ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" квітня 2007 року м. Київ
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.,
Суддів: Бившева Л.I., Костенко М.I., Усенко Є.А., Шипуліна
Т.М.,
при секретарі: Сорокіній Л.В.
за участю представників:
позивача: Гінтер К.Ф.
відповідача: Гребневої О.В.
розглянувши касаційну скаргу Малого приватного підприємства
"Фірма "Техком"
на рішення господарського суду м. Севастополя від 01 липня
2005 року та постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 03 серпня 2005 року
у справі № 20-4/154-3/259-12/077
за позовом ДПА у м. Севастополі
до МПП "Фірма "Техком", ПП "УкрАзовДон"
про визнання угоди недійсною, -
в с т а н о в и в:
У травні 2003 року позивач звернувся до господарського суду
м.Севастополя з позовом про визнання недійсною угоди №33 від
18.03.2002 року між МПП "Фірма "Техком" та ПП "УкрАзовДон".
Рішенням господарського суду м.Севастополя від 01 липня 2005
року, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного
господарського суду від 03 серпня 2005 року, позов задоволено
повністю.
Не погоджуючись з рішеннями першої та апеляційної інстанції,
МПП "Фірма "Техком" звернулось з касаційною скаргою, в якій
просить скасувати зазначені рішення та прийняти нове рішення, яким
відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
В обгрунтування своїх вимог відповідач вказує на порушення
судами першої та апеляційної інстанцій вимог матеріального та
процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових
рішень.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представників позивача
та МПП "Фірма "Техком", перевіривши матеріали справи та
обговоривши доводи, наведені у скарзі, колегія суддів дійшла
висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з
таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, підставами для звернення з
позовом став акт проведеної документальної перевірки на предмет
дотримання МПП "Фірма "Техком" вимог податкового законодавства від
11.03.2003 року №046/26-216.
Перевіркою встановлено, що в порушення ст.49 ГК України
( 436-15 ) (436-15)
між відповідачами було укладено договір №33 від
18.03.2002 року на поставку продукції на загальну суму 227739,20
грн., у тому числі ПДВ - 37956,53 грн..
Зокрема, позивач вказує, що оскаржувана угода була укладена з
метою, що є завідомо суперечливою інтересам Держави та посилається
на рішення Ленінського районного суду м.Донецька від 22.07.2002
року про визнання недійсними установчих документів ПП
"УкрАзовДон".
Відповідно до матеріалів справи встановлено, що на виконання
оскаржуваної угоди ПП "УкрАзовДон" поставило товар згідно
накладної №36 від 01.04.2002 року на суму 227739,20 грн., а МПП
"Фірма "Техком" оплатило поставлений товар згідно платіжних
доручень №44 від 14.02.2002 року, №54 від 01.03.2002 року, №63 та
№64 від 07.03.2002 року, №79 від 18.03.2002 року, №40 від
28.02.2002 року на загальну суму 442400,00 грн..
Разом з тим, суди не звернули уваги на розбіжність у сумах
вартості товару та оплати за отримання товару при постановленні
рішень, а саме, не з'ясували чим пояснюється невідповідність суми
оплати сумі поставленого товару, чи були укладені між даними
підприємствами інші угоди.
Крім того, в рішенні першої інстанції та постанові
апеляційної судової інстанції містяться суперечливі висновки, а
саме.
У вказаних рішеннях зазначається, що з пояснень представника
позивача слідує, що ПП "УкрАзовДон" не виключено з Єдиного
державного реєстру підприємств та організацій України.
Однак, вказано на посилання позивача на рішення Ленінського
районного суду м.Донецька від 22.07.2002 року, яким визнано
недійсним з моменту реєстрації ПП "УкрАзовДон", як на таке, що
вступило в законну силу. Тобто, судами не з'ясовано чому вказане
рішення, якщо воно є чинним, не виконано в повному обсязі, і чи є
воно чинним, якщо його не виконано на протязі більш як три роки.
Відповідно до ч.2 ст.33 Закону України "Про державну
реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців"
( 755-15 ) (755-15)
, що діяв на час прийняття вищезазначених судових
рішень, юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до
Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію
припинення юридичної особи.
Щодо посилання позивача на рішення Ленінського районного суду
м.Донецька від 22.07.2002 року, яким, зокрема, було визнано
недійсним свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ №08164374 від
17.08.2001 року, то судова колегія вважає, що визнання недійсним
свідоцтва платника ПДВ не тягне за собою скасування податкових
накладних, виданих до його скасування з оглядну на таке.
Відповідно до п.9.8 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
- реєстрація платника податку на додану
вартість діє до дати її анулювання.
На момент здійснення господарських відносин між МПП "Фірма
"Техком" та ПП "УкрАзовДон", а також на час складання податкової
накладної, ПП "УкрАзовДон" було зареєстровано як суб'єкт
підприємницької діяльності та платник ПДВ.
Колегія суддів вважає за необхідне вказати, що суди
попередніх інстанцій не виконали вимоги щодо всебічності повноти
та об'єктивності розгляду справи не з'ясувавши чи порушено
кримінальну справу відносно посадових осіб ПП "УкрАзовДон", якщо є
такі підстави вважати, що підприємство здійснювало господарську
діяльність з завідомо суперечною інтересам Держави метою, і якщо
кримінальні справи порушено, то чи є по них вирок суду, що набрав
законної сили.
Відповідно до ч.3 ст.71 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, Якщо особа,
яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то суд
сприяє в реалізації цього обов'язку шляхом витребовування
необхідних доказів.
Відповідно до ст.71, 195 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суди першої
та апеляційної інстанцій можуть збирати докази з власної
ініціативи.
Судами попередніх судових інстанцій не виконано вказівки
Вищого господарського суду в зазначені в ухвалі від 26 лютого 2004
року (а.с.83-86 т.1), що є обов'язковими при новому розгляді
справи.
Суд касаційної інстанції, відповідно до ч.1 ст.220 КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
, не може досліджувати докази що не були
встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про
достовірність того чи іншого доказу.
За таких обставин відсутні підстави вважати, що судами
з'ясовані всі обставини справи і їм надана правильна юридична
оцінка. Вказане позбавляє касаційну інстанцію можливості
перевірити юридичну оцінку, надану судами попередніх інстанцій
всім обставинам справи.
Враховуючи наведене, прийняті судові рішення підлягають
скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої
інстанції.
Під час нового розгляду необхідно врахувати викладене, повно
та об'єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну
оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до
спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити
законне і обгрунтоване рішення.
Керуючись статтями 220, 221, 227, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, -
у х в а л и в :
Касаційну скаргу Малого приватного підприємства "Фірма
"Техком" - задовольнити частково.
Рішення господарського суду м. Севастополя від 01 липня 2005
року та постанову Севастопольського апеляційного господарського
суду від 03 серпня 2005 року - скасувати та направити на новий
розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до
Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття
таких обставин.
Головуючий: ___________________ Маринчак Н.Є.
Судді: ___________________ Бившева Л.I.
___________________ Костенко М.I.
___________________ Усенко Є.А.
___________________ Шипуліна Т.М.