ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 квітня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
головуючого - судді Ліпського Д.В.
суддів: Амєліна С.Є. Гуріна М.I., Кобилянського М.Г., Юрченка
В.В.,
розглянувши у попередньому розгляді справу за позовом
ОСОБА_1до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі
м.Луганська про перерахунок пенсії за касаційною скаргою
Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі
м.Луганська на рішення Жовтневого районного суду м.Луганська від 1
червня 2004 року та на ухвалу апеляційного суду Луганської області
від 30 серпня 2004 року,
В С Т А Н О В И Л А :
У квітні 2004 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
УПФУ в Жовтневому районі м.Луганська про перерахунок пенсії
відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів
України" ( 1222-14 ) (1222-14)
від 17 листопада 1999 року та просив стягнути
з відповідача 3207,98 грн. невиплаченої пенсії з 1 грудня 2003
року по 1 червня 2006 року та зобов'язати відповідача виплачувати
пенсію з 1 червня 2004 року в розмірі 755, 83 грн., оскільки він
був льотчиком-інструктором, а потім був командиром авіаційної
ланки та входив в склад осіб льотного екіпажу повітряних суден
цивільної авіації.
Ухвалою апеляційного суду Луганської області від 30 серпня
2004 року залишено без змін рішення Жовтневого районного суду
м.Луганська від 1 червня 2004 року, яким позовні вимоги ОСОБА_1
задоволено.
Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями відповідач
звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду України, який
направив її разом зі справою до Вищого адміністративного суду
України.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду
першої та апеляційної інстанції, постановити нове рішення про
відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що суди
першої та апеляційної інстанції неправильно застосували норми
матеріального та процесуального права, а саме : не було
застосовано ч.3 ст.53 Закону України "Про пенсійне забезпечення"
( 1788-12 ) (1788-12)
, Закон України "Про внесення змін до деяких законів
України" ( 1222-14 ) (1222-14)
та постанови Кабінету Міністрів України ;418
від 21 липня 1992 року та №264 від 10 лютого 2000 року, якими
чітко визначено коло осіб льотних екіпажів повітряних суден
цивільної авіації.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду
України, перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної
скарги та правильність застосування судами першої та апеляційної
інстанції норм матеріального та процесуального закону, правової
оцінки обставин у справі у межах, визначених ч.2 ст.220 КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів приходить до висновку про
відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та
скасування ухвалених по справі судових рішень.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1
з 1970 року по 1992 рік працював в Луганському учбовому авіацентрі
ДТСААФ на посадах IНФОРМАЦIЯ_1Має свідоцтво льотчика авіації
ДОСААФ СРСР та льотну книжку цивільної авіації. З 26 грудня 1990
року йому, як працівнику складу цивільної авіації за вислугу років
призначена пенсія на підставі ст. 53 Закону України "Про пенсійне
забезпечення" ( 1788-12 ) (1788-12)
.
Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких
законів України" ( 1222-14 ) (1222-14)
у ст. 53 Закону України "Про пенсійне
забезпечення" ( 1788-12 ) (1788-12)
були внесені зміни, які надали особам
льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації і
бортоператорам, які виконують спеціальні роботи в польотах ) та
особам з цього числа, які вийшли на пенсію до набрання чинності
цим Законом, право на перерахунок пенсії.
Оскільки, у 1990 році позивачу була призначена пенсія як
працівнику складу цивільної авіації за вислугу років на підставі
ст. 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення" ( 1788-12 ) (1788-12)
,
суди дійшли до обгрунтованого висновку про задоволення позовних
вимог.
Посилання касатора на те, що суди не застосували деякі
нормативно-правові акти та деякі закони, не знайшли свого
підтвердження, а тому колегією суддів не приймаються до уваги.
Рішення суду першої та апеляційної інстанції належним чином
мотивовано за змістом відповідають нормам процесуального закону.
Оскільки оскаржувані судові рішення постановлено з
дотриманням норм матеріального і процесуального закону, колегія
суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без
задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 224, 230, ч.5 ст.254 КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в
Жовтневому районі м.Луганська відхилити, а ухвалу апеляційного
суду Луганської області від 30 серпня 2004 року та рішення
Жовтневого районного суду м.Луганська від 1 червня 2004 року по
справі за позовом ОСОБА_1до Управління Пенсійного фонду України в
Жовтневому районі м.Луганська про перерахунок пенсії - залишити
без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст.ст. 237 КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
ГОЛОВУЮЧИЙ : Д.В. Ліпський
СУДДI : С.Є. Амєлін
М.I. Гурін
М.Г. Кобилянський
В.В. Юрченко