У Х В А Л А
                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
 
     17.04.2007
                                                        № 5-171/06
     Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
     Карася О.В.  (головуючого),  Брайка  А.I.,   Голубєвої  Г.К., 
Рибченка А.О.,  Федорова М.О.
     при секретарі: Міненко О.М.
     за участі представників:
     позивача Медведєвої А.А., Шульгата В.В.
     відповідача Краснікової Ю.О., Кагарлик Л.П.
     розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну  скаргу
Західно - Донбаської об'єднаної державної податкової  інспекції  в
Дніпропетровській   області   на   постанову    Дніпропетровського
апеляційного господарського суду від 22.02.2005 по справі № 27/166
     за  позовом   Спільного  підприємства   у   формі   Закритого
акціонерного товариства "Софрахім"
     до  Західно  -  Донбаської  об'єднаної  державної  податкової
інспекції в Дніпропетровській області
     про  визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
                            ВСТАНОВИВ:
     Заявлено позовні вимоги про  визнання  недійсним  податкового
повідомлення-рішення  від  21.07.2004  №0005432342/0   в   частині
визначення податкового зобов'язання з  ПДВ  в  розмірі  12  099,99
гривень, основний платіж - 8 066,66  грн.;  штрафні  санкції  -  4
033,33 грн.
     Рішенням Господарського суду  Дніпропетровської  області  від
09.11.2004 по справі № 27/166 - в позові відмовлено.
     Постановою  Дніпропетровського  апеляційного   господарського
суду від 22.02.2005 по справі  №  27/166  -  рішення  суду  першої
інстанції скасовано. Позов задоволено.
     Визнано   недійсним   податкове   повідомлення-рішення    від
21.07.2004  №0005432342/0   в   частині   визначення   податкового
зобов'язання з ПДВ в розмірі 12 099,99 гривень, основний платіж  -
8 066,66 грн.; штрафні санкції - 4  033,33  грн.,  залишивши  суму
податкового зобов'язання в остаточній частині в розмірі  2  518,65
грн.: основний платіж - 1 679,1 грн.;  штрафні  санкції  -  839,55
грн.
     Стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати.
     Не погоджуючись із судовими  рішеннями,  Відповідач  (далі  -
ОДПI) подав касаційну скаргу, обгрунтовуючи її пп.  7.2.1,  7.2.3,
7.2.6 п. 7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від
03.04.1997 № 168 "Про податок на  додану  вартість"  ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
        
(зі змінами та доповненнями), норми якого  визначають  обов'язкові
реквізити податкової накладної, пославшись  на  те,  що  вирішуючи
спір, судова  колегія  керується  не  нормами  правових  актів,  а
листами   ДПА   України   від   30.06.2000   №   9070/7/16-1220-26
( v9070225-00 ) (v9070225-00)
           та   від    15.08.2003    №    7068/6/15-2317-22
( v7068225-03 ) (v7068225-03)
         .
     Скаржник   зазначив,   що    вищевказані    порушення    норм
матеріального права призвели до неправомірного скасування  рішення
господарського суду Дніпропетровської  області  і  враховуючи  все
зазначене   в   скарзі   ОДПI    просить    скасувати    постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.02.2005
по справі № 27/166 та залишити  без  змін  рішення  Господарського
суду Дніпропетровської області від 09.11.2004.
     Позивач (далі -  ЗАТ)  заперечення  на  касаційну  скаргу  не
надав.
     Досліджуючи позовні  вимоги,  судами  першої  та  апеляційної
інстанції встановлені фактичні обставини справи про  те,  що  ОДПI
проведено  перевірку  позивача  та  на  підставі  Акту   перевірки
винесено    податкове    повідомлення-рішення    від    21.07.2004
№0005432342/0, яким визначено податкове  зобов'язання  з  ПДВ,  за
віднесення сум ПДВ, не підтверджених податковими накладними.
     Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що
згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону  України  "Про  податок  на
додану вартість"  ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
          позивач  мав  право  віднести  до
податкового кредиту  звітного  періоду  суми  податків,  сплачених
(нарахованих) платником податку у звітному періоді  у  зв'язку  із
придбанням товарів, вартість яких відноситься  до  складу  валових
витрат виробництва. Однак в порушення  пп.  7.2.1  п.  7.2  ст.  7
Закону України "Про  податок  на  додану  вартість"  ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
        
