ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 квітня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
Головуючого Бившевої Л.I.,
суддів: Костенка М.I., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А., Шипуліної
Т.М.,
при секретарі Павлушко Р.С.,
за участю:
представника позивача - Міщенко В.М., Слободяна Д.Б.,
Климової О.О.,
представника відповідача - Федорова Є.Г.,
представника третьої особи - Слободяна Д.Б., Климової О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі міста
Донецька
на постанову господарського суду Донецької області від 27
грудня 2005 року
та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 13
березня 2006 року
у справі № 41/307а
за позовом Дочірнього підприємства "Туплекс - Донбас"
до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі
міста Донецька,
третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю
"Туплекс - Україна", -
про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень, -
В С Т А Н О В И Л А :
У листопаді 2005 року ДП "Туплекс - Донбас" звернулось до
суду з позовом до ДПI у Куйбишевському районі м. Донецька про
визнання недійсними податкового повідомлення - рішення №
12338/0002492342/0/31577690 від 03 листопада 2005 року, яким
визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в
розмірі 79 770, 00 грн., у тому числі 55 900, 00 грн. основний
платіж та 23 870, 00 грн. штрафна санкція, та податкового
повідомлення - рішення № 12339/0002482342/0/31577690 від 03
листопада 2005 року, яким визначено суму податкового зобов'язання
з податку на додану вартість в розмірі 62 163, 00 грн., у тому
числі 41 348, 00 грн. основний платіж та 20 815, 00 грн. штрафна
санкція.
Заявою від 06 грудня 2005 року позивач уточнив позовні вимоги
та просив визнати недійсними податкове повідомлення - рішення №
12338/0002492342/0/31577690 від 03 листопада 2005 року, яким
визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в
розмірі 79 770, 00 грн., у тому числі 55 900, 00 грн. основний
платіж та 23 870, 00 грн. штрафна санкція, податкове
повідомлення - рішення № 12339/0002482342/0/31577690 від 03
листопада 2005 року, яким визначено суму податкового зобов'язання
з податку на додану вартість в розмірі 62 163, 00 грн., у тому
числі 41 348, 00 грн. основний платіж та 20 815, 00 грн. штрафна
санкція, та податкове повідомлення - рішення №
13400/0002492342/1/31577690 від 23 листопада 2005 року, яким
визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в
розмірі 79 770, 00 грн., у тому числі 55 900, 00 грн. основний
платіж та 23 870, 00 грн. штрафна санкція.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 20 грудня
2005 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, що
не заявляє самостійних вимог на предмет спору, з боку позивача ТОВ
"Туплекс - Україна".
Постановою господарського суду Донецької області від 27
грудня 2005 року, залишеною без змін ухвалою Донецького
апеляційного господарського суду від 13 березня 2006 року, позов
задоволено. Визнано недійсними податкові повідомлення - рішення
ДПI у Куйбишевському районі м. Донецька №
12338/0002492342/0/31577690 від 03 листопада 2005 року, №
12339/0002482342/0/31577690 від 03 листопада 2005 року та №
13400/0002492342/1/31577690 від 25 листопада 2005 року. Стягнуто з
Державного бюджету України на користь ДП "Туплекс - Донбас"
судовий збір в сумі 3, 40 грн.
В касаційній скарзі ДПI у Куйбишевському районі м. Донецька,
посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального
права, просить скасувати постанову господарського суду Донецької
області від 27 грудня 2005 року та ухвалу Донецького апеляційного
господарського суду від 13 березня 2006 року, прийняти нову
постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав
касаційну скаргу в повному обсязі та просив її задовольнити.
В судовому засіданні представники позивача заперечували проти
касаційної скарги та просили залишити її без задоволення.
В судовому засіданні представники третьої особи також
заперечували проти касаційної скарги та просили залишити її без
задоволення.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у
судовому засіданні представників сторін, перевіривши доводи
касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами
першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та
процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія
суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з
наступних підстав.
Судами було встановлено, що ДПI у Куйбишевському районі м.
