Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Харченка В.В.

Суддів Васильченко Н.В.

Кравченко О.О.

Гончар Л.Я.

Матолича С.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою прокурора м. Донецька на постанову Ворошиловського районного суду м. Донецька від 13 січня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 7 квітня 2006 року у справі за позовом прокурора м. Донецька до виконавчого комітету Донецької міської ради про визнання недійсним рішення,-

Встановила:

У липні 2005 року прокурор м. Донецька звернувся до Ворошиловського районного суду м. Донецька з позовом до виконавчого комітету Донецької міської ради про визнання недійсним рішення від 28.05.2003 року № 245/6 "Про надання Товаристу з обмеженою відповідальністю "Восход" земельної ділянки для будівництва торгового комплексу з гостьовою автостоянкою по вул. Туполєва в Кіровськом районі міста Донецька".

В обгрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що рішенням виконкому Донецької міської ради №245/6 передана в оренду ТОВ "Восход", як виняток, земельна ділянка площею 0,2835 га строком на 25 років для будівництва торгівельного комплексу з гостьовою автостоянкою по вул. Туполєва в Кіровському районі міста Донецька, а так само дозволено будівництво вказаного об'єкту.

У порушення ст. 29 Закону України "Про планування і забудову територій" (1699-14) інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю 10.07.2003 року був незаконно виданий дозвіл № 03/195 на виконання будівельних робіт по будівництву торгового комплексу і гостьової автостоянки на підготовчий період без надання проектної документації і узгодження робочого проекту.

Крім того, як вважав позивач, розташування і будівництво торгового комплексу "Ненажера" по вул.Туполєва здійснюється в порушенні вимог п. 1.3 ДБН В.2.3.-52001 і п.6.1 ДБН 360-92.

Вказаний об'єкт повинен бути розміщений за межами червоних ліній вулиць, без порушення чинного законодавства і містобудівних норм, мати оптимальний розмір і бути облаштований нормативною кількістю автопарковок для покупців.

Крім того, відповідно до вимог п. 2.4 розпорядження Донецької облгосадмінстрациі від 22.10.2004 року № 423 "Про проблеми містобудівної політики в містах і районах області" містобудівні обгрунтування розміщення об'єктів архітектури необхідно погоджувати з Управлінням містобудування і архітектури Донецької облдержадміністрації, проте цього не зроблено.

Постановою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 13 січня 2006 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 7 квітня 2006 року в задоволені позовних вимог відмовлено. Як вказано у судових рішеннях, на момент прийняття рішення, торгівельний комплекс вже збудований і працює.

На зазначені судові рішення надійшла касаційна скарга прокурора м. Донецька, з вимогою їх скасування та прийняття нового рішення, яким задовольнити позов.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга прокурора м. Донецька задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням виконкому Донецької міської ради від 28.05.2003 року №245/6 передана в оренду ТОВ "Восход", як виняток, земельна ділянка площею 0,2835 га строком на 25 років для будівництва торгового комплексу з гостьовою автостоянкою по вул. Туполєва в м. Донецьку, і дозволено будівництво вказаного об'єкту. На момент постановлення судового рішення торговий комплекс збудовано, вступив в дію і працює.

Також, судом перевірялась законність прийняття такого рішення і було встановлено, що на момент прийняття зазначеного рішення ТОВ "Восход" не було надано містобудівне обгрунтування місця розташування об'єкту. Однак таке обгрунтування було затверджено рішенням Донецької міської ради №21/50 від 30.09.2005 року. I хоча в цілому при прийнятті рішення міською радою про передачу земельної ділянки в оренду та дачі дозволу на будівництво вказаного об'єкту не було дотримано встановленого порядку, однак сама по собі ця обставина не може бути підставою для визнання рішення незаконним.

Відповідно до ч.3 ст. 220-1 КАС України (2747-15) суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225-229 КАС України (2747-15) як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необгрунтованими, підстави для передачі справи на розгляд складу колегії суддів Вищого адміністративного суду України відсутні.

Керуючись статтями 220, 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів -

У х в а л и л а:

Касаційну скаргу прокурора м. Донецька відхилити, а постанову Ворошиловського районного суду м. Донецька від 13 січня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 7 квітня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення.