К-27915/06 Про зобов'язання здійснити реєстрацію та оформити право власності на об'єкт нерухомого майна - Текст документа

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Мукачівського кооперативного фінансово-комерційного технікуму на постанову господарського суду Закарпатської області від 19 травня 2006 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 10 липня 2006 року у справі №3/105 за позовом Мукачівського кооперативного фінансово-комерційного технікуму до Виноградівської районної державної адміністрації та Виноградівського районного бюро технічної інвентаризації про спонукання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

В липні 2005 року Мукачівський кооперативний фінансово-комерційний технікум звернувся до суду з позовом до Виноградівської районної державної адміністрації та Виноградівського районного бюро технічної інвентаризації, в якому позивач просив:

- зобов'язати Виноградівське районне бюро технічної інвентаризації здійснити реєстрацію права власності на майно, що знаходиться на території Виноградівського філіалу Мукачівського кооперативного фінансово-комерційного технікуму в м.Виноградів по вул.Кооперативній,11;

- зобов'язати Виноградівську районну державну адміністрацію оформити право власності на об'єкт нерухомого майна з подальшею видачею свідоцтва про право власності на дане майно.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що Мукачівським кооперативним фінансово-комерційним технікумом було подано документи, які відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" (1952-15) відносяться до правовстановлювальних, а тому відмова Виноградівської районної державної адміністрації в наданні свідоцтва про право власності та відмова Виноградівського районного бюро технічної інвентаризації виконати реєстрацію права власності є безпідставними.

Постановою господарського суду Закарпатської області від 19 травня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 10 липня 2006 року, в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями Мукачівський кооперативний фінансово-комерційний технікум подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначені вище судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Свої вимоги мотивує тим, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Виноградівська райдержадміністрація в запереченні на касаційну скаргу просить оскаржені судові рішення як законні і обгрунтовані залишити без змін.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 Цивільного кодексу України (435-15) державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом.

Отже, в розумінні статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) дана справа відноситься до адміністративної юрисдикції і підсудна Вищому адміністративному суду України як суду касаційної інстанції.

Постановляючи оскаржувані рішення суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем не надано доказів придбання спірної будівлі, а подані Мукачівським кооперативним фінансово-комерційним технікумом документи не є правовстановлювальними відповідно до Тимчасового положення "Про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно".

Проте з такими висновками судів попередніх інстанцій погодитись не можна з таких підстав.

Згідно ч.4 ст.2 Закону України "Про власність" (697-12) власність в Україні виступає в таких формах: приватна, колективна, державна. Всі форми власності є рівноправними.

Частиною 1 статті 9 Закону України "Про споживчу кооперацію" (2265-12) передбачено, що власність споживчої кооперації є однією з форм колективної власності. Вона складається з власності споживчих товариств, спілок, підпорядкованих їм підприємств і організацій та їх спільної власності. Володіння, користування та розпорядження власністю споживчої кооперації здійснюють її органи відповідно до компетенції, визначеної статутами споживчих товариств та їх спілок.

Відповідно до ст.328 Цивільного кодексу України (435-15) право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 11.11.2004р. у справі №1-30/2004 в аспекті конституційного звернення положення п.1 ст.9, п.1 ст.10 Закону України "Про споживчу кооперацію" (2265-12) , ч.4 с.37 Закону України "Про кооперацію" (1087-15) в контексті ч.4 ст.13, ч.4 ст.41 Конституції України (254к/96-ВР) і в системному зв'язку із ст.48 Закону України "Про власність" (697-12) , ст.328 Цивільного кодексу України (435-15) слід розуміти так, що:

- власністю споживчої кооперації є будь-яке майно, набуте у відповідності з цілями, які випливають зі статутної діяльності організацій споживчої кооперації, на підставі норм законодавства, чинного на час придбання цього майна;

- недоторканність власності споживчої кооперації передбачає забезпечення здійснення власником володіння, користування та розпорядження майном, заборони будь-яких порушень права на його майно, неприпустимості вчинення інших дій всупереч законним інтересам власника. Примусове відчуження об'єктів власності може бути застосоване лише за умов і в порядку, визначених Конституцією та законами України;

- гарантії недоторканності власності споживчої кооперації реалізуються шляхом державного захисту її права власності, передусім визначенням правових засобів захисту права власності від будь-яких протиправних дій, зокрема, з боку фізичних чи юридичних осіб, забезпечення стабільності правовідносин власності, створення державою рівних умов для розвитку та захисту всіх форм власності;

- право власності споживчої кооперації, набуте незалежно від часу і на не заборонених законом підставах, охороняється законом і підлягає державному захисту нарівні з правами інших суб'єктів права власності.

