ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

                              УХВАЛА

                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ

     17 квітня 2007 року м. Київ

     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   у
складі:

     головуючого Співака В.I.

     суддів Білуги С. В.

     Гаманка О.I.

     Загороднього А. Ф.

     Заїки М.М.

     при секретарі Мудрицькій Ю. В.,

     розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу
ОСОБА_1  на  постанову  Свердловського  міського  суду  Луганської
області від 22  грудня  2005  року  та  ухвалу  апеляційного  суду
Луганської області від 15 березня 2006 року у справі за її позовом
до управління Пенсійного  фонду  України  в  м.  Свердловську  про
призначення пенсії, -

                        в с т а н о в и л а:

     У листопаді 2005 року ОСОБА_1 звернулася до суду  із  позовом
до управління Пенсійного  фонду  України  в  м.  Свердловську  про
призначення пенсії.

     Постановою Свердловського міського  суду  Луганської  області
від 22 грудня 2005 року, залишеною без змін  ухвалою  апеляційного
суду Луганської області від 15 березня 2006  року,  в  задоволенні
позову відмовлено.

     У  касаційній  скарзі  ОСОБА_1  просить  скасувати  постанову
Свердловського міського суду Луганської області від 22 грудня 2005
року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 15 березня
2006 року, посилаючись  на  порушення  судами  норм  матеріального
права, та постановити нове рішення, яким задовольнити її позов.

     Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги, рішення
судів   першої   та   апеляційної   інстанцій   щодо   правильного
застосування норм матеріального та процесуального  права,  вважає,
що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

     Судами  першої  та  апеляційної  інстанцій  встановлено,   що
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, в якому  зазначала,  що  13
січня 2005 року  помер  її  чоловік,  з  яким  вона  перебувала  в
зареєстрованому шлюбі та проживала  однією  сім'єю  по  день  його
смерті. На час його смерті вона не працювала, знаходилась на  його
утриманні та стояла  на  обліку  в  центрі  зайнятості  населення.
Зазначала, що відповідач  відмовляє  їй  в  призначенні  пенсії  в
зв'язку з втратою годувальника  та  просила  постановити  рішення,
яким зобов'язати відповідача призначити їй пенсію.

     Суди першої та апеляційної інстанцій правильно  послались  на
частину  1  статті  36  Закону  України  "Про  загальнообов'язкове
державне пенсійне страхування"  ( 1058-15 ) (1058-15)
        ,  відповідно  до  якої
пенсія   у   зв'язку   з   втратою   годувальника    призначається
непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника,  які  були  на
його  утриманні,  за  наявності  у  годувальника  на  день  смерті
страхового стажу.

     Статтею 26 вищезазначеного  Закону  визначаються  особи,  які
відносяться  до  непрацездатних  осіб.   Судами   вірно   зроблено
висновок, що ОСОБА_1 до  цих  осіб  не  відноситься,  оскільки  не
досягла 55-річного віку, не є інвалідом, не  зайнята  доглядом  за
дитиною померлого.

     Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу  адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
         суд касаційної інстанції перевіряє
правильність застосування судами першої та  апеляційної  інстанцій
норм  матеріального  та  процесуального  права,  правової   оцінки
обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати  та
визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в  судовому
рішенні, та вирішувати питання про достовірність  того  чи  іншого
доказу.

     На підставі викладеного, колегія суддів вважає,  що  порушень
судами першої  та  апеляційної  інстанцій  норм  матеріального  та
процесуального  права  при  вирішенні  цієї  справи  не  допущено.
Правова оцінка обставин у справі  дана  вірно,  а  тому  касаційну
скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

     Керуючись  статтями  220,  222,   224,   230,   231   Кодексу
адміністративного   судочинства   України   ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,   колегія
суддів -

     у х в а л и л а:

     Касаційну  скаргу  ОСОБА_1  залишити   без   задоволення,   а
постанову Свердловського міського суду Луганської області  від  22
грудня 2005 року та ухвалу апеляційного  суду  Луганської  області
від 15 березня 2006 року у справі  за  її  позовом  до  управління
Пенсійного  фонду  України  в  м.  Свердловську  про   призначення
пенсії - без змін.

     Ухвала оскарженню не підлягає.

     Головуючий Співак В. I.

     Судді Білуга С. В.

     Гаманко О. I.

     Загородній А. Ф.

     Заїка М. М.

     З оригіналом згідно суддя  Гаманко О. I.