ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

                           У Х В А Л А

                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ

     18 квітня 2007 року м. Київ

     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   в
складі:

     Суддів:

     Харченка В.В.

     Гончар Л.Я.

     Васильченко Н.В.

     Кравченко О.О.

     Матолича С.В.

     розглянувши  у  попередньому  судовому  засіданні   касаційну
скаргу Жовтневої міжрайонної  державної  податкової  інспекції  м.
Маріуполя на постанову господарського суду Донецької  області  від
02  лютого   2006   року   та   ухвалу   Донецького   апеляційного
господарського суду від 16 березня 2006 року у справі  за  позовом
Приватного підприємства  "Агро-Бізнес"  до  Жовтневої  міжрайонної
державної податкової інспекції м Маріуполя, Відділення  Державного
казначейства в м Маріуполі про стягнення бюджетної  заборгованості
з податку на додану вартість та  процентів,  нарахованих  на  суму
бюджетної заборгованості, -

                           встановила:

     ПП "Агро - Бізнес" звернулося до суду з позовом до  Жовтневої
МДПI м. Маріуполя  та  Відділення  Державного  казначейства  у  м.
Маріуполі про стягнення  бюджетної  заборгованості  з  податку  на
додану вартість в сумі 12011 грн. 79 коп. та процентів в сумі 1978
грн. 41 коп. (з врахуванням змін позовних вимог).

     Постановою  господарського  суду  Донецької  області  від  02
лютого  2006  року,  залишеною   без   змін   ухвалою   Донецького
апеляційного господарського суду від 16 березня 2006  року,  позов
задоволено.

     Не  погоджуючись  з  зазначеними  вище  судовими   рішеннями,
Жовтневої МДПI м. Маріуполя звернулася  з  касаційною  скаргою  до
Вищого адміністративного суду України, з посиланням  на  порушення
судами норм процесуального і матеріального права.

     Заявник в  касаційній  скарзі  просив  скасувати  оскаржувані
судові рішення та постановити  нове,  про  відмову  в  задоволенні
скарги.

     Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

     Суд першої інстанції дійшов вірного висновку,  а  апеляційний
суд  обгрунтовано  погодився  з  тим,  що  за  даними   податкової
декларації з податку на додану вартість за травень  2004  року,  а
також уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з  податку  на
додану вартість у  зв'язку  з  виправленням  самостійно  виявлених
помилок за травень 2004 року виникло від'ємне значення податку  на
додану  вартість,  яке   підлягало   відшкодуванню.   Оскільки   у
встановлений в п.п. 7.7.1,  п.п.  7.7.3.,  п.  7.7  ст.  7  Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
         № 168/97  -
ВР від 3 квітня 1997 року строк сума не була відшкодована платнику
податку,  вона  вважається  бюджетною  заборгованістю  і  підлягає
стягненню  з  Державного  бюджету  України  разом   з   стягненням
відсотків, направлених на бюджетну  заборгованість  за  період  її
існування.

     Згідно  з  ч.3  ст.211  КАС  України  ( 2747-15 ) (2747-15)
          підставами
касаційного оскарження є порушення  судом  норм  матеріального  чи
процесуального права.

     Оскільки доводи касаційної скарги не  спростовують  висновків
суду і не свідчать про неправильність  судового  рішення,  колегія
суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

     Керуючись   ст.   211,   220-1   Кодексу    адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
         , колегія суддів, -

                        у х в а л и л а :

     Касаційну скаргу Жовтневої міжрайонної  державної  податкової
інспекції м. Маріуполя відхилити, а постанову господарського  суду
Донецької області від 02 лютого 2006  року  та  ухвалу  Донецького
апеляційного господарського суду від 16 березня 2006 року залишити
без змін.

     Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

     Судді: (підписи)

     З оригіналом згідно.

     Суддя

     Вищого адміністративного

     суду України Л.Я. Гончар