Як вбачається з матеріалів справи, спірна двоповерхова будівля технікуму в м.Севлюші (нині м.Виноградів) була введена в експлуатацію в 1928 році, тобто збудована в період входження Закарпаття до складу Австро-Угорщини. У жовтні 1944 року Закарпаття було звільнено Радянською Армією від фашистської окупації та багатовікового іноземного гноблення.

Постановою Народної Ради Закарпатської України від 06 вересня 1945 року "Про організацію торговельних технікумів" на базі Мукачівської та Севлюської торгових академій організовано Торгові технікуми, за якими закріплено всі будівлі, устаткування, які належали торговим академіям.

В червні 1945 року Закарпатська Україна ввійшла до складу Української РСР і отримала назву "Закарпатська область Української Радянської Соціалістичної Республіки".

Рада Міністрів УРСР та Центральний Комітету КП(б)У спільною постановою від 22 червня 1946року "Про реорганізацію торгових академій в містах Мукачево і Севлюше" зобов'язали Закарпатський облвиконком і обком КП(б)У закріпити за Мукачівським кооперативним технікумом та Севлюшською торгово-кооперативною школою займані ними приміщення, що у відповідності до протоколу №75 засідання бюро обкому КП(б)У від 24.07.1946р. і було зроблено.

На виконання зазначеної вище постанови спірна будівля була передана Севлюшському кооперативному технікуму Закарпатської облспоживспілки та знаходилась на його балансі, що ніким зі сторін не оспорюється.

Згідно архівної довідки від 31.08.2005р. за №958 Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 09.11.1953р. адміністративний округ Севлюський перетворено на район та перейменовано у Виноградівський.

Відповідно до примітки до ст.58 Цивільний кодекс УРСР (в редакції, що діяла на момент видачі постанов) розпорядження державним майном, здійснюється органами держави, в тому числі переведеними на господарський розрахунок, обмежено ст.22 і положеннями про відповідні органи.

Згідно п.4 постанови РНК СРСР від 15.02.1936р. передача підприємств, будівель і споруд державними органами кооперативним і громадським організаціям відбувається за постановами РНК СРСР або РНК союзних республік, за приналежністю, в залежності від підпорядкованості державного органу, який приймає участь в даній передачі.

Відповідно до п.1 постанови РНК СРСР від 05.05.1940р. передача підприємств, будівель і споруд державними органами кооперативним (громадським) організаціям і кооперативними (громадськими) організаціями державним органам здійснюється за плату відповідно до інвентарної оцінки (балансової вартості з урахування зносу), якщо постановами або розпорядженнями РНК СРСР або РНК союзних республік не встановлено інший порядок розрахунків.

Не підлягають оплаті і приймаються кооперативними організаціями від державних органів безоплатно підприємства, будівлі і споруди, що були раніше придбані кооперативними організаціями за рахунок власних коштів, а потім переданих ними державним організаціям безоплатно на підставі відповідних постанов Уряду.

Відповідно до Постанови РНК СРСР від 15.02.1936р. №254 підприємства, будівлі і споруди передаються від державних організацій державним безоплатно з балансу на баланс, а передача вказаного майна від державних організацій кооперативним і навпаки здійснюється за плату, якщо постановами чи розпорядженнями Ради Міністрів СРСР, Ради Міністрів союзних республік не передбачено іншого порядку розрахунків.

Отже, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про те, що передача належних державі будівель у власність кооперативним та іншим громадським організаціям на час видачі постанови Ради Міністрів УРСР та Центрального Комітету КП(б)У від 22.06.1946р. за №0128 "Про реорганізацію торгових академій в містах Мукачево і Виноградів" була здійснена в межах компетенції органів, а тому власність на будівлі торгівельних академій в містах Мукачево і Севлюш (нині Виноградів) була набута позивачем в межах норм законодавства, чинного на момент набуття права власності.

