У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 квітня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого - судді Ліпського Д.В.
суддів: Гуріна М.I., Горбатюка С.А., Кобилянського М.Г.,
Юрченка В.В.
секретар: Замега Ю.I., -
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку
касаційного провадження справу
за позовом заступника прокурора м. Києва в інтересах держави
в особі Кабінету Міністрів України до Закритого акціонерного
товариства (далі - ЗАТ) "Готель "Україна", Товариства з обмеженою
відповідальністю "Комерційна компанія", Печерської
районної у м. Києві державної адміністрації, Фонду державного
майна України, треті особи на стороні позивача, які не заявляють
самостійних вимог на предмет спору: Державне управління справами
Президента України, Управління справами Апарату Верховної Ради
України, Державне підприємство "Готель "Україна" про визнання
недійсними: наказу Фонду державного майна України №2289 від
28.10.2004 р.; договору від 28.10.2004р. про створення ЗАТ "Готель
"Україна", укладеного між ТОВ "Комерційна компанія" та Фондом
державного майна України; Статуту ЗАТ "Готель "Україна"; наказу
Фонду державного майна України № 2463 від 12.11.2004р; рішення
установчих зборів ЗАТ "Готель "Україна" від 12.11.2004р.; запису
про проведення державної реєстрації ЗАТ "Готель "Україна"; акту
приймання-передачі № 463 від 28.10.2004р.
за касаційною скаргою ТОВ "Комерційна компанія" на ухвалу
Київського апеляційного господарського суду від 04 квітня 2006
року та ухвали Господарського суду м. Києва від 16 грудня 2005
року, -
В С Т А Н О В И Л А :
У травні 2005 року заступник прокурора м. Києва звернувся до
господарського суду м. Києва з позовом в інтересах держави в особі
Кабінету Міністрів України, Фонду державного майна України до ЗАТ
"Готель "Україна", ТОВ "Комерційна компанія", Печерської районної
у м. Києві державної адміністрації про визнання недійсним рішення
установчих зборів ЗАТ "Готель "Україна" від 12.11.2004р., про
визнання недійсним акту приймання - передачі нерухомого майна до
статутного фонду ЗАТ "Готель "Україна" від 28.10.2004р. № 463 та
скасування державної реєстрації ЗАТ "Готель "Україна".
Ухвалою господарського суду м. Києва від 07.06.2005р.
порушено провадження у справі № 48/214.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.07.2005р. до
участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на
предмет спору на стороні позивача залучено Державне управління
справами Президента України.
Ухвалою цього суду від 05.08.2005р. позов прокурора в
інтересах держави в особі Фонду державного майна України залишено
без розгляду. Фонд державного майна України залучено до участі у
справі в якості відповідача, а в якості третіх осіб без
самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено
Верховну Раду України в особі Управління справами Апарату
Верховної Ради України та Державне підприємство "Готель "Україна".
05.08.2005 року заступником прокурора м. Києва до
Господарського суду м. Києва в порядку, передбаченому ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
подані доповнення до позовної заяви, відповідно до
яких він просив визнати недійсними:
- наказ Фонду державного майна України №2289 від 28.10.2004
року "Про участь Фонду державного майна України у Закритому
акціонерному товаристві "Готель "Україна";
- договір про створення ЗАТ "Готель "Україна", укладений між
ТОВ "Комерційна компанія" та Фондом державного майна України від
28.10.2004 року;
- Статут ЗАТ "Готель "Україна";
- рішення установчих зборів ЗАТ "Готель "Україна" від
12.11.2004 року;
- акт №463 приймання-передачі нерухомого майна до статутного
фонду ЗАТ "Готель "Україна" від 28.10.2004 року;
- запис про проведення державної реєстрації ЗАТ "Готель
"Україна". Просив постановити рішення про припинення юридичної
особи ЗАТ "Готель "Україна".
Після набрання чинності Кодексом адміністративного
судочинства Україн ( 2747-15 ) (2747-15)
, розпорядженням Голови
господарського суду м. Києва від 14.10.2005 № 48/214 розгляд
справи доручено здійснити колегіально у складі трьох суддів і
ухвалою господарського суду м. Києва від 14.10.2005 розгляд справи
було відкладено на підставі ст. 150, п. 4 ст. 160 Кодексу
адміністративного судочинства України.