Донецька було проведено позапланову документальну перевірку
дотримання вимог податкового та валютного законодавства ДП
"Туплекс - Донбас" за період з 01 жовтня 2003 року по 02 листопада
2005 року, за результатами якої було складено акт №
68/23-1/31577690 від 02 листопада 2005 року.
В акті перевірки було встановлено порушення позивачем ст. 7
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 16 "Витрати",
затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня
1999 року № 318 ( z0027-00 ) (z0027-00)
, п. п. 1.23, 1.25, п. 1.31 ст. 1, п.
3.1 ст. 3, підпунктів 4.1.1, 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, підпункту 11.3.1
п. 11.3 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, яке виявилось в тому, що ДП "Туплекс -
Донбас" не включило до бази оподаткування податком на прибуток
безоплатно надані послуги по вантажним перевезенням комісійного
товару на суму 206, 8 тис. грн., та порушення п. 1.25 ст. 1,
підпунктів 4.1.1, 4.1.6. п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, яке виразилось
в тому, що позивач не включив в III кварталі 2005 року до складу
валового доходу суму безнадійної заборгованості перед ТОВ
"Туплекс - Україна" в розмірі 10 тис. грн., яка виявилась
непогашеною внаслідок ліквідації ДП "Туплекс - Донбас", внаслідок
чого було занижено податок на прибуток на суму 55, 9 тис. грн.
В акті перевірки також було встановлено порушення п. 1.4 ст.
1, підпункту 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. п. 4.1, 4.2 ст. 4, підпункту
7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, ст. 7 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №
16 "Витрати", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України
від 31 грудня 1999 року № 318 ( z0027-00 ) (z0027-00)
, абзацу 11 ст. 9
Закону України "Про Державний бюджет на 2005 рік" ( 2285-15 ) (2285-15)
від
23 грудня 2004 року № 2285-IV, що виразилось у не включені до бази
оподаткування податком на додану вартість операцій з безоплатної
передачі послуг по вантажним перевезенням комісійного товару на
суму 206 740, 00 грн., внаслідок чого було занижено податок на
додану вартість на 41 348, 00 грн.
На підставі акт перевірки ДПI у Куйбишевському районі м.
Донецька винесла податкове повідомлення - рішення №
12338/0002492342/0/31577690 від 03 листопада 2005 року, яким
визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в
розмірі 79 770, 00 грн., у тому числі 55 900, 00 грн. основний
платіж та 23 870, 00 грн. штрафні (фінансові) санкції, та
податкове повідомлення - рішення № 12339/0002482342/0/31577690 від
03 листопада 2005 року, яким визначено суму податкового
зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 62 163, 00
грн., у тому числі 41 348, 00 грн. основний платіж та 20 815, 00
грн. штрафні (фінансові) санкції.
Позивач, не погоджуючись з висновками акту перевірки №
68/23-1/31577690 від 02 листопада 2005 року, подав на нього
заперечення. Заперечення позивача на акт перевірки було розглянуто
ДПI у Куйбишевському районі м. Донецька як скарга платника податку
в порядку ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, за результатами розгляду якої було прийнято
рішення № 13426/10/23-3 від 23 листопада 2005 року, яким податкові
повідомлення рішення № 12338/0002492342/0/31577690 та №
12339/0002482342/0/31577690 від 03 листопада 2005 року були
залишені без змін.
23 листопада 2005 року ДПI у Куйбишевському районі м.
Донецька винесла податкове повідомлення - рішення №
13400/0002492342/1/31577690, яким визначено суму податкового
зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 79 770, 00 грн., у
тому числі 55 900, 00 грн. основний платіж та 23 870, 00 грн.
штрафні (фінансові) санкції, з тих же підстав (за виключенням
посилань на підпункт 4.1.6 п. 4.1 ст. 6 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
) що і податкове
повідомлення рішення № 12338/0002492342/0/31577690 від 03
листопада 2005 року, але з новим граничним строком сплати.
