ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 квітня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
головуючого: судді Фадеєвої Н.М.
суддів: Бим М.Є., Гордійчук М.П., Леонтович К.Г., Чалого С.Я.
при секретарі: Біла-Грошко О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Фонду комунального майна Севастопольської міської ради на рішення
господарського суду міста Києва від 25 травня 2005 року та ухвалу
Київського апеляційного господарського суду від 02 вересня 2005
року у справі за позовом приватного підприємства "Агентство
нерухомості "Астерія" до Севастопольської міської ради та Фонду
комунального майна Севастопольської міської ради, третя особа -
Державне комунальне підприємство "Аррикон", про визнання частково
недійсним рішення та зобов'язання прийняти рішення,
ВСТАНОВИЛА:
ПП "АН "Астерія" звернулося до суду з позовом до
Севастопольської міської ради та Фонду комунального майна
Севастопольської міської ради про визнання недійсним рішення
Севастопольської міської ради №637 від 04.03.2003р. про включення
в перелік обєктів комунальної власності, що підлягають
приватизації шляхом продажу по викупу на аукціоні, споруд
колишнього військового містечка, розташованих за адресою: м.
Севастополь, вул. 7-го Ноября, в частині способу приватизації -
аукціону, та про спонукання відповідачів прийняти рішення про
приватизацію приміщень, що знаходяться на території колишнього
військового містечка Б-14 (№7 - склад-лабораторія, №8 - столярна
майстерня, №47 - теплиця), які орендує позивач, шляхом продажу
через викуп.
Позивач свої вимоги мотивував тим, що він є орендарем
вищеназваних споруд і ним подавалася заява про приватизацію
орендованого майна до Фонду комунального майна Севастопольської
міської ради, яким в порушення вимог ст. 7 Закону України "Про
приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)"
( 2171-12 ) (2171-12)
не було прийнято відповідне рішення. Також позивач
свої вимоги мотивував тим, що ним за рахунок власних коштів за
згодою орендодавця було здійснено покращення орендованого майна на
суму, яка перевищує 25% залишкової вартості орендованих приміщень,
тому на думку позивача він набув право на приватизацію
орендованого майна шляхом викупу.
Рішенням господарського суду м. Києва від 25 травня 2005
року, залишеного без змін ухвалою Київського апеляційного
господарського суду від 02 вересня 2005 року, позов задоволено
повністю.
В касаційній скарзі Фонд комунального майна Севастопольської
міської ради просить скасувати вищезазначені судові рішення та
прийняти нове рішення, яким відмовити в позові, посилаючись на
порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права та
неповне з'ясування ними обставин у справі.
Згідно ст.220 Кодексу адміністративного судочинства України
суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування
судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та
процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може
досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними
обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та
вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування
судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і
процесуального права, правової оцінки обставин у справі,
обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до
висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з
наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
органи держаної влади та органи місцевого самоврядування, їх
посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах
повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами
України.
Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його
вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом
компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою
визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям
відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів
підприємства чи організації - позивача у справі.
Статтею 3 Закону України "Про приватизацію невеликих
державних підприємств (малу приватизацію)" ( 2171-12 ) (2171-12)
встановлено, що приватизація об'єктів
малої приватизації здійснюється шляхом: викупу; продажу на
аукціоні, за конкурсом.
Законом України від 18.05.2000р.№1723 ( 1723-14 ) (1723-14)
затверджено
Державну програму приватизації, пунктом 51 якої передбачено, що у
разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного
майна (будівлі, споруди, приміщення) орендар одержує право на
викуп цього майна, якщо орендарем за згодою орендодавця здійснено
за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке
неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому
шкоди, вартістю не менш як 25 відсотків залишкової (відновної за
вирахуванням зносу) вартості майна (будівлі, споруди, приміщення).
