ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
Головуючого Бившевої Л.I.,
суддів: Костенка М.I., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А., Шипуліної
Т.М.,
при секретарі Гончаренко Р.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова
на рішення господарського суду Харківської області від 24
травня 2005 року
та постанову Харківського апеляційного господарського суду
від 12 липня 2005 року
у справі № А-03/88-05
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної
особи ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції у Московському районі міста
Харкова
про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення, -
В С Т А Н О В И Л А :
У березні 2005 року СПД - ФО ОСОБА_1 звернувся до суду з
позовом до ДПI у Московському районі м. Харкова про визнання
недійсним податкового повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 25
лютого 2005 року.
Рішенням господарського суду Харківської області від 24
травня 2005 року позов задоволено частково.
Визнано недійсним податкове повідомлення - рішення ДПI у
Московському районі м. Харкова від 25 лютого 2005 року № НОМЕР_1
щодо застосування штрафу по РРО у розмірі 340, 00 грн.
Визнано недійсним податкове повідомлення - рішення ДПI у
Московському районі м. Харкова від 25 лютого 2005 року № НОМЕР_1 в
частині визначення податковими зобов'язаннями застосовані
фінансові санкції у розмірі 2 139, 50 грн.
В решті позову відмовлено.
Стягнуто з ДПI у Московському районі м. Харкова на користь
СПД - ФО ОСОБА_1 державне мито в сумі 42, 50 грн. та 59, 00 грн.
судових витрат.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
12 липня 2005 року рішення господарського суду Харківської області
від 24 травня 2005 року залишено без змін.
В касаційній скарзі ДПI у Московському районі м. Харкова,
посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального
права, просить скасувати рішення господарського суду Харківської
області від 24 травня 2005 року та постанову Харківського
апеляційного господарського суду від 12 липня 2005 року в частині
задоволення позовних вимог щодо визнання недійсним податкового
повідомлення - рішення про застосування штрафу в розмірі 340, 00
грн. за порушення Закону України "Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
, а в задоволенні позовних вимог в цій
частині відмовити.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про
дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що
відповідно до ч. 4 ст. 221 Кодексу адміністративного судочинства
( 2747-15 ) (2747-15)
не перешкоджає судовому розгляду справи.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про
дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що
відповідно до ч. 4 ст. 221 Кодексу адміністративного судочинства
( 2747-15 ) (2747-15)
не перешкоджає судовому розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи
касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами
першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та
процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія
суддів, враховуючи межі касаційної скарги, вважає, що касаційна
скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
ДПI у Комінтернівському районі м. Харкова провела перевірку
грального автомату, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, та
належить СПД - ФО ОСОБА_1, щодо контролю за здійсненням
розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового
обігу, за результатами якої складено акт б/н від 09 лютого 2005
року.
В акті перевірки зафіксовано, що позивач в порушення ст. 5
Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької
діяльності" ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
здійснював операції з надання послуг у
сфері грального бізнесу без використання торгового патенту та в
порушення п. 5 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
не використовував при здійсненні
розрахункових операцій розрахункову книжку та книги обліку
розрахункових операцій.
На підставі акту перевірки ДПI у Московському районі м.
Харкова прийняла податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1, яким
визначено податкове зобов'язання з штрафних (фінансових) санкцій
згідно з п. 3 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
та ст. 8 Закону України "Про патентування
деяких видів підприємницької діяльності" ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
в сумах 340,
00 грн. та 2 189, 50 грн. відповідно.
Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної
інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того,
що позивач в своїй діяльності використовує технічний пристрій,
який вводиться в дію монетами і дозволяє фізичній особі отримати
виграш у майновій формі, тобто дозволяє отримати виграш з
випадковою вірогідністю та за умови сплати грошима права на участь
в отриманні такого виграшу, а тому є гральним автоматом з майновим
виграшем в розумінні ст. 5 Закону України "Про патентування деяких
видів підприємницької діяльності" ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
. Посилаючись на те,
що здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу,
в тому числі використання грального автомату з грошовим або
майновим виграшем, суб'єктами підприємницької діяльності без
одержання торгового патенту відповідно до ст. 8 Закону України
"Про патентування деяких видів підприємницької діяльності"
( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
тягне за собою відповідальність у вигляді штрафу у
подвійному розмірі вартості торгового патенту за повний термін
діяльності суб'єктів підприємницької діяльності із зазначеним
порушенням, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність
застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 2 189, 50 грн.
