У Х В А Л А
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     17.04.2007
     К-7116/06
     Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
     Карася О.В. (головуючого),
     Брайка А.I. Голубєвої Г.К., Рибченка А.О., Федорова М.О.
     при секретарі: Міненко О.М.
     за участі представника відповідача Тишківського С.Л.
     розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну  скаргу
суб'єкта  підприємницької   діяльності   ОСОБА_1.   на   постанову
Житомирського апеляційного господарського суду від  03.03.2005  по
справі №12/299-04
     за позовом  Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1.
     до  Державної податкової інспекції у м. Вінниці
     про  визнання відсутності права на  перевірку  та  припинення
перевірки
                            ВСТАНОВИВ:
     Рішенням   Господарського   суду   Вінницької   області   від
11.11.2004 по справі №12/299-04 в задоволенні позову відмовлено.
     Судове рішення мотивовано тим, що заявлені  позивачем  вимоги
про  визнання  відсутності  права   на   перевірку,   зобов'язання
повернути отримані  документи  та  припинити  подальше  проведення
перевірки за своїм  змістом  не  відповідають  визначеним  законом
матеріально-правовим способам захисту порушеного права.
     Апеляційна інстанція  дане  рішення  скасувала  та  припинила
провадження  по  справі  з  підстав,  що  даний   спір   не   може
вирішуватись в господарських судах.
     Скаржник просить  скасувати  судові  рішення  посилаючись  на
незаконність таких та прийняти нове, яким позов задовольнити.
     Перевіривши доводи касаційної  скарги,  заперечення  на  неї,
пояснення  представника  відповідача,  рішення  судів  першої   та
апеляційної інстанції, колегія суддів вважає, що касаційна  скарга
підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:
     як встановлено  судами  попередніх  інстанцій  відповідно  до
плану проведення документальних перевірок на III квартал 2004 року
ДПI у м. Вінниці запланувало  документальну  перевірку  Приватного
підприємця ОСОБА_1.  на  виконання  якого  начальником  Управління
оподаткування фізичних ocі6 видано розпорядження від 21.06.2004  №
13 про забезпечення проведення документальних  перевірок  в  липні
2004 року, в тому числі Приватного підприємця ОСОБА_1.
     29.06.2004  ПП  ОСОБА_1.  надіслано   рекомендованим   листом
повідомлення від 25.06.2004 № 4616 про запрошення його до ДПI у м.
Вінниці  на  05.07.2004  з   питання   проведення   документальної
перевірки, однак це повідомлення ОСОБА_1. не було вручено  з  вини
працівників відділення зв'язку, а повернено до ДПI  у  м.  Вінниці
02.07.2004, що підтверджується довідкою Вінницького  поштамту  від
21.10.2004 НОМЕР_1.
     15.07.2004 виконуючим обов'язків начальника ДПI у м.  Вінниці
було видано посвідчення за номерами 1339  і  1340  для  проведення
перевірки ПП ОСОБА_1. з 15.07.2004  тривалістю  15  робочих  днів,
строк проведення перевірки продовжено ще на 15 робочих днів.
     14.07.2004 ПП ОСОБА_1. надав старшому державному  податковому
ревізору ДПА у Вінницькій  області  Коваленко  В.Л.  документи  на
перевірку, про що складений відповідний опис.
     Зазначені обставини свідчать про те, що перевірка ПП ОСОБА_1.
уже почалася.
     Позов про визнання  відсутнім  у  ДПI  м.  Вінниці  права  на
проведення   планової   документальної   перевірки,   зобов'язання
відповідача повернути отримані  документи  фінансово-господарської
діяльності   та   припинення   подальшого   проведення   перевірки
мотивовані посиланням на частину 2 статті 20 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
        
та  статтю  2  Указу  Президента  України  "Про  деякі  заходи   з
дерегулювання підприємницької діяльності"  ( 817/98 ) (817/98)
          ,  оскільки
позивачу за десять календарних днів  до  дня  проведення  планової
перевірки не надіслано письмове повідомлення із  зазначенням  дати
її проведення.
     Відмовляючи в позові суд першої інстанції пославсь на те,  що
право органів  державної  податкової  служби  проводити  перевірки
суб'єктів  підприємницької  діяльності  з   питань   оподаткування
встановлено Законом  України  "Про  державну  податкову  службу  в
Україні" ( 509-12 ) (509-12)
        , а також на те, що відповідно до ч. 2  ст.  20
Господарського   кодексу   України   ( 436-15 ) (436-15)
        ,   якою    позивач
обгрунтовує  позовні  вимоги,  встановлено,  що   кожний   суб'єкт
господарювання та споживач  має  право  на  захист  своїх  прав  і
законних  інтересів  шляхом,  зокрема,  визнання   наявності   або
відсутності  у  нього  прав.  Порядок   захисту   прав   суб'єктів
господарювання та споживачів  визначається  цим  Кодексом,  іншими
законами (ч. 2 ст. 20 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
        ).
     Суд касаційної інстанції погоджується з обгрунтуванням  та  з
висновком суду першої інстанції  про  те,  що  позивачем  заявлені
вимоги, які за своїм змістом не  відповідають  визначеним  законом
матеріально-правовим способам захисту порушеного права, тому  дане
рішення має залишитись в силі, а постанова  апеляційної  інстанції
скасуванню.
     Враховуючи вищезазначене та керуючись ст. ст. 160, 220,  221,
223,  226,  230  Кодексу  адміністративного  судочинства   України
( 2747-15 ) (2747-15)
        , суд, -
                             УХВАЛИВ:
     Касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1.
задовольнити частково.
     Постанову Житомирського апеляційного господарського суду  від
03.03.2005 по справі № 12/299-04 скасувати.
     Рішення Господарського суду Вінницької області від 11.11.2004
по справі № 12/299-04 залишити в силі.
     Ухвала  набирає  законної  сили  з  моменту  проголошення   і
оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та  в  порядку,
визначеними ст. ст. 237-239 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
        .
     Головуючий  О.В. Карась
     Судді  А.I. Брайко
     Г.К. Голубєва
     А.О. Рибченко
     М.О. Федоров