Оцінка вартості об'єкта приватизації у цьому разі здійснюється із
застосуванням експертної оцінки. Таке ж право одержує орендар у
разі прийняття рішення про приватизацію відповідно до
законодавства України.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом,
спірні об'єкти нерухомого майна перебувають у комунальній
власності територіальної громади м. Севастополя. На підставі
рішення Севастопольської міської комісії з оренди комунального
майна від 26.12.2001р. № 13, наказу № 517 від 26.12.2001р., з
дотриманням Закону України "Про оренду державного та комунального
майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
між третьою особою-ДКП "Аррикон" та
позивачем-ПП "АН "Астерія" 05.03.2002 року було укладено договір
оренди приміщень, розташованих на території колишнього військового
містечка Б-14 (№ 7 -склад-лабораторія; № 8 - столярна майстерня; №
47 - теплиця), загальною площею 531 кв.м. за адресою м.
Севастополь, Балаклава, вул. 7-го Ноября, зі строком дії
договору - до 26.12.2004р. Орендоване майно було передано орендарю
05.03.2002р. згідно з актом приймання-передачі орендованого майна.
Згідно протоколу від 20.02.2003р. узгодження змін до договору
оренди № 96 від 05.03.2002 р. - вартість об'єкта оренди відповідно
до акта оцінки від 31.01.2003р. складає 42075,00 грн.
Пункт 5.2 вищеназваного договору оренди № 96 від 05.03.2002
передбачав право орендаря за згодою орендодавця проводити
реконструкцію, розширення, технічне переобладнання орендованого
майна.
Згода на проведення орендатором робіт з поліпшення
орендованого майна була надана ПП "АН "Астерія" наказом начальника
управління з питань майна комунальної власності № 432 від
03.09.2003 "Про узгодження проведення капітального ремонту
нежилого приміщення по вул. 7-го Ноября, 3" за рахунок власних
коштів ПП "АН "Астерія" відповідно наданого кошторису, орендатору
доручалося замовити проектно-кошторисну документацію на проведення
капітального ремонту.
Згідно висновку незалежного оцінювача - ПП "Тарки-Тау"
(сертифікат № 720/02 від 17.06.2002) станом на 31.10.2004
орендатором, тобто позивачем, за згодою орендодавця дійсно було
виконано ремонтно-будівельні роботи будов складу-лабораторії,
столярної майстерні, теплиці, розташованих по вул. 7-го Ноября в
м. Севастополі (Балаклава), які є невід'ємним поліпшенням
орендованого майна, вартість якого на дату оцінки з урахуванням
фізичного зносу становить 16497 грн., без ПДВ.
Відповідно до аудиторського висновку незалежної аудиторської
фірми "Лекс-Сервіс, ЛТД" від 15.10.2004 ремонт орендованого
нежилого приміщення, розташованого у м. Севастополі по вул. 7-го
Ноября, 3, було проведено ПП "АН "Астерія" в період з 01.01.2004р.
по 01.10.2004р. за рахунок власних коштів.
З урахуванням вищевикладеного начальником управління з питань
майна комунальної власності Севастопольської міської державної
адміністрації було прийнято наказ від 14.12.2004р. № 832 "Про
узгодження об'єму невідокремлюваних поліпшень нежитлових приміщень
по вул. 7 Ноября", яким узгоджено об'єм невідокремлюваних
поліпшень в сумі 16497 грн. (без ПДВ) в тому числі: будівлі
складу-лабораторії - 6333 грн., будівлі столярної майстерні -8863
грн., будівлі теплиці - 1301 грн., проведених орендарем - ПП "АН
"Астерія" у нежитлових приміщеннях по вул. 7 Ноября в
м.Севастополі за рахунок власних коштів.
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про місцеве
самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
рішення щодо відчуження
відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих
програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної
власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності,
порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності
приймається виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної,
міської ради.
Додатком № 4 до Програми оптимізації структури комунального
майна та підвищення ефективності його використання на 2003-2006
роки в місті Севастополі (затверджено рішенням VIII сесії
Севастопольської міської ради XXIV скликання від 04.03.2003 № 637
"Про програму оптимізації структури комунального майна та
підвищення ефективності його використання на 2003-2006 роки в
місті Севастополі") визначено перелік об'єктів комунальної
власності (в тому числі нежитлових будівель, приміщень та споруд,
які знаходяться в оренді), що підлягають приватизації шляхом
викупу, продажу на аукціоні, за конкурсом, згідно з яким
приміщення, що перебувають в оренді ПП "АН "Астерія" відповідно до
договору №96 від 26.12.2004р., вирішено приватизувати шляхом
продажу на аукціоні.
Відповідно до Додатку №4 до Програми оптимізації структури
комунального майна та підвищення ефективності його використання на
2003-2006 роки в місті Севастополі, в редакції зі змінами
внесеними рішенням XVII сесії Севастопольської міської ради XXIV
скликання № 2979 від 06.04.2005р., будівлі, що перебувають у
оренді ПП "АН "Астерія" та підлягають приватизації шляхом продажу
на аукціоні, визначені як окремі будівлі за адресою вул. 7-го
Ноября, № 5-А, № 5-В, № 5-Б.
Однак, визначаючи спосіб приватизації вищеназваних спірних
будівель Севастопольською міською радою не було взято до уваги, що
ос4кільки позивачем під час дії договору оренди зі згоди
орендодавця були проведені істотні поліпшення орендованого майна
за рахунок власних коштів, тому позивач на підставі Закону України
"Про Державну програму приватизації" ( 1723-14 ) (1723-14)
одержав право на
викуп орендованого ним майна. Також міською радою не було взято до
уваги ту обставину, що 14.12.2004р ПП "АН "Астерія" зверталося до
Фонду комунального майна Севастопольської міської ради з заявою
про приватизацію орендованого майна шляхом викупу, тобто що
зазначена заява була подана позивачем до закінчення строку дії
договору оренди.
Судами попередніх інстанцій зроблено вірний висновок про те,
що право на викуп орендованого майна не було втрачено позивачем у
зв'язку з закінченням строку оренди, оскільки останній звернувся
до відповідача з відповідною заявою до закінчення строку дії
договору оренди, а невід'ємні поліпшення були проведені ним на
підставі згоди орендодавця та становлять більш як 25% вартості
орендованого майна, що не заперечується відповідачами.
Також вірним є висновок судів попередніх інстанцій стосовно
того, що рішення Севастопольської міської ради № 637 від
04.03.2003 в частині визначення способу приватизації на аукціоні
будівель колишнього військового містечка, які орендує ПП "АН
"Астерія", не відповідає вимогам чинного законодавства, порушує
права позивача на приватизацію орендованих будівель шляхом їх
викупу, а отже вірним є висновок суду про те, що дане рішення
міської ради підлягає визнанню недійсним.
Твердження щодо відсутності повноважень суду визначати спосіб
приватизації не відповідає чинному законодавству, оскільки по суті
даного спору суд не визначає спосіб приватизації, а зобов'язує
відповідача діяти в межах та спосіб, визначені чинним
законодавством.
Крім того, оскільки позивачем вчинені передбачені
законодавством дії для отримання права на приватизацію
орендованого майна шляхом продажу по викупу, здійснені невід'ємні
поліпшення орендованого майна на підставі згоди орендодавця у
розмірі більш як 25% вартості орендованого майна, позивач у період
дії договору оренди звернувся із заявою про приватизацію, судова
колегія вважає правомірними вимоги позивача щодо спонукання
відповідачів прийняти рішення про приватизацію приміщень,
розташованих на території колишнього військового містечка Б-14 (№
7 - склад-лабораторія; № 8 - столярна майстерня; № 47 - теплиця),
що розташовані за адресою: м. Севастополь, вул. 7-го Ноября,
шляхом продажу по викупу.
Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що судами
першої та апеляційної інстанцій не було допущено порушень норм
матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень
чи вчиненні процесуальних дій, дано правильну правову оцінку
обставинам справи, а тому на підставі ч.1 ст. 224 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
касаційну скаргу
слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 220, 223, 224, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів, -
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу Фонду комунального майна Севастопольської
міської ради залишити без задоволення, а рішення господарського
суду міста Києва від 25 травня 2005 року та ухвалу Київського
апеляційного господарського суду від 02 вересня 2005 року - без
змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає, крім із випадків, у строки та порядку,
визначених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Судді