за порушення ст. 5 Закону України "Про патентування деяких видів
підприємницької діяльності" ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
.
При цьому суди попередніх інстанцій в своїх рішеннях
посилались на неправомірність застосування до позивача штрафних
санкцій в сумі 340, 00 грн. за порушення п. 5 ст. 3 Закону України
"Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері
торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
,
мотивуючи це тим, що гральний автомат має специфіку використання,
що має вираз в тому, що особа (гравець) здійснює відповідні дії
самостійно, а саме: вкидає до автомату монету у національній
валюті України, отримує послугу, отримує виграш, що не
контролюється суб'єктом підприємницької діяльності, а тому
операції з надання послуг грального автомату не є розрахунковими в
розумінні ст. 2 Закону України "Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
, а ведення книги та заповнення книги
обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки є
неможливим.
Крім того, рішення судів мотивовані безпідставністю
визначення податковим зобов'язанням штрафних санкцій, передбачених
п. 3 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
та ст. 8 Закону України "Про патентування
деяких видів підприємницької діяльності" ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
, з
посиланням на те, що положення Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, зокрема, щодо
податкового боргу, податкових вимог, податкової застави, не
поширюється на штрафні санкції, передбачені вищезазначеними
Законами.
Колегія суддів, враховуючи межі касаційного перегляду,
погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій з огляду на
наступне.
Суди попередніх інстанцій встановили, що позивач використовує
автомат для торгівлі іграшками типу АТI з елементами гри, який в
розмінні Закону України "Про патентування деяких видів
підприємницької діяльності" ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
є гральним автоматом з
майновим виграшем. Виходячи із специфіки роботи грального
автомату, особа, яка його використовує, самостійно здійснює
відповідні послідовні дії (вкидає монету, грає, отримує виграш),
процес здійснення яких не контролюється суб'єктом підприємницької
діяльності, якому він належить. Таким чином, суди попередніх
інстанцій обгрунтовано посилались на неможливість використання
книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки через
специфіку самого грального автомату.
Крім того, п. 6 Додатку до Постанови Кабінету Міністрів "Про
терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік
розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із
застосуванням реєстраторів розрахункових операцій" від 07 лютого
2001 року № 121 ( 121-2001-п ) (121-2001-п)
(в редакції, яка діяла на момент
виникнення спірних правовідносин) встановлені терміни переведення
суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових
операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням
реєстраторів розрахункових операцій, зокрема, при використанні
гральних автоматів такий строк встановлений з 01 липня 2005 року.
Відповідно до абзацу другого п. 1 вищезгаданої Постанови до
настання зазначених термінів суб'єкти підприємницької діяльності
здійснюють розрахункові операції із застосуванням книг обліку
розрахункових операцій.
Статтею 8 Закону України "Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
визначено, що порядок ведення
розрахункових книжок і книг обліку розрахункових операцій
встановлюється Державною податковою адміністрацією України.
В той же час, Порядком реєстрації та ведення книг обліку
розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженим
наказом Державної податкової адміністрації України від 01 грудня
2000 року № 614 ( z0106-01 ) (z0106-01)
, не встановлено порядок реєстрації
розрахункових операцій гральних автоматів, які приймають, як плату
за участь у грі, монету у національній валюті України, що
унеможливлює законне використання розрахункових книжок і книг
обліку розрахункових операцій.
Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли обгрунтованого
висновку про безпідставність застосування до позивача штрафних
санкцій в сумі 340, 00 грн. на підставі п. 3 ст. 17 "Про
застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг".
Відповідно до ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції залишає
касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін,
якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили
порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні
судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПI у Московському
районі м. Харкова підлягає залишенню без задоволення, а рішення
господарського суду Харківської області від 24 травня 2005 року та
постанова Харківського апеляційного господарського суду від 12
липня 2005 року підлягають залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 220, 221, 223, ч. 1 ст. 224, ст.
ст. 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Московському районі міста Харкова залишити без задоволення, а
рішення господарського суду Харківської області від 24 травня 2005
року та постанову Харківського апеляційного господарського суду
від 12 липня 2005 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може
бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими
обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Головуючий: (підпис) Л.I. Бившева
Судді: (підпис) М.I. Костенко
(підпис) Н.Є. Маринчак
(підпис) Є.А. Усенко
(підпис) Т.М. Шипуліна
З оригіналом згідно
Суддя Л.I. Бившева