податкові  накладні,  виписані  ТОВ  "Армпромсервіс"  не   містять
належних  опису  (номенклатури)  товарів  (робіт,  послуг)  та  їх
кількості (обсяг, об'єм).
     Тому за наявності  порушень  порядку  виписування  податкових
накладних продавцями позивач не скористався наданим  цьому  правом
на звернення до податкового органу з відповідною заявою згідно пп.
7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
        .
     При  прийнятті  постанови,  суд  апеляційної  інстанції,   не
підтримав позицію суду  першої  інстанції,  зазначивши,  що  графи
податкових накладних заповненні цілком. А повну назву товару, опис
номенклатуру, вагу, обсяг та інші дані у вказану  графу  неможливо
вписати за відсутністю достатнього місця.  Тому  позивач  скоротив
назви та номенклатуру, вказавши договори та дату
     Відповідно  суд  апеляційної  інстанції   встановив,   що   в
податкових  накладних  заповнені  в   повному   обсязі   необхідні
реквизити  вказані  в  повній  мірі.  I  таким  чином  прийшов  до
висновку, що суд першої інстанції прийшов до помилкового  висновку
про відсутність необхідних реквізитів.
     Перевіривши  правильність  застосування  судами   першої   та
апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального  права,
юридичної  оцінки  обставин  справи,  доводи  касаційної   скарги,
пояснення  представників  сторін,  колегія   суддів   вважає,   що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
     В силу пп. 7.2.1. п. 7.2 ст. 7 Закону України від  03.04.1997
№ 168 "Про податок на додану  вартість"  ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
          -  платник
податку зобов'язаний надати покупцю  податкову  накладну,  що  має
містити зазначені окремими рядками:
     а) порядковий номер податкової накладної;
     б) дату виписування податкової накладної;
     в)  повну  або  скорочену  назву,   зазначену   у   статутних
документах юридичної особи  або  прізвище,  ім'я  та  по  батькові
фізичної  особи,  зареєстрованої  як  платник  податку  на  додану
вартість;
     г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);
     д) місце розташування юридичної особи  або  місце  податкової
адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану
вартість;
     е)  опис  (номенклатуру)  товарів  (робіт,  послуг)   та   їх
кількість (обсяг, об'єм);
     є)  повну  або  скорочену  назву,   зазначену   у   статутних
документах отримувача;
     ж) ціну поставки без врахування податку;
     з) ставку податку та  відповідну  суму  податку  у  цифровому
значенні.
     и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті  з  урахуванням
податку.
     Господарський суд Дніпропетровської області вважає, що подані
позивачем   податкові   накладні   не   містять   належних   опису
(номенклатури) товарів робіт,  послуг)  та  їх  кількості  (обсяг,
об'єм). А  зазначені  в  накладних  слова:  "авансовий  платіж  за
договором"; "передоплата за запчастини"; "передоплата  за  цебра";
"передоплата відповідно до рахунка-фактури"; "відвантаження товару
за накладною"; "виконані  роботи";  "аванс  за  послуги"  -  судом
визнані неналежними.
     Суд апеляційної інстанції вважає, що зазначений висновок суду
(не містять належного опису (номенклатури) товарів (робіт, послуг)
і їх кількості (вага, обсяг)) -  не  заснований  на  нормі  Закону
України "Про  податок  на  додану  вартість"  ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
        ,  і  є
безпідставним, оскільки в  Законі  відсутнє  нормативно  визначене
поняття - належний опис (номенклатури) товарів (робіт, послуг).
     В  даному  випадку  необхідно  погодитись  із  позицією  суду
апеляційної інстанції, що графи заповненні цілком, а  повну  назву
товару, опис номенклатуру, вагу, обсяг  та  інші  дані  у  вказану
графу неможливо вписати за  відсутністю  достатнього  місця.  Тому
позивач скоротив описи, при цьому необхідні  реквизити  вказані  в
повній мірі.
     За таких  обставин,  суд  апеляційної  інстанції  прийшов  до
вірного  висновку,  що  ОДПI  неправомірно  відмовила  позивачу  в
зарахуванні сплачених грошових сум з ПДВ до податкового кредиту на
підставі наданих  податкових  накладних,  де  було  зазначено  всі
реквізити, що і дало покупцю права  на  включення  до  податкового
кредиту витрат зі сплати податку на додану  вартість  на  підставі
такої накладної. I таким чином  судом  законно  визнано  недійсним
податкове  повідомлення-рішення  від  21.07.2004  №0005432342/0  в
частині визначення податкового зобов'язання з  ПДВ  в  розмірі  12
099,99 гривень, основний платіж - 8 066,66 грн.; штрафні санкції -
4 033,33 грн.
     Грунтовне дослідження судом апеляційної  інстанції  фактичних
обставин справи  повністю  спростовує  доводи  Скаржника  стосовно
неправильного застосування норм  матеріального  права.  Відповідно
аналізуючи наведені норми Закону України "Про  податок  на  додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
        , встановлено, що суд апеляційної інстанції
правильно  дослідив  обставини  справи  та   виніс   постанову   з
дотриманням норм матеріального  і  процесуального  права,  яке  не
підлягає скасуванню.
     Враховуючи вищезазначене та керуючись ст. ст. 160, 220,  221,
223,  224,  230  Кодексу  адміністративного  судочинства   України
( 2747-15 ) (2747-15)
        , суд, -
                             УХВАЛИВ:
     Касаційну скаргу Західно -  Донбаської  об'єднаної  державної
податкової інспекції  в  Дніпропетровській  області  залишити  без
задоволення.
     Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 22.02.2005 по справі № 27/166 залишити без змін.
     Ухвала  набирає  законної  сили  з  моменту  проголошення   і
оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та  в  порядку,
визначеними ст. ст. 237-239 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
        .
     Головуючий  О.В. Карась
     Судді  А.I. Брайко
     Г.К. Голубєва
     А.О. Рибченко
     М.О. Федоров