Чернігівської області від 27.01.2005р. по справі
за позовом  ОСОБА_1  до  управління  Пенсійного  фонду  України  в
Деснянському районі м. Чернігова про порушення права на  соціальну
допомогу та стягнення заборгованості  по  нарахуванню  та  виплаті
пенсії - без змін.
     Ухвала оскарженню не підлягає.
     Головуючий  В.I. Співак
     Судді   С.В. Білуга
     О.I. Гаманко
     А.Ф. Загородній
     М.М. Заїка
     Згідно з оригіналом  Суддя  С.В. Білуга