ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 квітня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого Ліпського Д.В.
судді-доповідача Гуріна М.I.
суддів Горбатюка С.А.
Кобилянського М.Г.
Юрченка В.В.
секретар судового засідання Лелюк О.П.
за участю позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
управління Пенсійного фонду України у Київському районі міста
Одеси на постанову Київського районного суду міста Одеси від
07.12.2005 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від
06.09.2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління
Пенсійного фонду України у Київському районі міста Одеси про
призначення пенсії державного службовця, -
В С Т А Н О В И Л А :
У листопаді 2005 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до
управління Пенсійного фонду України у Київському районі міста
Одеси про призначення пенсії державного службовця та зобов'язання
обчислити її згідно довідки Державної податкової адміністрації в
Одеській області від 07.11.2005 року НОМЕР_1.
Постановою Київського районного суду міста Одеси від
07.12.2005 року позов задоволено.
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 06.09.2006
року постанову суду першої інстанції залишено без змін.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач
звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову
Київського районного суду міста Одеси від 07.12.2005 року та
ухвалу апеляційного суду Одеської області від 06.09.2006 року, у
справі ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову,
посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального
права та порушення норм процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши
доводи касаційної скарги, перевіривши застосування судом норм
матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у
справі в межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів Вищого
адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що
ОСОБА_1 має персональне звання радника податкової служби 2-го
рангу. З 03.06.1978 року працювала на посаді інспектора з обліку
державних доходів у районному фінансовому відділі Малиновського
району міста Одеси. З 02.07.1990 року до 09.11.1994 року - у
державній податковій інспекції Київського району міста Одеси на
посаді керівника інспекції по обслуговуванню платників податків. З
19.11.1994 року до 06.11.1999 року - в державній податковій
адміністрації Одеської області на посаді керівника відділу
обслуговування платників податків.
Безпідставними є твердження управління Пенсійного фонду
України про те, що ОСОБА_1 з 02.07.1990 року по 06.11.1999 року
працювала у державній податковій адміністрації на посадах, які не
відносяться до категорій посад державних службовців у
відповідності до статті 25 Закону України від 12.09.1997 року №
503-р, оскільки, на думку управління Пенсійного фонду, ОСОБА_1 з
1992 року має спеціальне звання - радник податкової служби, то
відповідно до зазначеного Закону, до категорії державних
службовців не відноситься, у зв'язку з чим без урахування періоду
роботи з 02.07.1990 року по 06.11.1999 рік, має стаж державної
служби 12 років, що не дає їй права для призначення пенсії
відповідно до частини другої статті 37 Закону України "Про
державну службу" ( 3723-12 ) (3723-12)
.
З такими доводами касаційної скарги погодитися не можна. Суди
обгрунтовано задовольнили позовні вимоги ОСОБА_1, оскільки,
відповідно до статті 25 Закону України "Про державну службу"
( 3723-12 ) (3723-12)
, встановлені органи і посади, робота в яких дає право
на зарахування часу роботи в стаж державної служби. Постанова
Верховної Ради України від 16.12.1993 року "Про введення в дію
Закону України "Про державну службу України" ( 3723-12 ) (3723-12)
та
постанова Кабінету Міністрів України № 283 від 03.05.1994
( 283-94-п ) (283-94-п)
року, якою виконана постанова Верховної Ради України
від 16.12.1993 року не відокремлюється робота в державній
податковій службі від стажу державної служби. Крім того,
розпорядженням Кабінету Міністрів України № 503-р від 12.09.1997
( 503-97-р ) (503-97-р)
року до категорії посад державних службовців
відносяться посади працівників державної податкової адміністрації,
які не мають спеціальних звань. ОСОБА_1 спеціальне звання має -
радник податкової служби 2-го рангу. Судами зроблений правильний
висновок про те, що відповідач помилково тлумачить розпорядження
Кабінету Міністрів України застосовуючи положення цієї постанови
до ОСОБА_1
Таким чином, доводи касаційної скарги спростовуються
зібраними у справі доказами, яким суди дали правильну оцінку і
вірно застосували норми матеріального та процесуального права і не
дають підстав для висновку про те, що судами ці норми застосовані
невірно.
За таких обставин, коли судами першої та апеляційної
інстанцій не допущено порушень норм процесуального права при
ухваленні судових рішень та вчиненні процесуальних дій, касаційна
скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення - без
змін.
Керуючись статтями 220, 221, 223, 230 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України у
Київському районі міста Одеси залишити без задоволення.
Постанову Київського районного суду міста Одеси від
07.12.2005 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від
06.09.2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління
Пенсійного фонду України у Київському районі міста Одеси про
призначення пенсії державного службовця без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
(підпис)
Д.В. Ліпський
Судді
(підпис)
С.А. Горбатюк
(підпис)
М.I. Гурін
(підпис)
М.Г. Кобилянський
(підпис)
В.В. Юрченко
З оригіналом згідно
Суддя М.I. Гурін