Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого:   Панченка О.Н. (доповідача),

суддів:  Весельської Т.Ф.,

Горбатюка С.А.,

Смоковича М.I.,

Чумаченко Т.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Чернівці на рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 14 травня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 14 липня 2004 року

у справі за скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії Державної податкової інспекції у місті Чернівці та Державної податкової адміністрації України,

ВСТАНОВИЛА:

В квітні 2004 року ОСОБА_1(далі -  ОСОБА_1., позивачка) звернулася до суду зі скаргою (позовом) на бездіяльність Державної податкової інспекції у місті Чернівці (далі - ДПI, податковий орган, відповідач-1) та Державної податкової адміністрації України (далі - ДПА, відповідач-2), посилаючись на те, що нею було подано до відповідачів заяву про відмову через свої релігійні переконання від ідентифікаційного номеру, в зв'язку з чим просила зробити в паспорті відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номеру зі збереженням раніше встановленої форми обліку платників податків. ОСОБА_1 в задоволені вимог було відмовлено.

Позивачка просила суд визнати за нею право на здійснення платежів за раніше встановленою формою обліку платників податку, визнати дії відповідачів неправомірними, зобов'язати останніх звільнити її від ідентифікаційного номера та проставити в паспорті відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера, виключивши його та всю інформацію щодо неї з електронних носіїв інформації.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Чернівці від  14 травня 2004 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 14 липня 2004 року, визнано неправомірною відмову ДПI про застосування до ОСОБА_1 альтернативної форми обліку платника податків, зобов'язано відповідача-1 зробити відмітку в паспорті позивачки про наявність у неї права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера, а відповідача-2 - виключити з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків інформацію про позивачку. В решті вимог ОСОБА_1 відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач-1, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення і постановити нове рішення про відмову ОСОБА_1 в задоволенні вимог.

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно зі ст. 67 Конституції України (254к/96-ВР) кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1 Закону України "Про державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів" (320/94-ВР) для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.

Разом з тим, механізм виконання вищенаведених відміток у паспортах громадян України діючим законодавством не визначений. Але відсутність такого механізму не може бути підставою для невиконання вимог діючого законодавства.

Крім того, згідно зі ст. 5 вищезазначеного закону зміни та уточнення щодо даних, занесених до Державного реєстру під час реєстрації, вносяться державними податковими інспекціями.

За таких обставин, суди дійшли правильного висновку, що  ОСОБА_1. має право виконувати конституційний обов'язок щодо сплати податків та інших обов'язкових платежів без ідентифікаційного номера за альтернативною формою обліку платників податку, і обгрунтовано зобов'язали податковий орган внести відповідний запис у паспорт  позивачки.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що судові рішення у справі постановлені відповідно до вимог матеріального та процесуального права і підстави для їх зміни чи скасування відсутні.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів

УХВАЛИЛА :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Чернівці залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від  14 травня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 14 липня 2004 року залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.