Разом з тим, висновок судів обох інстанцій щодо здійснення такої передачі лише в оплатному порядку є помилковим, адже Цивільний кодекс УРСР, який був чинним на час передачі спірної будівлі позивачу, передбачав можливість безоплатної передачі майна органами держави кооперативним організаціям та враховуючи ту обставину, що постанова Ради Міністрів УРСР та Центрального Комітету КП(б)У від 22.06.1946р. за №1128 не містить умови про оплату такої передачі.

Окрім того, постанова Ради Міністрів УРСР та ЦК КПУ від 22.06. 1946р. про передачу Мукачівському та Севлюшському кооперативним технікумам будівель торгових академій ніким не оспорювалася, не скасована і не змінена.

Не можна залишити поза увагою, що позивач близько 60 років відкрито використовує спірну будівлю в м. Виноградів на власний розсуд.

Виноградівською міською Радою народних депутатів Виноградівського району Закарпатської області України було видано в 1998 році Виноградівському кооперативному професійно-технічному училищу Державний акт (серія 1-ЗК №000456) на право постійного користування земельною ділянкою площею 0,48 га в м.Виноградів, по вул. Кооперативній, 11, для обслуговування навчальних корпусів.

Тобто, Виноградівському кооперативному професійно-технічному училищу видано Державний акт на право постійного користування землею, на якій також знаходиться і спірна будівля.

Також споживчою кооперацією Закарпатської області проводилась реконструкції і розширення коопучилища в м.Виноградові, що стверджується актом Державної комісії від 31.01.1979 р. про прийняття в експлуатацію учбово-побутового корпусу Виноградівського кооперативного училища, затвердженого рішенням виконавчого комітету Виноградівської районної ради народних депутатів від 28 лютого 1979 року за №70.

Постановою правління Закарпатської обласної спілки споживчих товариств від 02.03.1998р. за №22 було проведено реорганізацію СП "Виноградівське кооперативне професійно-технічне училище" шляхом злиття з СП "Мукачівський кооперативний фінансово-комерційний технікум", внаслідок чого Виноградівське кооперативне професійно-технічне училище набуло статусу філіалу Мукачівського кооперативного фінансово-комерційного технікуму.

Відповідач-Виноградівська райдержадміністрація не надала жодних доказів наявності права державної чи комунальної власності на спірну будівлю у м.Виноградів по вул.Кооперативній, 11.

Регіональне відділення Фонду державного майна України в Закарпатській області, до повноважень якого віднесено, зокрема, питання обліку державного майна, розташованого на території області, листом від 05.10.2005р. №09-10/3853 підтвердило відсутність у регіональному відділенні відомостей щодо форми власності будівлі у м.Виноградів по вул.Кооперативній,11. Тобто, спірна будівля не значиться в Переліку державного майна, яке розташоване на території Закарпатської області.

Рішенням сесії Виноградівської районної ради народних депутатів від 05.02.1993р. затверджено Перелік підприємств, установ, організацій, майно, яких відноситься до комунальної власності району. Згідно названого Переліку спірна будівля не відноситься до комунальної власності Виноградівського району.

В контексті вищевикладеного не можна залишити поза увагою, що голова Виноградівської районної державної адміністрації та голова Виноградівської районної ради спільним листом від 28.03.2003р. за №01-3/541, №01-2/87 зверталися до голови Закарпатської обласної державної адміністрації з клопотанням про сприяння у прийнятті Закарпатською споживчою кооперацією рішення про передачу до комунальної власності міста комплексу будівель Виноградівського кооперативного училища та в якості альтернативного варіанту міська рада надавала згоду на поетапний викуп приміщень. Тобто, цим листом райдержадміністрація та районна рада визнавали за споживчою кооперацією право власності на будівлі кооперативного училища і мали намір їх викупу.

Отже, оскільки на підставі постанови Ради Міністрів УРСР та Центральний Комітету КП(б)У від 22.06.1946р. "Про реорганізацію торгових академій в містах Мукачево і Севлюше" позивач як правонаступник Виноградівського кооперативного училища набув право власності на спірну будівлю в м.Виноградів, вул.Кооперативна, 11, тому його позовні вимоги про покладення зобов'язання на Виноградівську районну державну адміністрацію оформити право власності позивача на об'єкт нерухомого майна з подальшею видачею свідоцтва про право власності на дане майно задоволенню не підлягають.