Заступник прокурора м. Києва направив до суду лист від
13.12.2005 року за №05/252-05, в якому зазначав, що вважає за
доцільне частину позовних вимог розглядати в порядку
адміністративного судочинства, а частину - в порядку
господарського і звернувся до суду з адміністративним позовом та
подав позовну заяву для розгляду в порядку господарського
судочинства (позовні заяви датовані 15.12.2005 року, т.3,
а.с.18-64 ). Просив прийняти позовні заяви та відкрити
провадження.
Питання про прийняття позовних заяв та відкриття провадження
у справах судом не вирішувалось.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 16.12.2005 по справі
№48/214, провадження по якій було відкрито 07.06.2005 року за
правилами Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, на підставі ст. 116, п. 4 ст. 160 КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
суд роз'єднав позовні вимоги у справі і ухвалив :
- в порядку господарського судочинства розглядати справу - №
48/214 за позовом заступника прокурора м. Києва в інтересах
держави в особі Кабінету міністрів України до ЗАТ "Готель
Україна", ТОВ "Комерційна компанія", Печерської районної у м.
Києві державної адміністрації, Фонду державного майна України,
треті особи: Державне управління справами президента України,
Управління справами Апарату Верховної Ради України, Державне
підприємство "Готель Україна" про визнання недійсними договору про
створення ЗАТ "Готель Україна", укладеного між ТОВ "Комерційна
компанія" та Фондом державного майна України від 28.10.2004,
Статуту ЗАТ "Готель Україна", рішення установчих зборів ЗАТ
"Готель Україна" від 12.11.2004, акта № 463 приймання передачі
нерухомого майна до статутного фонду ЗАТ "Готель Україна" від
28.10.2004р.
- в порядку адміністративного судочинства розглядати справу №
48/214а за позовом заступника прокурора м. Києва в інтересах
держави в особі Кабінету міністрів України до ЗАТ "Готель
"Україна" , ТОВ "Комерційна компанія", Печерської районної у м.
Києві державної адміністрації. Фонду державного майна України,
треті особи Державне управління справами президента України,
Управління справами Апарату Верховної Ради України. Державне
підприємство "Готель "Україна" про визнання нечинним повністю
наказу Фонду державного майна України № 2289 від
28.10.2004року"Про участь Фонду державного майна України у
закритому акціонерному товаристві "Готель "Україна", наказу Фонду
державного майна України
№2463від12.11.2004 року "Щодо участі Фонду державного майна
України у ЗАТ "Готель"Україна", визнання недійсним запису про
проведення державної ЗАТ "Готель "Україна". Цією ж ухвалою справи,
які визначені для розгляду в порядку різного судочинства,
призначені до розгляду.
Iншою ухвалою цього ж суду від 16.12.2005 в порядку
адміністративного судочинства Закритому акціонерному товариству
"Готель "Україна" та Товариству з обмеженою відповідальністю
"Комерційна компанія" відмовлено в задоволенні клопотання про
закриття провадження у справі.
ТОВ "Комерційна компанія", не погоджуючись з ухвалами
Господарського суду м. Києва від 16.12.2005 про роз'єднання справ
та відмову в задоволенні клопотання про закриття провадження у
справі, подало апеляційну скаргу, в якій просило змінити ухвалу
суду про роз'єднання справ, закривши провадження у справі в
частині вимог про визнання недійсними договору про створення ЗАТ
"Готель "Україна", укладеного між ТОВ "Комерційна компанія" та
Фондом державного майна України від 28.10.2004 року, Статуту ЗАТ
"Готель "Україна", рішення установчих зборів ЗАТ "Готель "Україна"
від 12.11.2004 року, акта приймання-передачі № 463 від 28.10.2004,
вважаючи, що ці вимоги належить розглядати за правилами
господарського судочинства, а ухвалу суду про відмову в закритті
провадження у справі № 48/214 скасувати і закрити провадження у
справі.
