Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Бившевої Л.I., Костенка М.I., Нечитайла О.М., Шипуліної Т.М.

при секретарі Гончаренку Р.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції у Херсонській області

на постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 14.09.2005 р.

у справі № 11/156-0-05 господарського суду Херсонської області

за позовом відкритого акціонерного товариства "Новокаховський маслозавод"

до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції у Херсонській області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Херсонської області від 01.07.2005 р., залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 14.09.2005 р., позов задоволено: визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Новокаховської ОДПI від 22.02.2005 р. № 0000013500/0 про визначення ВАТ "Новокаховський маслозавод" податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1694700,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 1705746,00 грн., накладених на підставі підпунктів 17.1.3 та 17.1.6 пункту 17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) .

Судові рішення вмотивовані тим, що порушення позивачем Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1999 р. № 805 (805-99-п) , зафіксовані контролюючим органом в акті перевірки від 21.02.2005 р. № 703/23-1-00447633, не призвели до заниження позивачем податкових зобов'язань перед бюджетом та до несплати сільськогосподарським товаровиробникам дотацій за рахунок сум податку на додану вартість за продане позивачу молоко.

В касаційній скарзі Новокаховська ОДПI просить скасувати ухвалені по справі судові рішення та постановити нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій пункту 11.21 ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) , пунктів 9, 16 Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1999 р. № 805 (805-99-п) /далі за текстом - Порядок від 12.05.1999 р./.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для визначення ВАТ "Новокаховський маслозавод" податкового зобов'язання в сумі 1694700,00 грн. та застосування на підставі підпунктів 17.1.3, 17.1.6 пункту 17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) штрафних санкцій в сумі 1705746,00 грн. слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 22.02.2005 р. № 703/23-1-00447633, про порушення позивачем пункту 4.1 ст.4, пункту 11.21 ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) , пунктів 4, 5, 6, 7 Порядку від 12.05.1999р., в результаті чого занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість за січень-вересень 2004року на загальну суму 1694700,0 грн. Такими порушеннями згідно акту перевірки є:

- попередні розрахунки надходження і використання сум ПДВ, нарахованого на обсяги реалізації молока та молочної продукції, позивачем не складались та не погоджувались з управлінням агропромислового комплексу районної державної адміністрації;

- позивач щомісячно складав розрахунок нарахування суми дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продаж молока, надходження і використання сум ПДВ за формою попереднього розрахунку надходження та використання, який є кінцевим; відповідно до розрахунку визначався коефіцієнт розміру виплати дотацій у відсотках до податку на додану вартість на реалізовану продукцію;

- в порушення п. 4 Порядку під час приймання закупленого молока від особистих селянських господарств, які були єдиними постачальниками молока позивачу, не виписувались квитанції за формами ПК-2 і ПК-3а;

- відсутні відомості (загальні списки) на виплату дотацій та видаткові касові ордери сільськогосподарським товаровиробникам за продане позивачу молоко, чим порушено пункт 5 Порядку від 12.05.1999 р.;

- в обслуговуючих установах банків позивач не був відкрит рахунок для перерахування сум ПДВ, нарахованих на обсяги реалізованої готової продукції; суми дотацій на окремий рахунок не перераховував, у зв'язку з чим сума дотацій повинна бути відновлена на особовому рахунку;

- в порушення пункту 6 Порядку від 12.05.1999 р. позивач разом з окремою податковою декларацією за кожний звітний податковий період не подає на підтвердження сплати сум податку на дотації сільськогосподарським товаровиробникам перелік платіжних доручень на фактично зараховані на окремий рахунок кошти і виписку банку з окремого рахунка, так як окремий рахунок відсутній.

За висновком контролюючого органу неформування позивачем дотаційного фонду шляхом перерахування дотацій за січень - вересень 2004 року в сумі 1694700,00 грн. на окремий рахунок в банківській установі зобов'язувало позивача включити зазначену суму до податкових зобов'язань в загальній податковій декларації з податку на додану вартість та позбавляло права на пільгу, встановлену пунктом 11.21 ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) .

Відповідно до абзацу першого пункту 11.21 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) в редакції Закону України від 28.11.2003 р. № 1352-IУ (1352-15) до 1 січня 2005 року сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі.

Згідно підпункту "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо дані документальної перевірки свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Контролюючим органом не встановлено факт завищення сум дотацій, сплачених позивачем особистим селянським господарствам в січні - вересні 2004 року, за рахунок сум податку, які підлягали сплаті до бюджету, так само, як і не встановлено факт несплати дотацій в цей період часу в загальній сумі 1694700,00 грн. вказаним господарствам.

Без зазначених обставин вищенаведені порушення позивачем вимог Порядку від 12.05.1999 р. не свідчать про заниження ним сум податкових зобов'язань перед бюджетом, задекларованих в податкових деклараціях за січень - вересень 2004 року.

З огляду на це суди першої та апеляційної інстанцій обгрунтовано визнали відсутність законних підстав для донарахування позивачу податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 1694700,00 грн. та для застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 1705746,00 грн. При цьому суди попередніх інстанцій правильно застосували підпункт 17.1.6 пункту 17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" (2181-14) щодо підстав застосування до позивача згідно спірного податкового повідомлення-рішення штрафних санкцій за порушення пункту 4.2 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) , з врахуванням якого позивачу вказаним податковим повідомленням-рішенням донараховані податкові зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 22092,00 грн., яка позивачем не оспорюється.

Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги стосовно порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 220, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) ,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції у Херсонській області залишити без задоволення, постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 14.09.2005 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .