К-2026/06 Про перерахунок пенсії, як працівнику льотного складу цивільної авіації - Текст документа

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська про перерахунок пенсії, за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська на рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 16 червня 2003 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 31 серпня 2004 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2004 року ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м. Луганська з позовом до УПФ України в Жовтневому районі м. Луганська про перерахунок пенсії.

Свої вимоги мотивував тим, що йому як особі льотного екіпажу повітряних суден цивільної авіації 02.07.1990 р. була призначена пенсія за вислугу років. 01.12.2003 р. він звернувся до УПФ з заявою про перерахунок пенсії відповідно до Закону України від 17.11.1999 р. "Про внесення змін в деякі закони України" (1222-14) , але йому було відмовлено. Вважав зазначені дії неправомірними та просив суд зобов'язати УПФ України в Жовтневому районі м. Луганська зробити перерахунок пенсії.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Луганська від 16 червня 2003 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 31 серпня 2004, позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з УПФ України в Жовтневому районі м. Луганська на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування шкоди, завданої недоплатою пенсії за період з 01.12.2003 р. по 01.06.2004 р. - 2397,52 грн.. Зобов'язано УПФ України в Жовтневому районі м. Луганська проводити виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.06.2004 р. в розмірі 631,52 грн.

У касаційній скарзі на рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 16 червня 2003 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 31 серпня 2004 року УПФ України в Жовтневому районі м. Луганська ставить питання про скасування судових рішень в зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права та направлення справи на новий судовий розгляд.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов, суди виходили з того, що УПФ України в Жовтневому районі м. Луганська неправомірно відмовило ОСОБА_1 у перерахунку пенсії.

Однак з такими висновками судів погодитись не можна, оскільки вони грунтуються на неправильно застосованих нормах матеріального права.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працював в Луганському науковому авіаційному центрі ДТСААФ з 25.02.1977 р. по 30.06.1990 р. на посаді льотчика-інструктора на реактивних літаках, був членом екіпажу повітряного судна. З 02.07.1990 р. йому, як працівнику льотного складу цивільної авіації, була призначена пенсія за вислугу років.

За змістом частини 3 статті 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) , у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких Законів України" (1222-14) від 17 листопада 1999 року, працівникам льотно-випробного складу та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам, бортінженерам, бортмеханікам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам) і бортоператорам, які виконують спеціальні роботи в польотах, пенсії обчислюються з середньомісячного заробітку за роботу, що дає право на пенсію за вислугу років (частина перша статті 64 та статті 65, 66, 69), одержуваного перед її припиненням, і призначаються в розмірах, передбачених частинами першою - третьою, шостою статті 19 та статтею 21 цього Закону для пенсій за віком, і не можуть перевищувати 85 процентів заробітку для працівників льотно-випробного складу та 75 процентів заробітку для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах. При цьому розмір пенсії для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах, не може перевищувати дві з половиною величини середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України, за календарний рік, що передує місяцю, з якого призначається пенсія.

Зазначеним Законом передбачено, що дія ст. 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) в новій редакції поширюється на працівників з числа осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації і бортоператорів, які виконували спеціальні роботи в польотах, які вийшли на пенсію до набрання чинності цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач працював в Луганському авіаціному центрі ДТСААФ з 25.02.1977 р. по 30.06.1990 р. на посаді льотчика-інструктора на реактивних літаках був членом екіпажу повітряного судна. Відповідно до листа державного департаменту Авіаційного транспорту від 02.10.2003р. №183-298 літаки Л-29, Міг-17 не допускались до польотів в цивільній авіації України та бувшого СРСР та 15.07.1995 р. були виключені з державного реєстру цивільних повітряних суден України.

Відповідно до підпункту "в" пункту 7 Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно - випробного складу цивільної авіації затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 21 липня 1992 року № 418 (418-92-п) (у редакції станом на лютий місяць 2001 року), під час підвищення пенсій відповідно до рішень Уряду України середньомісячний заробіток, з якого призначається (перераховується) пенсія відповідно до підпунктів "а" і "б" цього пункту, збільшується на коефіцієнт зростання середньої плати працівників народного господарства за місяць, що передує місяцю, з якого перераховується пенсія, порівняно з середньою заробітною платою працівників народного господарства, яка враховувалась під час призначення (перерахунку) пенсії.

Це означає, що положення зазначеного підпункту застосовуються лише у разі, коли рішення про підвищення пенсії приймає Уряд України.

28 березня 2002 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №374 (374-2002-п) "Про підвищення розмірів пенсій, призначених відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а також пенсій призначених відповідно до інших законів України, які раніше не підвищувались". Дія цієї постанови поширюється на пенсії, призначені працівникам льотно - випробного складу суден цивільної авіації відповідно до ч. 3 ст. 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) , і передбачає збільшення пенсій з 1 квітня 2002 року непрацюючим пенсіонерам на 12 відсотків.

Iнших рішень Уряду України, після внесення 17 листопада 1999 року змін до ст.53 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) , про підвищення розміру пенсії працівникам льотного складу цивільної авіації не приймалось.

Враховуючи наведене, відповідач обгрунтовано відмовив позивачеві в перерахунку пенсії.

Зважаючи на те, що обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, то, за правилами ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , оскаржувані рішення підлягають скасуванню з постановленням нового, про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 222, 223, 229, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду в Жовтневому районі м. Луганська задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 16 червня 2003 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 31 серпня 2004 року скасувати та постановити нове.

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська про перерахунок пенсії.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судові рішення Вищого адміністративного суду України, які ухвалені в порядку касаційного провадження, можуть бути оскарженими до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду України.