В процесі розгляду апеляційної скарги апелянт уточнив вимоги
апеляційної скарги і просив суд на підставі ст.199, п. 4 ст. 202
КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
скасувати ухвалу суду від 16.12.2005р. про
роз'єднання справ, ухваливши нове рішення - про припинення
провадження у справі в частині вимог про визнання недійсними
договору про створення ЗАТ "Готель "Україна", укладеного між ТОВ
"Комерційна компанія" та Фондом державного майна України від
28.10.2004 року, Статуту ЗАТ "Готель Україна", рішення установчих
зборів ЗАТ "Готель "Україна" від 12.11.2004р., акта
приймання-передачі № 463 від 28.10.2004р., які належать розглядати
за правилами господарського судочинства. Просив також на підставі
ст. 199, ч. I ст. 203 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
скасувати ухвалу
суду від 16.12.2005 про відмову в закритті провадження у справі і
закрити провадження та скасувати заходи забезпечення позову.
Ухвалою Київського апеляційного Господарського суду від
04.04.2006 року ухвали господарського суду м. Києва від 16.12.2005
року залишені без зміни.
У касаційній скарзі ТОВ "Комерційна компанія" просить
скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від
04.04.2006 року по справі №48/214, ухвалу Господарського суду м.
Києва від 16.12.2005 року про роз'єднання справ і ухвалити нове
судове рішення - про закриття провадження у справі в частині
вимог, які визначені судом такими, що підлягають розгляду в
порядку господарського судочинства. Вважає також, що скасуванню
підлягає і ухвала про відмову у закритті провадження у справі
№48/214, а провадження закриттю. Крім того, просить скасувати
постанову Господарського суду м. Києва від 08.06.2006 року по
справі № 48/214а, як таку, що втратила законну силу, а провадження
закрити.
При цьому ТОВ "Комерційна компанія" зазначає, що ухвали суду
першої інстанції є незаконними з таких підстав:
- вважає, що вони перешкоджали подальшому провадженню у
справі, а тому неправильним є висновок апеляційного суду про те,
що вони не підлягають оскарженню окремо від постанови по справі;
- положення ст.116 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
передбачають
можливість роз'єднання кількох адміністративних справ, а не справ,
які належить розглядати в порядку різного судочинства;
- розглядаючи справу в порядку адміністративного судочинства,
ухвалою про роз'єднання суд призначив до розгляду господарську
справу в частині вимог, що не передбачено КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
і свідчить про фактичне відкриття провадження у справі, яку
належить розглядати в порядку іншого (господарського)судочинства;
- на думку ТОВ "Комерційна компанія", апеляційний суд повинен
був у відповідності до положень ст.ст. 157,195,198, 202 КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
скасувати ухвалу про роз'єднання справ та
закрити провадження у справі щодо вимог, які належить розглядати в
порядку господарського судочинства;
- зазначає також, що оскільки вирішення питання про
роз'єднання вимог, які належить розглядати в порядку різного
судочинства не врегульовано КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, то потрібно
було застосувати аналогію закону, а саме: положення п. п. 5,6 ст.
293 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, або ж аналогію права.
- вважає, що ст. 48 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
лише презюмує
можливість Кабінету Міністрів України мати процесуальні права і
обов'язки та здійснювати їх, але такі права не надані та не
підтверджені Законами України. КМУ не наділений правом звернення
до суду. У той же час, ч.1 ст.17 та ст. 104 КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
передбачає право суб'єкта владних повноважень
звертатися до суду лише у випадках, встановлених законом;
- на думку ТОВ "Комерційна компанія", позивач - Кабінет
Міністрів України не має адміністративної процесуальної
дієздатності, а тому за відсутності позивача, спір не може
розглядатися в порядку адміністративного судочинства;
- вважає, що і прокурор не міг звертатися до суду, не
визначивши орган державної влади, який уповноважений державою
здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах або
визначивши помилково особу, яка не має процесуальних прав
позивача. У той же час, самостійно звертатися з позовом до суду
прокурор не може, оскільки ч.2 ст.60 КАСУ визначає його право лише
на представництво інтересів держави;
- зазначає також, що у відповідності до ч.2 ст.171 КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
право на оскарження нормативно-правового акта
центрального органу виконавчої влади, яким є Фонд державного майна
України, мають особи щодо яких його застосовано, а такими особами
у справі є лише ТОВ "Комерційна компанія" і ЗАТ "Готель "Україна".
Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи касаційної
скарги, правильність застосування судами норм матеріального та
процесуального права, правильність правової оцінки обставин у
справі у межах, визначених ст. 220 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
,
колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з
таких підстав.
Суди безпідставно не застосували положення пункту 4 статті 17
КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, яким передбачено, що до компетенції
адміністративного суду відноситься розгляд спорів за зверненням
суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом, а
також статті 104 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, яка визначає право
суб'єкта владних повноважень на звернення до суду лише у випадках,
встановлених законом.
Частиною 2 статті 120 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
передбачено, що повноваження Кабінету Міністрів України
визначаються Конституцією і законами України.
Кабінет Міністрів України не має права на звернення до
адміністративного суду і не може виступати позивачем по даній
справі, оскільки відсутній закон, який би надавав йому таке право.
Прокурор не може звертатись до суду, в тому числі
адміністративного, у відповідності зі статтею 60 КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
, за захистом державних інтересів, не визначивши орган
державної влади, уповноважений державою здійснювати відповідні
функції у спірних правовідносинах або визначивши таку особу, яка
не має процесуальних прав бути позивачем по справі.
Спірні правовідносини, які є предметом судового розгляду, не
давали прокурору права самостійного звернення до суду, а права на
представництво інтересів держави у суді, з урахуванням обставин
даної справи, він не мав. Оскільки прокурор не мав права на
звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Кабінету
Міністрів України, то ця справа не підлягала розгляду в порядку
адміністративного судочинства.
У зв'язку з викладеним суд вважає, що розгляд справи №48/214а
в порядку адміністративного судочинства здійснювався Господарським
судом м. Києва незаконно, без відкриття провадження по справі, як
то передбачено ч.4 ст. 107 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Пунктом 1 частини 1 статті 157 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
передбачено, що суд закриває провадження у справі, якщо справу не
належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Оскаржувані ухвали підлягають скасуванню, провадження у
справі закриттю, а прийнята Господарським судом м. Києва
08.06.2006 року постанова по справі № 48/214а підлягає визнанню
такою, що втратила законну силу, оскільки :
- справа, провадження в якій було порушено в порядку ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, після набрання чинності Кодексом
адміністративного судочинства України безпідставно розглядалася за
правилами адміністративного судочинства;
- адміністративна справа розглядалась без відкриття
провадження, а статус її, як адміністративної був визначений лише
розпорядженням голови суду (т.2, а.с.150);
- відповідно до положень ст. 116 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
адміністративний суд може роз'єднати лише адміністративні позовні
вимоги, а господарський суд в порядку адміністративного
провадження вирішив питання про розгляд господарського позову,
маючи необхідність винести ухвалу про відмову у відкритті
провадження;
- відмовляючи у закритті провадження в справі, суд керувався
нормами КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
за відсутності публічно -
правового спору.
Фактично, у відповідності до вимог законодавства, роз'єднання
позовних вимог не відбулося, а ухвала по справі № 48/214 про таке
"роз'єднання" є незаконною і призвела до подальших порушень та
унеможливила правильний розгляд справи, а отже, не може залишатися
в силі.
Винесення Господарським судом м. Києва постанови від
08.06.2006 року стало можливим лише внаслідок допущених
процесуальних порушень. У зв'язку з цим зазначена постанова
підлягає визнанню такою, що втратила законну силу.
Київський апеляційний господарський суд на допущені судом
першої інстанції процесуальні порушення уваги не звернув, а тому
постановлена ним ухвала від 04 квітня 2006 року також підлягає
скасуванню.
Керуючись ст.ст. 220, 223, 230, 160, п.1 ч.1 ст. 157 КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
"Комерційна компанія" задовольнити.
Ухвалу Господарського суду м. Києва від 16 грудня 2005 року
про роз'єднання справ, ухвалу Господарського суду м. Києва від 16
грудня 2005 року про відмову у закритті провадження у справі №
48/214, ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 04
квітня 2006 року скасувати. Провадження по справі закрити.
Постанову господарського суду м. Києва від 08.06.2006 року по
справі №48/214а визнати такою, що втратила законну силу.
Провадження по справі закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і не
підлягає оскарженню, окрім як із підстав, у строк та у порядку,
передбачених ст.ст. 237-239 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий: Ліпський Д.В.
Судді: Гурін М.I.
Горбатюк С.А.
Кобилянський М.Г.
Юрченко В.В.