Щодо вимоги про проведення державної реєстрації то слід зазначити, що у тих випадках коли майно тимчасово передається на правовому титулі, відмінному від права власності, використання майна контролюється власником чи уповноваженим ним органом. Як вбачається з матеріалів справи позивач на власний розсуд використовував майно відповідно до установчих документів та з метою здійснення основного виду діяльності. Окрім того, позивач відносився до майна як до свого власного і здійснював його реконструкцію і розширення без одержання згоди від будь-яких органів державної влади як власників майна.

Отже, Мукачівський кооперативний фінансово-комерційний технікум внаслідок безоплатної передачі йому державою в 1946 році майна на підставі раніше чинних законодавчих та інших нормативних актів набув право здійснення щодо переданого майна правочинностей власника (володіння, користування та розпорядження).

Відповідно до ст.19 Закону України від 01.07.2004р. №1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" (1952-15) підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, окрім конкретно перелічених є, зокрема, інші акти органів державної влади або органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, прийнятих у межах повноважень, визначених законом.

Згідно ст.24 вказаного Закону у державній реєстрації права може бути відмовлено в разі, якщо:

заявлене право не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону;

нерухоме майно або більша за площею його частина перебуває в іншому реєстраційному (кадастровому) окрузі;

із заявою про державну реєстрацію звернулася особа, яка відповідно до цього Закону не може бути суб'єктом права власності на даний об'єкт нерухомого майна або представником такого суб'єкта;

подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують;

заяву про державну реєстрацію права власності відповідно до правочину про відчуження нерухомого майна було подано після державної реєстрації обмежень, вчинених щодо цього майна;

заявлене право власності або інше речове право вже зареєстроване.

Відмова в державній реєстрації прав із підстав, зазначених в абзаці четвертому частини першої цієї статті, не позбавляє особу права повторно звернутися із заявою за умови усунення підстав для відмови у державній реєстрації прав.

Відмова у державній реєстрації прав з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.

Як вбачається з матеріалів справи, Виноградівське БТI листом від 31.08.2004р. відмовило позивачу в державній реєстрації права власності на будівлю в м.Виноградів по вул.Кооперативній, 11 посилаючись на невідповідність поданих документів Тимчасовому положенню "Про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно". Однак при цьому жодних посилань на ст.24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" (1952-15) , яка передбачає вичерпний перелік підстав відмови у реєстрації права, Виноградівським БТI зроблено не було.

Таким чином, вирішуючи питання про наявність підстав для здійснення державної реєстрації прав власності, суд правомірно керувався Тимчасовим положенням "Про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно", але помилково не врахував положення Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" (1952-15) ( набрав чинності 03.08.2004р.) - нормативно-правового акту, що має вищу юридичну силу.

Окремо слід зазначити, що згідно ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки відповідачем-Виноградівським БТI не було доведено правомірність свого рішення про відмову в проведенні державної реєстрації, а тому позиція судів обох інстанцій щодо недоведеності своєї позиції позивачем є помилковою.

Колегія суддів вважає, що позивач надав достатню кількість правовстановлювальних документів, необхідних для реєстрації права власності відповідно до чинного законодавства, отже у Виноградівського районного бюро технічної інвентаризації встановлених законом підстав для відмови виконати реєстрацію права власності не було, тому позов в частині покладення зобов'язання на БТI здійснити державну реєстрацію за позивачем спірного об'єкту є обгрунтованим і підлягає задоволенню.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судами попередніх інстанцій обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень. Зазначена обставина відповідно до ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) є підставою для скасування судових рішень і ухвалення нового судового рішення.

Керуючись статтями 220, 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Мукачівського кооперативного фінансово-комерційного технікуму задовольнити частково.

Скасувати постанову господарського суду Закарпатської області від 19 травня 2006 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 10 липня 2006 року і ухвалити нове судове рішення.

Позов Мукачівського кооперативного фінансово-комерційного технікуму до Виноградівської районної державної адміністрації та Виноградівського районного бюро технічної інвентаризації про спонукання вчинити дії задовольнити частково.

Зобов'язати Виноградівське районне бюро технічної інвентаризації зареєструвати за Мукачівським кооперативним фінансово-комерційним технікумом право власності на об'єкт нерухомості під літерою "А", який введено в експлуатацію в 1928 році, що знаходиться на території Виноградівського філіалу Мукачівського кооперативного фінансово-комерційного технікуму за адресою: Закарпатська область, м.Виноградів, вул.Кооперативна,11.

В решті позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім із випадків, у строки та порядку, визначених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .