ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
     У Х В А Л А
     IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
     18 квітня  2007 року  м. Київ 
     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду   України  у
складі :
     Суддів:  Бутенка В. I.,
     Лиски Т. О. (доповідач),
     Панченка О. I.,
     Сороки М. О.,
     Штульмана I. В.,
     провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд
адміністративної  справи  за   позовом   ОСОБА_1   до   Управління
Міністерства внутрішніх справ  України  в  Донецькій  області  про
перерахунок  пенсії  та  стягнення  недонарахованої  пенсії,    за
касаційною скаргою ОСОБА_1 на  рішення  Ворошиловського  районного
суду м. Донецька від 28 квітня 2004 року  та  ухвалу  Апеляційного
суду  Донецької області від 15 липня 2004 року, -
                  В  С  Т  А  Н  О  В  И  Л  А  :
     Рішенням Ворошиловського районного суду м.  Донецька  від  28
квітня 2004 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
     Ухвалою Апеляційного суду  Донецької  області  від  15  липня
2004  року   апеляційна  скарга  ОСОБА_1  відхилена,   а   рішення
Ворошиловського районного суду м. Донецька від 28 квітня 2004 року
залишене без змін.
     У касаційній скарзі на рішення Ворошиловського районного суду
м. Донецька від 28 квітня 2004 року та  ухвалу  Апеляційного  суду 
Донецької області від 15 липня 2004  року  ОСОБА_1ставить  питання
про  скасування  судових   рішень   в   зв'язку   з   неправильним
застосуванням  норм  матеріального  і  процесуального   права   та
направлення справи на новий апеляційний розгляд.
     В обгрунтування доводів касаційної  скарги  ОСОБА_1вказує  на
те, що порушено його конституційне право на пенсійне забезпечення,
оскільки ч. 3 ст. 46 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
         визначений
мінімальний  розмір  пенсії,  який  не  повинен  бути  нижчим  від
прожиткового мінімуму.
     Заслухавши  суддю-доповідача,  розглянувши   та   обговоривши
доводи касаційної скарги, перевіривши  матеріали  справи,  колегія
суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що  касаційна
скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
     Відповідно  до ч.3 ст.  220-1  КАС  України  ( 2747-15 ) (2747-15)
          суд
касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і  залишає  рішення
без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
     Відмовляючи в задоволенні позову, суди першої та  апеляційної
інстанції  дійшли  обгрунтованого  висновку,   що   підстави   для
перерахунку пенсії позивачеві відсутні, оскільки пенсія призначена
йому відповідно до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення
військовослужбовців,  осіб  начальницького  та   рядового   складу
органів внутрішніх справ та  деяких  інших  осіб"  ( 2262-12 ) (2262-12)
          та
постанови Кабінету Міністрів  України  від  17.07.1992  р.  №  393
( 393-92-п ) (393-92-п)
         "Про порядок обчислення  вислуги  років,  призначення
пенсії   і   грошової   допомоги   особам   офіцерського   складу,
прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби  та
військової служби за контрактом, особам начальницького і  рядового
складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей".
     Суди  вірно  виходили  з   того,   що   щомісячна   надбавка,
запроваджена Указом Президента  України  від  31.08.2001р.  №  771
( 771/2001 ) (771/2001)
        ,   відноситься   до   додаткових   видів    грошового
забезпечення і приймається у  розрахунок  при  нарахуванні  пенсій
особам, які отримували її під час проходження служби та  звільнені
після її  запровадження.  Позивач  був  звільнений  у  1993  році,
надбавка за Указом  Президента  України  від  31.08.2001р.  №  771
( 771/2001 ) (771/2001)
          йому  не  призначалась  і  не  виплачувалась,   тому
висновок судів про відсутність підстав  для  перерахування  пенсії
позивачеві є вірним.
     Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну
скаргу слід залишити  без  задоволення,  оскільки  судові  рішення
ухвалені з додержанням норм  матеріального і процесуального права,
правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної
скарги висновків судів не спростовують.
     Керуючись    ст.ст.   220-1,   223,    224,    231    Кодексу 
адміністративного  судочинства ( 2747-15 ) (2747-15)
           України  ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,
колегія суддів,-
     У  Х  В  А  Л  И  Л  А  :
     Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без  задоволення, а рішення
Ворошиловського районного суду м. Донецька від 28 квітня 2004 року
та ухвалу Апеляційного суду  Донецької області від 15  липня  2004
року - без  змін.
     Ухвала оскарженню не підлягає,  крім  випадків,  передбачених
ст.. 237 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
        .
     Судді :
     В. I. Бутенко
     Т. О. Лиска
     О. I. Панченко
     М. О. Сорока
     I. В. Штульман