Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого:   Панченка О.Н. (доповідача),

суддів:  Весельської Т.Ф.,

Горбатюка С.А.,

Смоковича М.I.,

Чумаченко Т.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова на рішення Ленінського районного суду міста Харкова від  14 травня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 07 липня 2004 року

у справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова,

ВСТАНОВИЛА:

В березні 2004 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду зі скаргою (позовом) на бездіяльність Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова (далі - ДПI, податковий орган, відповідач), посилаючись на те, що ним було подано до податкового органу заяву про відмову через свої релігійні переконання від ідентифікаційного номеру, в зв'язку з чим просив зробити в паспорті відмітку про наявність у нього права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номеру за альтернативною формою обліку платників податку. ОСОБА_1 в задоволені вимог було відмовлено.

Позивач просив суд визнати бездіяльність ДПI незаконною та зобов'язати останнього проставити в його паспорті відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номеру.

Рішенням Ленінського районного суду міста Харкова від 14 травня 2004 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 07 липня 2004 року, визнано незаконними дії начальника Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова та зобов'язано податковий орган здійснити запис у паспорті ОСОБА_1 про наявність в нього права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номеру, анулювавши раніше присвоєний ідентифікаційний номер.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення і постановити нове рішення про відмову ОСОБА_1 в задоволенні вимог.

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно зі ст. 67 Конституції України (254к/96-ВР) кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1 Закону України "Про державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів" (320/94-ВР) для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.

Разом з тим, механізм виконання вищенаведених відміток у паспортах громадян України діючим законодавством не визначений. Але відсутність такого механізму не може бути підставою для невиконання вимог діючого законодавства.

Крім того, згідно зі ст. 5 вищезазначеного закону зміни та уточнення щодо даних, занесених до Державного реєстру під час реєстрації, вносяться державними податковими інспекціями.

За таких обставин, суди дійшли правильного висновку, що  ОСОБА_1 має право виконувати конституційний обов'язок щодо сплати податків та інших обов'язкових платежів без ідентифікаційного номера за альтернативною формою обліку платників податку, і обгрунтовано зобов'язали податковий орган внести відповідний запис у паспорт  позивача.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що судові рішення у справі постановлені відповідно до вимог матеріального та процесуального права і підстави для їх зміни чи скасування відсутні.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів

УХВАЛИЛА :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова залишити без задоволення.

Рішення Ленінського районного суду міста Харкова від 14 травня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 07 липня 2004 року залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.