ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 червня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого: судді Харченка В.В.
Суддів: Васильченко Н.В.
Кравченко О.О.
Гончар Л.Я.
Чалого С.Я.
при секретарі: Деревенському I.I.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві справу за касаційною скаргою виконавчого комітету Ніжинської міської ради на рішення господарського суду Чернігівської області від 07 серпня 2003 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 19 квітня 2006 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій" до Ніжинської міської ради про визнання недійсним рішення , -
в с т а н о в и л а :
У серпні 2002 року товариство з обмеженою відповідальністю "Меркурій" звернулося до суду з позовом до Ніжинської міської ради про визнання недійсним рішення.
Рішенням господарського суду Чернігівської області від 07 серпня 2003 року, залишеним без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19 квітня 2006 року позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій" задоволено.
В касаційній скарзі виконавчий комітет Ніжинської міської ради просить скасувати ухвалені судові рішення та направити справу на новий судовий розгляд, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, пояснення осіб, що беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що позивач, який є правонаступником прав і обов'язків державного комунального торгівельного підприємства "Меркурій" (факт правонаступництва встановлений рішенням господарського суду Чернігівської області від 27 листопада 2001 року у справі № 10/549, яке набрало законної сили), є власником майна - цілісного майнового комплексу ДКТП "Меркурій", придбаного на підставі договору купівлі-продажу від 22 грудня 1995 року. Приймаючи спірне рішення, виконавчий комітет Ніжинської міської ради порушив права позивача як власника цілісного майнового комплексу.
Проте, з такими висновками судів повністю погодитись неможливо виходячи з наступного.
Судом першої інстанції допущено порушення процесуального права, а саме вимоги ст. 24 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) . Позов подано не до тієї сторони, яка повинна відповідати за позовом. З матеріалів справи вбачається, що предметом даного спору є рішення виконавчого комітету Ніжинської міської ради від 13 вересня 2001 року № 542. Позов пред'явлено до Ніжинської міської ради - неналежного відповідача.
Місцевий господарський суд не допустив заміну первісного відповідача, розглянувши справу за участю неналежної сторони.
Визнавши цей факт, Київський апеляційний господарський суд своєю ухвалою від 13 березня 2006 року залучив до участі у справі в якості відповідача виконавчий комітет Ніжинської міської ради.
Відповідно до ч.1 ст. 52 КАС України (2747-15) саме суд першої інстанції, встановивши, що адміністративний позов поданий не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного відповідача належним відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.
Після заміни сторони, залучення другого відповідача, відповідно до ч. 4 ст. 52 КАС України (2747-15) , розгляд адміністративної справи починається спочатку, оскільки розгляд справи для такої процедури був припинений. Iнакше кажучи, це означає. Що всі процесуальні дії, які були вчинені неналежними сторонами, не повинні мати юридичної сили для належних у справі сторін.
З протоколів судового засідання від 29 березня і 19 квітня 2006 року видно, що суд апеляційної інстанції розглянув справу в порушення ст. 52 КАС України (2747-15) лише з"ясувавши у сторін їх ставлення до ухваленого судом першої інстанції рішення.
Оскільки апеляційний господарський суд залучив до участі у справі у якості відповідача виконавчий комітет на стадії апеляційного розгляду справи, колегія суддів вважає, що суд порушив вимоги ст. 52 КАС України (2747-15) .
Згідно зі ст. 227 КАС України (2747-15) судові рішення обов'язково скасовуються з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права, свободи, інтереси та обов'язки осіб, які не були повідомлені про можливість вступити у справу.
Крім того, при вирішенні спору суди першої та апеляційної інстанцій не спростували у повній мірі твердження відповідачів про те, що у позивача відсутні правовстановлюючі документи на спірний майновий комплекс.
Судами не перевірені належним чином твердження відповідачів про те, що спірне майно являлось комунальною власністю.
За таких обставин, ухвалені судові рішення не можуть вважатися обгрунтованими і такими, що відповідають вимогам матеріального та процесуального права, вони підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 52, 220, 221, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу виконавчого комітету Ніжинської міської ради задовольнити, рішення господарського суду Чернігівської області від 07 серпня 2003 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 19 квітня 2006 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строки та у порядку визначеними ст.ст. 237 - 239 КАС України (2747-15) .
Судді (підписи)
З оригіналом згідно
Суддя Вищого адміністративного суду України Харченко В.В.