Судами також було встановлено, що 30 квітня 2002 року між ДП
"Туплекс - Донбас" та ТОВ "Туплекс - Україна" було укладено
договір комісії на продаж товарів № 24. Згідно умов цього договору
ТОВ "Туплекс - Україна" (комітент) доручає ДП "Туплекс - Донбас"
(комісіонер) від свого імені та за рахунок комітента укладати та
виконувати угоди (правочини) щодо продажу плит пластикових та
аксесуарів до них. Пунктом 2.1.6 договору було передбачено
обов'язок комісіонера при необхідності забезпечувати доставку
товарів покупцям, нести витрати на його транспортування та
самостійно проводити розрахунки за транспортні послуги з їх
постачальником.
На виконання умов договору комісії НОМЕР_3 ДП "Туплекс -
Донбас" укладало договори на перевезення вантажів з ТОВ
"Компаньйон" (договір від 01 липня 2002 року), з СПД - ФО ОСОБА_1
(договір НОМЕР_1), з СПД - ФО ОСОБА_2 (договір НОМЕР_2) та
самостійно сплачувало перевізниками вартість послуг по
транспортуванню. Факт виконання послуг з вантажоперевезення
підтверджується актами виконаних робіт, які наявні в матеріалах
справи.
Пунктом 6 договору комісії на продаж товарів НОМЕР_3 було
передбачено, що комітент сплачує комісіонеру винагороду, а також
компенсує витрати, здійснені комісіонером з відома та письмової
згоди комітента
Відповідно до п. 7.1 цього ж договору витрати, понесені
комісіонером у зв'язку з виконанням цього договору, які він
намагається компенсувати за рахунок комітента, повинні бути
письмово узгоджені з останнім.
Угодою № 1 від 02 січня 2004 року п. 7.1 та п. 7.2 договору
комісії НОМЕР_3 було викладено в новій редакції: витрати, понесені
комісіонером у зв'язку з виконанням даного договору, які він бажає
відшкодувати за рахунок комітента, повинні бути письмово узгоджені
з останнім до факту їх здійснення. В усіх випадках відшкодовуються
витрати комісіонера, здійснені ним з відома та письмової згоди
комітента.
Виконання умов договору комісії визнається сторонами та
підтверджується наявними у матеріалах справи актами виконаних
робіт до договору комісії НОМЕР_3, а також протоколами узгодження
комісійної винагороди, які включають в себе і транспортні витрати.
Суд першої інстанції, визнаючи недійсними податкові
повідомлення - рішення № 12338/0002492342/0/31577690 від 03
листопада 2005 року та № 13400/0002492342/1/31577690 від 23
листопада 2005 року, виходив з того, що дії позивача по
забезпеченню транспортування товару, який продавався на умовах
договору комісії, не відноситься до безоплатно наданих послуг у
розумінні Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
і вартість цих послуг по вантажним перевезенням не
може відноситись до валових доходів ДП "Туплекс - Донбас",
оскільки витрати по забезпеченню доставки товарів покупцям
(транспортні витрати) були пов'язані з виконанням договору
комісії, яким було прямо передбачено їх наявність та їх
відшкодування, та були фактично відшкодовані комітентом.
Спростовуючи порушення позивачем п. 1.25 ст. 1, підпунктів
4.1.1, 4.1.6. п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, суд першої інстанції
зазначив, що довідкою Головного управління статистики в Донецькій
області від 20 грудня 2005 року підтверджено, що станом на 20
грудня 2005 року ДП "Туплекс - Донбас" знаходиться в Єдиному
державному реєстрі підприємств та організацій України і не
вважається ліквідованим згідно з положеннями п. 1.25 Закону
України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, що
обумовлює відсутність ознак безнадійної заборгованості, які
визначені в цій нормі, а тим самим і спростовує висновки акту
перевірки про заниження позивачем валового доходу в III кварталі
2005 року на 10 тис. грн.
Визнаючи недійсним податкове повідомлення - рішення №
12339/0002482342/0/31577690 від 03 листопада 2005 року, суд першої
інстанції виходив з того, що сума витрат, понесених позивачем у
зв'язку з доставкою комісійного товару покупцям, була в повному
обсязі включена до комісійної винагороди, яку він отримав від
комітента за договором комісії НОМЕР_3, яка в свою чергу була
відображена у складі обсягів продажу ДП "Туплекс - Донбас" для
обчислення податку на додану вартість, а суми податку на додану
вартість були включені до податкових зобов'язань відповідних
звітних періодів. Таким чином, суд дійшов висновку про
помилковість визначення позивачу податкового зобов'язання з
податку на додану вартість в сумі 41 348, 00 грн., яка обумовлює
відсутність підстав для застосування до позивача (фінансових)
санкцій.
Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду
першої інстанції, погодився з правомірністю визнання недійсними
податкових повідомлень - рішень ДПI у Куйбишевському районі м.
Донецька № 12338/0002492342/0/31577690 від 03 листопада 2005 року,
№ 12339/0002482342/0/31577690 від 03 листопада 2005 року та №
13400/0002492342/1/31577690 від 25 листопада 2005 року. При цьому
суд апеляційної інстанції зазначив, що доводи відповідача про
порушення судом першої інстанції вимог ст. 53 Кодексу
адміністративного судочинства України є помилковими, оскільки
залучення за власною ініціативою до участі у справі третьої особи
з боку позивача є правом суду, тим більше, що третя особа вважає,
що її права цим рішенням могли бути порушені.
Колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги,
погоджується з рішеннями суддів попередніх інстанцій з огляду на
наступне.
Відповідно до положень підпункту 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону
України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт,
послуг).
Згідно з п. 1.31 ст. 1 вищезазначеного Закону не вважаються
продажем операції з надання товарів у межах договорів комісії,
схову (відповідального зберігання), доручення, інших цивільно -
правових договорів, які не передбачають прав власності на такі
товари.
Відповідно до абзацу четвертого підпункту 7.9.1 п. 7.9 ст. 7
Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
не включаються до валового доходу і не підлягають
оподаткуванню кошти або майно на підставі договору концесії,
комісії, консигнації, довірчого управління, схову (відповідального
зберігання), а також згідно з іншими цивільно - правовими
договорами, що не передбачають передачі права власності на таке
майно.
Підпунктом 7.9.2 п. 7.9 ст. 7 цього ж Закону передбачено, що
не включаються до валових витрат кошти або майно, надані платником
податку у зв'язку з наданням платником податку майна на підставі
договору концесії, комісії, консигнації, довірчого
управління,схову (відповідального зберігання) або згідно з іншими
цивільно - правовими договорами, що не передбачають передачі права
власності на таке майно іншій особі.
З вищенаведених норм Закону вбачається, що платник податку -
комісіонер не включає до складу валового доходу як кошти так і
майно, що залучаються ним на підставі договору комісії.
Встановивши, що сума в итрат позивача, понесена внаслідок
виконання обов'язків за договором комісії, в тому числі
транспортні витрати, була в повному обсязі включена до узгодженої
суми комісійної винагороди та сплачена належним чином, а комісійна
винагорода була включена до валових доходів відповідного звітного
періоду, суди дійшли вірного висновку про неправомірність
донарахування податку на прибуток та податку на додану вартість по
операціям надання послуг по транспортуванню відповідно до договору
комісії, і як наслідок нарахування штрафних (фінансових) санкцій.
Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду
апеляційної інстанції про відсутність з боку суду першої інстанції
порушення ст. 53 Кодексу адміністративного судочинства України,
оскільки судом апеляційної інстанції було вірно зазначено, що
відповідно до положень ст. 53 Кодексу адміністративного
судочинства України треті особи, які не заявляють самостійних
вимог, можуть бути залучені до участі у справі з ініціативи суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції залишає
касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін,
якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили
порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні
судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПI у
Куйбишевському районі м. Донецька підлягає залишенню без
задоволення, а рішення по справі - без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч.
5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України
( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Куйбишевському районі міста Донецька залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Донецької області від 27 грудня
2005 року та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду
від 13 березня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може
бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими
обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Суддя - доповідач: (підпис) Л.I. Бившева
Судді: (підпис) М.I. Костенко
(підпис) Н.Є. Маринчак
(підпис) Є.А. Усенко
(підпис) Т.М. Шипуліна
З оригіналом згідно
Суддя Л.I. Бившева